Справа № 509/3118/24
02 червня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Кочко В.К.,
за участі секретаря судового засідання Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1
До Овідіопольського районного суду Одеської області з поданням звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .
Оскільки приватним виконавцем всі обрунтування щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 були наведені у відповідному поданні, суд вважає за можливе розглянути подання без його участі.
На підставі ч. 4 ст. 441 ЦПК України участь боржника та стягувача у судовому засіданні не обов'язкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст.6Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого органу Одеської області перебуває зведене виконавче провадження 76674162 щодо виконання:
- виконавчого листа №509/3118/24 від 11.11.2024 р., виданого Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 2180,16 грн.;
- виконавчого листа №509/3118/24 від 11.11.2024 р., виданого Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 29800 грн.;
- виконавчого листа №509/3118/24 від 11.11.2024 р., виданого Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 29999,24 грн.
28.11.2024 р., приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76670390, ВП №76670391, ВП №76670392, надіслана сторонам з повідомленням про вручення 29.11.2024 р.
28.11.2024 р., приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. винесено постанову про арешт коштів боржника, виявлено та списано кошти з рахунку АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 170,02 грн.
Згідно інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано однокімнатну квартиру, загальною площею 31,4 кв.м., житловою площею 19,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді МВС, зареєстрованого за боржником транспортного засобу не виявлено.
Згідно відповіді ПФУ та ДФС джерела доходів у боржника відсутні.
Приватним виконавцем надсилалась вимога від 28.04.2025 р. згідно з якою зобов'язано боржника надати пояснення з приводу невиконання рішення суду та декларацію про доходи та майно.
Рішення на сьогоднішній день боржником повністю не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Приватним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду боржником до даного часу не виконується, що підтверджується матеріалам доданими до подання.
Судом встановлено, що обмеження у праві виїзду за кордон, за вищенаведених обставин є справедливим обмеженням, воно носить тимчасовий характер та є дієвою юридичною санкцією, яка зумовить припинення нехтування своїми обов'язками та змусить боржника віднайти способи для принаймні часткового виконання рішення суду.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити боржнику ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення подання.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №509/3118/24, що набрало законної сили 04.11.2024 року.
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кочко В.К.