Справа № 947/17018/25
Провадження № 2-а/947/182/25
29.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Луняченка В.О.
за участю секретаря Макаренко Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
До Київського районного суду м. Одеси, шляхом формування заяви в системі «Електронний суд» 08.05.2025 року, надійшов позов , поданий і інтересах ОСОБА_1 його представником адвокатом Клименко Михайло Анатолійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №351 від 23.04.2025, прийнятої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляд штрафу у розмірі 17000,00 гривень, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у звязку із відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Від позивача та його представника подана заява про розгляд справи зі їх відсутністю на підставі наданих доказів та наполяганні на задоволенні позову.
Від відповідача, який належними чином повідомлявся про час і місце розгляду справи , заяв по суті справи та клопотань не надходило.
Як встановлено судом згідно протоколу №351 від 14 квітня 2025 року, складеному відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим сержантом В. Наконечний , 14 квітня 2025 року о 16:30 годин військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України « про військовий обов'язок і військову службу» , підпункт 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, а саме: в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання не прибув із паспортом громадянина України і військо-обліковими документами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
На підставі даного протоколу 23 квітня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №351 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП зі стягненням штрафу у розмірі 17 000 грн., по обставинам які повністю тотожні викладеним у протоколі.
З наданих позивачем та його представником документів ОСОБА_1 знаходиться з 15.06.1998 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 02.08.2016 року ОСОБА_1 взято на облік у м. Одесі як вимушено переміщену особу внаслідок тимчасової окупації м. Луганськ.
18.05.2025 року з метою виконання діючого законодавства ОСОБА_1 оновив власні дані військовозобов'язаного за допомогою інтернет Додатку Міністерства оборони України «Резерв+» в якої було зазначено місця його проживання згідно довідки ВПО №5106006293 від 02.08.2016 року.
19.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із письмовою заявою про виключення його з військового обліку. До заяви були додані всі документи які є необхідними для постановлення на військовий облік та документи якими обґрунтовувалось необхідність зняття з військового обліку у звязку із захворюванням.
19.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 направив ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії, яка була пройдена у той ж день за виключенням проходження терапевта.
22.08.2024 року ОСОБА_1 із наданням всіх додаткових медичних документів знову подав заяву про виключення його з військового обліку, яка була зареєстрована центром.
Відповідно до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 є непридатним для військової служби.
У звязку із відсутністю будь-якого рішення щодо розгляду заяв ОСОБА_1 він сам та його представник неодноразово звертались до центра комплектування та соціальної підтримки із письмовими запитами відповіді на які не отримували.
У подальшому, згідно пояснень позивача у заяві по суті справи, 01.05.2025 року ОСОБА_1 було направлено на стаціонарне обстеження до 1 МЛК м. Одеси для, після проходження якої 11.02.2025 року ОСОБА_1 надано до центру Акт дослідження здоров'я призовника та отримана повістка на 14.03.2025 року, а при явці у зазначений день позивача повідомили про те що його документи знаходяться ще на розгляді та видана повістка на 14.04.2025 року, при прибутті по якої у центр ОСОБА_1 було повідомлення про необхідність отримання електронного направлення на ВЛК та повідомлено що розгляд його заяви можливо лише після постановки його на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 яке можливо лише після притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення строку звернення для постановки на облік за новим місцем проживання, та 17.04.2025 року позивач отримав примірник протоколу і подав власні письмові пояснення по всім обставинам, однак 30.04.2025 року отримав примірник постанови.
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( скорочене КУпАП ) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прийнятого Верховного Радою України 09.05.2024 року ( скорочене ЗУ № 3696-IX ) до статті 210 КУпАП внесено зміни у вигляді додання частини третьою.
Так частиною третій статті 210 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період.
Згідно ч.1,2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Судом визнається обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.
Статтею 38 КУпАП визначено що: Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду ( абзац перший статті); Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення ( абзац сьомий статті).
Таким чином сам факт порушення строку встановлення на облік ( якщо він був ) стався у 2016 році, коли ОСОБА_1 був вимушений переїхати до м. Одеси внаслідок окупації м. Луганська а ІНФОРМАЦІЯ_5 вказаний факт було виявлено з моменту звернення особи з першою заявою про його зняття з обліку 19.08.2024 року.
Враховуючи наведене на момент складення протоколу №351 від 14 квітня 2025 року строки можливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 210,210-1 КУпАП сплили.
Згідно п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Таким чином як сам факт складення протоколу №351 від 14 квітня 2025 року ( відкриття провадження у адміністративної справі) так і винесення постанови №351 від 23.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення є незаконним а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення за №351 від 23.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляд штрафу у розмірі 17000,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Повний текст рішення буде складено протягом трьох днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 30.05.25
Суддя В. О. Луняченко