Справа № 947/18857/25
Провадження № 1-кс/947/7402/25
28.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025163480000304 від 02.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.05.2025 до СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали за заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що невстановлена особа на ім'я « ОСОБА_6 », шахрайським шляхом, в результаті зловживання її довірою, заволоділа її грошовими коштами під час продажу її автомобіля марки «Toyota Camry», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдала ОСОБА_5 значної шкоди. Сума матеріальних збитків встановлюється.
В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 , мешканки АДРЕСА_2 , проте згідно довіреності завіреної належним чином приватним нотаріусом № 273 від 14.03.2025 ОСОБА_7 уповноважує свою доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувати вказаним транспортним засобом з правом тимчасового виїзду за кордон та знімати з обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, продати за ціну та на умовах за її розсудом, страхувати, здавати в найм/оренду даний легковий автомобіль.
Також встановлено, що ОСОБА_5 в кінці травня 2024 року на підставі усної домовленості почала здавати в оренду транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , своєму знайомому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_3 , умовою оренди була щомісячна оплата в розмірі 12 000 гривень. Приблизно в серпні 2024 року ОСОБА_8 перестав здійснювати орендну плату, проте ОСОБА_5 він пообіцяв виплатити всі заборговані кошти. Після цього ОСОБА_5 приблизно в березні 2025 року стало відомо, що ОСОБА_8 зловживаючи її довірою, шляхом шахрайських дій продав її автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 третій особі, без її згоди на те.
Під час проведення слідчих розшукових дій встановлено, що ОСОБА_8 не повідомивши ОСОБА_5 та не маючи на те її згоди, не маючи права розпорядження транспортним засобом здійснив його продаж ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_4 , за суму 5 350 доларів США та запевнивши останнього, що автомобіль належить його родичці.
Тим самим ОСОБА_8 незаконно заволодів транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_5 та зловживаючи її довірою, шляхом шахрайських дій здійснив його продаж ОСОБА_9 .
03.05.2025 року постановою слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області вищевказаний транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025163480000304.
09.05.2025 року постановою слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області вищевказаний транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 оголошено в розшук, про, що внесено відповідні відомості до ІТС ІПНП «Гарпун».
21.05.2025 о 13:14 годині до ч/ч ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Ождеській області надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що за адресою м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, поруч з житловим будинком 22 Б працівниками СКП ВП № 4 ОРУП № 1 виявлено транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в розшуку.
Відповідно до вимог ст. 237 КПК України слідчим СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , 21.05.2025 в період часу з 14:08 год по 14:21 год. проведено огляд місця події поруч з житловим будинком АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ключ до транспортного засобу, який упаковано до сейф пакету № ICR 0134633.
21.05.2025 постановою слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ключ до транспортного засобу, який упаковано до сейф пакету № ICR 0134633 - визнано речовими доказами та поміщено їх на зберігання.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення вказує, що необхідність накладення арешту на транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ключ до транспортного засобу, зумовлена подальшою необхідністю проведення експертних досліджень з метою встановлення вартості транспортного засобу та проведення ряду інших слідчих дій.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна, яке визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Слідчий на адресу суду звернувся із заявою про розгляд даного клопотання без його участі.
Власниця майна, будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилася.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В рамках такого кримінального провадження досудове розслідування триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
Як встановлено слідчим суддею, правова позиція сторони обвинувачення зводиться до того, що вилучений транспортний засіб ймовірно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки відповідно до обставин даного кримінального провадження, досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_8 , зловживаючи довірою власниці майна, шляхом шахрайських дій, продав транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , чим завдав останній значної шкоди.
Слідчий суддя погоджується з наведеними доводами сторони обвинувачення, зазначаючи крім того, що оскільки вилучений автомобіль є предметом кримінального правопорушення, яке розслідується в рамках даного кримінального провадження, наведене свідчить про його відповідність до категорії речових доказів та виправдану необхідність проведення експертних досліджень відносно такого майна, з метою встановлення його вартості та проведення ряду слідчих дій.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти із забороною відчуження, користування та розпорядження арешт на транспортний засіб марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ключ до транспортного засобу, який упаковано до сейф пакету № ICR 0134633.
Виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена у встановленому законом порядку до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1