21 травня 2025 р. Справа № 640/29219/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Тлустої А.О.,
представника позивача Романова О.О.,
представника відповідача Князєвої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Массанижитлобуд"
до Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови,
13.10.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Массанижитлобуд" (далі - ТОВ "Массанижитлобуд" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови № КВ2573/1446/АВ/ТД/ФС-129 від 23.09.2021, винесеної заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівським С.М., про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 1 200 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються незаконністю проведення інспекційного відвідування, порушенням порядку проведення заходу державного контролю, розглядом справи про накладення штрафу за відсутності уповноваженого представника суб'єкта господарювання та безпідставністю висновку відповідача щодо допущення працівників до роботи в інтересах товариства без оформлення трудового договору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Массанижитлобуд". Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на її примусове виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15.12.2022.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
Законом України від 16.07.2024 № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-IX від 13.12.2022 та викладено цей пункт у новій редакції.
Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вищевказаних законодавчих приписів відповідна адміністративна справа передана для розгляду та вирішення Вінницьким окружним адміністративним судом.
Автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею для розгляду справи визначено суддю Сала П.І.
Ухвалою зазначеного судді від 11.03.2025 адміністративну справу № 640/29219/21 за позовом ТОВ "Массанижитлобуд" прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2025. При цьому в порядку процесуального правонаступництва допущено заміну відповідача у справі з Головного управління Держпраці у Київській області на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, місцезнаходження: вул. Вавилових, 10, м. Київ, 04060). Сторонам запропоновано подати заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення).
Ухвалою суду від 25.03.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
25.03.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла уточнена позовна заява, прийнята до розгляду судом, в якій представник позивача уточнює (доповнює) підстави позову, не змінюючи раніше заявлені позовні вимоги.
Представник позивача обґрунтовує протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу відсутністю законної підстави для проведення позапланового заходу, проведення інспекційного відвідування інспектором Держпраці без повноважень, здійснення опитування осіб в межах ініційованого позапланового заходу без вручення посвідчення (направлення) на перевірку керівнику суб'єкта господарювання, не підтвердження належними доказами викладених в акті відомостей, не доведення факту порушення, розглядом справи про накладення штрафу без повідомлення товариства, не врахуванням загальних принципів притягнення осіб до відповідальності.
У підготовчому засіданні від 10.04.2025 оголошено перерву до 05.05.2025 у зв'язку з прийняттям до розгляду уточненої позовної заяви та надання відповідачу можливості реалізувати своє право на подання відзиву.
25.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву.
Відповідач позов заперечує та зазначає, що інспекційне відвідування щодо позивача було призначене та проведено правомірно і з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, у зв'язку з надходженням на адресу Головного управління Держпраці у Київській області листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області з інформацією про можливе порушення законодавства про працю ТОВ "Массанижитлобуд". За результатами інспекційного відвідування було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ2573/1446/АВ від 18.08.2021, яким же, враховуючи вищевикладене, інспектором встановлено, що працівники товариства у кількості 20 осіб були допущені до виконання робіт без укладання трудових договорів (контрактів), оформлених наказами чи розпорядженнями та без подання повідомлення про прийняття працівників на роботу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України до контролюючого органу (ДФС). Відтак заступником начальника Головного управління Стахівським С.М. було прийнято рішення про винесення постанови про накладання штрафу на позивача штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 1 200 000 грн. Водночас повідомлення про розгляд відповідної справи надсилалося на юридичну адресу ТОВ "Массанижитлобуд" листом від 02.09.2021 № 42/3/21/17415.
Ухвалою суду від 01.05.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 05.05.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті на 21.05.2025.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вважає оскаржувану постанову правомірною, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.
02.08.2021 за вх. № 27476/2/21 на адресу Головного управління Держпраці у Київській області надійшов лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 02.08.2021 за № 51/30-1183, згідно з яким, за наявною інформацією, в селищі Гостомель Бучанського району Київської області по вулиці Свято-Покровська проводяться будівельні роботи по благоустрою парку відпочинку "Щасливий". Виконавцем робіт в якості субпідрядника виступає ТОВ "Массанжитлобуд" (код 42864360, директор Новіков Денис Валерійович, юридична адреса: Чернігівська область, вул. Шкільна, 7). На будівельному майданчику по благоустрою зазначеного парку регулярно знаходяться понад 15 осіб, які проводять роботи по укладці тротуарної плитки, щебеню, бордюрів та інше. Водночас такі особи (серед яких є іноземні громадяни) офіційно не працевлаштовані ні в одній із фірм, які мають дозвіл на виконання відповідних будівельних робіт.
У вказаному листі заявник просив провести інспекційне відвідування згаданого об'єкта будівництва на предмет дотримання норм чинного законодавства України.
На підставі вказаного листа начальником Головного управління Держпраці у Київській області прийнято наказ від 04.08.2021 № 3211 "Про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Будівельна компанія "Массанижитлобуд".
Цим наказом начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Київській області Знов'юку І.О. доручено організувати проведення інспекційного відвідування зазначеного товариства за фактичною адресою здійснення господарської діяльності у парку відпочинку "Щасливий" у період з 05.08.2021 до 18.08.2021. Оформлення матеріалів перевірки наказано здійснити головному державному інспектору (інспектору праці) Руденку О.А.
04.08.2021 посадовим особам Головного управління Держпраці у Київській області видано направлення № 2573 на проведення інспекційного ТОВ "Массанижитлобуд" за фактичною адресою: вул. вул. Святопокровська, смт. Гостомель, Бучанський район, Київська область (парк відпочинку "Щасливий") з питань не оформлення трудових відносин. Строк проведення заходу: з 05.08.2021 до 18.08.2021.
На підставі зазначених вище наказу № 3211 від 04.08.2021 та направлення № 2573 від 04.08.2021 інспекторами праці здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування щодо позивача. В ході такого інспекційного відвідування 05.08.2021 відібрано письмові пояснення у 20 осіб, які на момент виїзду виконували роботи в парку "Щасливий" та повідомили, що працюють на ТОВ "Массанижитлобуд" неофіційно.
На виконання вимоги про надання документів від 05.08.2021 № 2573, директором ТОВ "Массанижитлобуд" було надано цивільно-правові договори, укладені з десятьма опитаними працівниками. Також повідомлено, що інші особи не мають стосунку до товариства.
За результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування за № КВ2573/1446/АВ від 18.08.2021.
За висновками акту працівники ТОВ "Массанижитлобуд" допускаються до виконання робіт, без укладання трудових договорів (контрактів), оформлених наказами чи розпорядженнями та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України.
03.09.2021 Головним управлінням Держпраці у Київській області поштою на юридичну адресу позивача направлено письмове повідомлення від 02.09.2021 № 42/3/21/17415 про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Разом з тим під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів вручення товариству відповідного поштового відправлення або ж його повернення на адресу Головного управління з відміткою про неможливість вручення адресату.
23.09.2021, за результатами розгляду порушень, зазначених в акті № КВ2573/1446/АВ від 18.08.2021, заступником начальника вказаного Головного управління Стахівським С.М. винесено постанову № КВ2573/1446/АВ/ТД/ФС-129, якою на ТОВ "Массанижитлобуд" накладено штраф за порушення законодавства про працю у розмірі 1 200 000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом про її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
На час виникнення спірних правовідносин правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначалися Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V у відповідній редакції).
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону № 877-V, згідно з частинами 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
Надалі такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Головне управління Держпраці наділене контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
Відповідно до положень статті 265 КЗПП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (Порядок № 823).
На час призначення та проведення позапланового заходу державного контролю щодо позивача вказаний Порядок був чинним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, постанову КМУ № 823 визнано нечинною.
Водночас, за змістом частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки вказані вище судові рішення не містять жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ № 823 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто з 14.09.2021.
Отже, норми цього правового акта Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 у справі № 620/1055/19, постанові від 17.08.2021 у справі № 20/3185/19-а та інших.
Відтак суд вважає, що при наданні оцінки спірним правовідносинам необхідно застосовувати норми Порядку № 823, який регламентує питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Факт винесення відповідачем спірної постанови 23.09.2021 вказаного висновку не змінює, оскільки втрата чинності цим порядком не впливала на можливість притягнення позивача до відповідальності за порушення виявленого в ході інспекційного відвідування порушення законодавства про працю.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2024 року у справі № 560/11269/23 зазначено, що штрафи, передбачені положеннями частини другої статті 265 КЗпП України, можуть бути застосовані Держпраці виключно за умови наявності відповідного порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. На момент виникнення спірних правовідносин і станом на момент розгляду цієї справи саме Порядок № 509 є основоположним документом, що визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання (роботодавців) штрафів, зокрема, за порушення законодавства про працю. Внесення змін до деяких положень Порядку № 509 відповідно до постанови КМУ № 823 та наступне визнання цих змін такими, що втратили чинність, згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 справі № 640/17424/19, не впливають на чинність в цілому Порядку№ 509 та, відповідно, на результат вирішення спірних правовідносин.
Таким чином, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначено у Порядку № 509.
При цьому постановою КМУ № 823 затверджено:
"ПОРЯДОК здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю"
"ПОРЯДОК здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю".
"ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 та постановою Верховного Суду від 09.11.2022, ухвалено "Визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю"".
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 набрало законної сили 14.09.2021.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" втратила чинність 14.09.2021 в силу приписів статті 265 КАС України.
Однак залишаються чинними затверджені Постановою КМУ № 823:
"ПОРЯДОК здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю".
"ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України".
Згідно пункту 2 затверджених Постановою КМУ № 823 "Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України", у Порядку№509:
1) пункти 2-4 викласти у такій редакції:
2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (зпідстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення,сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим -шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, тавстановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочийчас, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Аналіз викладених правових норм дає підстави вважати, що складений щодо позивача ТОВ "Массанижитлобуд" акт від 18.08.2021 № КВ 2573/1446/АВ за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці міг бути підставою для винесення відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.07.2022 у справі №522/3740/20, від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19, від 23.06.2023 у справі № 160/1649/22 та інших.
Отже, застосовуючи при вирішенні справи норми Порядку № 823, суд враховує, що відповідно до пункту 2 цього порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку № 823 передбачено підстави для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема:
3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
Тобто такими джерелами також вважаються:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація:
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
Судом встановлено, що позаплановий захід державного контролю щодо ТОВ "Массанижитлобуд" був проведений на виконання наказу начальника Головного управління Держпраці у Київській області від 04.08.2021 № 3211, прийнятого з підстав, встановлених у п. 5 Порядку № 823, та у зв'язку з отриманням листа-повідомлення Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 02.08.2021 за № 51/30-1183 про можливе виконання вказаним товариством робіт по благоустрою парку відпочинку "Щасливий", що знаходиться в селищі Гостомель Бучанського району Київської області, із залученням офіційно непрацевлаштованих осіб, зокрема іноземців.
Отже, посилання позивача на неправомірність проведення відповідачем заходу контролю (інспекційного відвідування) суд відхиляє, оскільки такий захід (інспекційне відвідування) був призначений відповідно до вимог чинного на той час законодавства і з передбачених ним підстав.
При цьому враховуються висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 340/3112/19.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Пунктом 9 Порядку № 823 встановлено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
За приписами пунктів 10 та 11 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Пунктами 16-23 Порядку № 823 передбачено наступний порядок складення акта інспекційного відвідування, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і, в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю, - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.
У разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Головне управління Держпраці у Київській області як територіальний орган Держпраці мало повноваження на проведення інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю за місцем фактичного здійснення ТОВ "Массанижитлобуд" господарської діяльності у парку відпочинку "Щасливий" по вул. Святопокровській в смт. Гостомель Київської області, а також складати за його наслідками акт перевірки та вживати заходів до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за виявлені порушення.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 02.02.2021 у справі № 300/2156/19, від 01.09.2021 у справі № 520/13660/19 та від 27.10.2021 у справі № 160/1245/20.
Отже, при вирішенні справи суд не бере до уваги доводи позивача в частині неправомірності такої форми заходу державного нагляду як інспекційне відвідування та порушення відповідачем строків його здійснення (враховуючи, що тривалість інспекційного відвідування ТОВ "Массанижитлобуд" не перевищила максимально допустимих 10 робочих днів згідно з пунктом 9 Порядку № 823).
Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Таким чином, проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин можливе щодо будь-яких приміщень, що належать об'єкту відвідування, а також місць здійснення ним господарської діяльності, а кількість таких відвідувань протягом строку проведення державного заходу не обмежується.
Разом з тим в силу вимог пункт 8 Порядку № 823 інспектор праці зобов'язаний пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення та надати для ознайомлення копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування до початку його проведення.
Втім, судом встановлено, що вказаних вимог відповідачем дотримано не було, а інспекційне відвідування ТОВ "Массанижитлобуд" було розпочате і письмові пояснення від начебто працівників товариства було відібрано 05.08.2021 до вручення копії направлення на проведення позапланового заходу директору Новікову Д.В.
З матеріалів справи та наявних у ній доказів слідує, що інспектори праці спочатку провели опитування присутніх у парку робітників та отримали від них письмові пояснення, а лише після цього вручили копію направлення на інспекційне відвідування директору ТОВ "Массанижитлобуд", а також вимогу про надання документів за № 2573 від 05.08.2021, зокрема на спростування факту проведення робіт неоформленими працівниками у кількості 22 особи згідно із додатком до вимоги.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що додані до матеріалів перевірки письмові пояснення окремих громадян були отримані відповідачем з порушенням встановленої законодавством процедури та поза межами інспекційного відвідування, а тому не можуть визнаватися допустимим доказом у справі.
У свою чергу, викладені в Акті № КВ2573/1446/АВ від 18.08.2021 інспекційного відвідування відомості ґрунтуються виключно на таких поясненнях, а постанова № КВ2573/1446/4В/ТД/ФС-129 від 23.09.2021 лише дублює такі відомості без жодного додаткового обґрунтування.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18 вказав на те, що зазначена в акті інформація не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю та підлягає перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи відповідним Управлінням Держпраці.
Відтак суд вважає доведеними твердження позивача про винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за відсутності належних й допустимих доказів на підтвердження того порушення законодавства про працю, яке було поставлене у провину ТОВ "Массанижитлобуд".
Крім того, суд зазначає, що відповідальність за частиною другою статті 265 КЗпП України передбачена за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Як видно з Акту № КВ2573/1446/АВ від 18.08.2021, інспектором праці було допитано осіб, які знаходились у парку відпочинку "Щасливий" а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та які пояснили, що є працівниками ТОВ "Массаинижитлобуд". На вимогу про надання документів директором ОСОБА_23 були надані наказ про прийняття на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_17 від 28.05.2021р № 06, повідомлення до ДФС про прийняття вказаних працівників на роботу, строкові трудові договори від 31.05.2021р. № 31/05/21-06 та № 31/05/21-02. Також були надані цивільно-правові угоди (далі - ЦПУ), укладені ТОВ "Массанижитлобуд" та ОСОБА_12 (ЦПУ від 03.08.2021), ОСОБА_13 (ЦПУ від 02.08.2021), ОСОБА_14 (ЦПУ від 03.08.2021), ОСОБА_1 ( ЦПУ від 03.08.2021), ОСОБА_15 (ЦПК від 02.08.2021), ОСОБА_16 (ЦПУ від 02.08.2021), ОСОБА_20 (ЦПУ від 04.08.2021), ОСОБА_21 (ЦПУ від 03.08.2021), ОСОБА_4 (ЦПУ від 03.08.2021) та ОСОБА_22 (ЦПУ від 02.08.2021). Водночас, оскільки ці особи мали таку правову підставу здійснювати роботи як ЦПУ, а тому фактичний допуск цих працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) не встановлений і не доведений.
Суд звертає увагу на те, що висновок відповідача про те, що ЦПУ вказаних осіб містять ознаки трудового договору зроблений інспектором виключно у зв'язку з тим, що не були складені акти виконаних робіт та звіти по сплаті ЄСВ, роботи виконувалися колективно, у визначеному місці - в парку відпочинку "Щасливий" під керівництвом відповідальних осіб товариства, особи систематично отримували заробітну плату за її процес, а не результат, робота відбувалась за графіком, з дотриманням встановлених правил. Про це безпосередньо зазначено у акті перевірки.
Однак в цьому контексті суд вважає переконливими доводи позивача про те, що відповідні висновки зроблені на припущеннях, не відповідають фактичним обставинам та не доводяться жодними доказами.
При цьому відповідач залишив поза увагою та не спростував твердження позивача про те, що усі вказані вище особи тільки приступили до виконання робіт за ЦПУ (такі угоди укладені 02-04.08.2021, тоді як інспекційне відвідування проведене 04.08.2021), що свідчить про передчасність вимоги про складання актів виконаних робіт та звітів про сплату ЄСВ. Той факт, що сезонні роботи в парку відбуваються групою осіб ніяк не означає, що це є трудовий колектив в його розумінні згідно з КЗпП України. Крім того, особливості такої роботи зумовлюють її спільне виконання. Відсутні докази й того, що роботи виконувались під керівництвом відповідальних осіб товариства, а заробітна плата виплачувалась працівникам систематично.
Також суд враховує, що в ході інспекційного відвідування директором ТОВ "Массанижитлобуд" було надано пояснення та їх документальне підтвердження про те, що інші відповідні особи за списком, тобто окрім тих, з якими було укладено ЦПУ, не є працівниками товариства, а роботи на місці проведення інспекційного відвідування виконувалися також іншими суб'єктами господарювання, зокрема на виконання договору субпідряду між ТОВ "Сервісренталстрой" та ТОВ "Массанижитлобуд" від 24.06.2021, договору оренди транспортного засобу з екіпажем між ФОП ОСОБА_24 та ТОВ "Массанижитлобуд" від 26.07.2021, договору підряду між ФОП ОСОБА_25 та ТОВ "Массанижитлобуд" від 26.07.2021, договору субпідряду між ТОВ "СТ "Галактика" від 02.08.2021 та ТОВ "Массанижитлобуд", договору підряду між КП "Управління житлово-комунального господарства Гостомельської селищної ради" від 02.08.2021 та ТОВ "Массанижитлобуд".
Факт надання вказаних документів відповідачем не заперечується. Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, інспектор вважав, що оскільки з їх змісту неможливо встановити про працевлаштування в інших роботодавців ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , тому ці особи працюють саме в ТОВ "Массанижитлобуд" без офіційного оформлення.
Суд погоджується з аргументами позивача, що тим самим відповідач, як орган влади, безпідставно переклав обов'язок доказування невинуватості на товариство, а свій висновок про неофіційне працевлаштування саме позивачем тих осіб, які на момент інспекційного відвідування знаходилися в парку, зробив лише на припущенні про те, що вони є працівниками ТОВ "Массанижитлобуд", без перевірки позиції суб'єкта господарювання на спростування цієї підозри. Однак, як акцентовано у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 420/6575/19, якщо орган, який був уповноважений проводити перевірку, вказує на порушення законодавства, то його доводи мають бути належним чином обґрунтовані.
За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 23.06.2023 у справі № 160/1649/22, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, є докази фактичного допуску працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору (контракту).
Водночас за наслідками розгляду справи, на підставі наявних у ній матеріалів та встановлених обставин суд вважає, що відповідачем не доведено достатніми, належними та допустимими доказами того, що особи, які зазначені в акті перевірки, перебували з позивачем у трудових відносинах, без їх належного оформлення.
Стосовно тверджень позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про накладення штрафу, то суд виходить з того, що відповідно до ч. 7 ст. 265 КЗпП України заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису, незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
Відповідно до п. 25 Порядку № 823 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України визначено Порядком № 509.
Згідно з п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-тиденний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абз. 3-7 п. 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абз. 3-7 п. 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абз. 3-7 п. 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
При цьому, редакція Порядку № 509, яка застосовувалася під час винесення відповідачем оскаржуваної постанови, не покладала на уповноважених посадових осіб обов'язку з повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу.
Аналогічна позиція викладене у постанові КАС ВС від 07.11.2023 у справі № 280/1715/21.
Судом встановлено, що на виконання п. 3 Порядку № 509 відповідачем було складено письмове повідомлення від 02.09.2021 № 42/3/21/17415, яке 03.09.2021 надіслано позивачу на його юридичну адресу (м. Чернігів, вул. Старобілоруська, буд. 25-А, оф. 106) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Разом з тим під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що на час прийняття оскаржуваної постанови № КВ2573/1446/АВ/ТД/ФС-129 від 23.09.2021 відповідне поштове відправлення було вручене ТОВ "Массанижитлобуд" або повернулося до Управління без вручення адресату з незалежних від відправника причин, що, у свою чергу, давало підстави заступнику начальника Управління Стахівському С.М. розгляду справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю без отримання заперечень товариства на акт перевірки та зафіксовані у ньому порушення.
При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що істотний розмір застосованої до позивача санкції (1 200 000,00 грн) вимагав від відповідача не лише доведення вини у вчиненні правопорушення належними й допустимими доказами, але й також суворого і неухильного дотримання прав товариства в процесі розгляду питання про накладення штрафу, невід'ємною складовою чого є право знати про розгляд справи та подати свої пояснення і докази на спростування порушення.
Отже, за встановлених обставин справи та зібраних у ній доказів, суд не може дійти висновку про те, що відповідач належним чином виконав вимоги Порядку № 509 щодо повідомлення позивача про надходження матеріалів інспекційного відвідування до уповноваженої посадової особи органу.
На підставі викладеного суд вважає спірна постанову Держпраці про накладення на ТОВ "Массанижитлобуд" штрафу відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є протиправною та підлягає скасуванню.
Водночас іншим доводам та аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог, зокрема щодо недоліків акту перевірки та процедурних порушень, допущених в ході інспекційного відвідування, оцінка не надається, оскільки наведені вище мотиви суду є самодостатніми для висновку про неправомірність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши основні доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ТОВ "Массанижитлобуд" належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позов задоволено, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівського Сергія Миколайовича за № КВ2573/1446/АВ/ТД/ФС-129 від 23.09.2021 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Массанижитлобуд" за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 1 200 000,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Массанижитлобуд" судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Массанижитлобуд" (код ЄДРПОУ 42864360, місцезнаходження: вул. Старобілоруська, 25-А, оф. 106, м. Чернігів, 14017);
2) представник позивача: адвокат Романов Олександр Олексійович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: вул. Пирогова, буд. 2/37-Б, оф. 58, м. Київ, 01054);
2) відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, місцезнаходження: вул. Вавилових, 10, м. Київ, 04060).
Повне судове рішення складено 02.06.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович