Ухвала від 02.06.2025 по справі 519/1093/25

Справа №519/1093/25

1-кс/519/219/25

УХВАЛА

02.06.2025 року м.Південне

Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Богданівка Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не працевлаштованого, з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , останній раз судимого за ст.115 ч.1, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 10 років позбавлення волі на підставі вироку Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.06.2016,

установив:

Слідчий СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області звернувся до суду з вищевказаним клопотанням.

Вислухавши прокурора, який підтримав вищевказане клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід підозрюваному не пов'язаний з позбавленням волі, слідчий суддя дійшов наступного.

Судом встановлено, що слідчим відділенням поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025161200000294, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Згідно матеріалів клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

На підставі Указів Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 16.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 №26/2025, від 15.04.2025 №235/2025 які затверджені Законами України, які набрали чинності, строк дії воєнного стану в Україні безперервно продовжувався і продовжував діяти станом на 31.05.2025.

ОСОБА_4 постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію в Україні воєнного стану.

Встановлено, що приблизно о 22:20 год. 31.05.2025, ОСОБА_4 перебував обабіч дороги неподалік будинку №7 по вул. Комунальній в м. Південне Одеського району Одеської області, де побачив раніше не знайому йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проходила повз та відволіклась на свій мобільний телефон. В цей час у ОСОБА_4 , який не має постійного місця роботи та джерела доходів, виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення у ОСОБА_8 її особистого майна.

В той же час та в тому ж місці, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, коли ОСОБА_8 відволіклась на свій мобільний телефон, скориставшись її відвернутою увагою, відсутністю сторонніх осіб та своєю фізичною перевагою, ОСОБА_4 , підійшовши до ОСОБА_8 , своїми руками штовхнув її на узбіччя дороги, де застосувавши фізичне насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, утримуючи її своїми руками на землі, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, шляхом ривка з плеча потерпілої, відкрито викрав жіночу сумочку рожевого кольору ALEX MIA COUYURE, вартістю 600 гривень, в якій знаходились паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , кейс з під навушників QCY вартістю 500 грн, IQOS вартістю 800 грн, гребінець вартістю 50 грн, коректор тональний для кожі 4 одиниці вартістю за 4 од. 600 грн, серветки «Розумний вибір» вартістю 2.50 грн, крем MALIN - GOETZ вартістю 500 грн, пудра для обличчя « TM Вельвет» вартістю 100 грн, пудра Blush Prodige вартістю 90 грн, пудра матуюча «LNPRO» вартістю 150 грн, стіки TEREA вартістю 135 грн, дзеркальце вартістю 30 грн, губні помади у кількості 4 одиниці вартістю 150 грн, за 1 одиницю, запальнички у кількості 2 одиниці вартістю 60 грн, за дві одиниці, щітка для обличчя вартістю 20 грн, жувальна гумка вартістю 15 грн, назальний спрей «Септаназал» вартістю 150 грн, шпильки чорного кольору 2 одиниці вартістю 5 грн, матуючі серветки 2 одиниці вартістю 80 грн за одну одиницю, пилочка для нігтів вартістю 70 грн, туалетна вода «RoS» вартістю 400 грн, матуюча пудра «COLOR SCULPTING» вартість 100 грн, туш для вій -2 одиниці вартістю 150 грн, за одну одиницю.

Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 5442 гривень 50 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_4 згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення був затриманий 01.06.2025 о 00.30 год., органом досудового розслідування 01.06.2025 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та йому 01.06.2025 надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України обґрунтовується протоколом огляду місця події від 31.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 .; протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 31.05.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 31.05.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.06.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 01.06.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного у їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.4 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, вказаний злочин, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того є ризик з боку підозрюваного ОСОБА_4 незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні та належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Більш м'який запобіжний захід, у тому й числі у вигляді нічного домашнього арешту не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України в зв'язку з вчиненням злочину із застосуванням насильства.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано пред'явлена підозра у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, не має міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, раніше судимий, схильний до скоєння злочинів, в зв'язку з чим до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту, без визначення розміру застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст.176-178, 182-187, 193-194, 196-197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, в межах строку досудового слідства, без визначення розміру застави, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 01 червня 2025 року, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали - до 31 липня 2025 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту у залі суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Південного міського суду

Одеської області ОСОБА_1

Копію ухвали отримав: «___» год. «___» хв. «___»_____________2025 року

Підозрюваний: __________________ ОСОБА_4

Попередній документ
127797265
Наступний документ
127797267
Інформація про рішення:
№ рішення: 127797266
№ справи: 519/1093/25
Дата рішення: 02.06.2025
Дата публікації: 04.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Південний міський суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (14.07.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 02.06.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
02.06.2025 15:30 Южний міський суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРАНОВСЬКА ЗЕМФІРА ІЛЬЇМДАРІВНА
суддя-доповідач:
БАРАНОВСЬКА ЗЕМФІРА ІЛЬЇМДАРІВНА