Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/14778/14-к
нп 1-кс/490/2299/2025 У Х В А Л А
29.05.2025р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді слюсаря ОКП «Миколаївоблтеплокомуненерго», не одружений, раніше не судимий,
Слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014150000000107 від 29.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
24.11.2014р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Згідно повідомлення про підозру .10.14 громадянин України ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з метою надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, завербував начальника розвідки - старшого льотчика ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) - пілота військового повітряного судна Су-25 ОСОБА_8 до виконання завдань, спрямованих на зниження обороноздатності України.
В період з 28.10.14 по 24.11.14 ОСОБА_6 навмисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , надавав представникам іноземної держави допомогу в зниженні обороноздатності Повітряних Сил Збройних сил України шляхом схиляння ОСОБА_8 до угону військового повітряного судна СУ-25 з аеродрому військової частини НОМЕР_1 . При цьому, у вказаний період часу ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_7 та представниками іноземної держави розробив план дій для ОСОБА_8 щодо викрадення військового повітряного судна СУ-25 та отримання від зазначеного військовослужбовця інформації про графіки польотів військових повітряних суден, які задіяні в антитерористичній операції в Луганській та Донецькій областях України.
24.11.14 приблизно о 7 год. 00 хв. ОСОБА_6 отримав біля залізничного вокзалу «Миколаїв-Пасажирський» від ОСОБА_8 планові таблиці польотів військових літаків 299 авіаційної бригади тактичної авіації Повітряних Сил ЗС України за 24.11.14 та 21.11.14.
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до інформації ГВКР УСБУ в Миколаївській області, з допиту свідків та інших матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування встановлено, що на даний час ОСОБА_6 продовжує перебувати на тимчасово окупованій збройними силами рф території України, у зв'язку з чим забезпечити явку останнього для участі у слідчих діях не виявляється за можливе. Дотепер, ОСОБА_6 не з'явився за викликами та жодним чином не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що підозрюваний навмисно переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Постановою від 28.05.2025р. підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Поряд із цим наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність у якій підозрюється.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник не заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У випадку, якщо слідчий суддя прийме рішення про тримання під вартою особи, оголошеної в міжнародний розшук, після затримання такої особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, у разі оголошення особи у міжнародний розшук, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. А наступним етапом - після затримання підозрюваного (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - слідчий суддя розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та оголошення у зв'язку з цим його у міжнародний розшук, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою від процедури застосування такого обраного запобіжного заходу.
На відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді. За такої нормативної регламентації при вирішенні питання про обрання щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи оголошена особа в міжнародний розшук (або перебуває на тимчасово окупованій території України).
Таким чином, слідчий суддя досліджує ці обставини в світлі конкретних обставин цієї справи.
Так з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24.11.2014р. у кримінальному провадженні №22014150000000107 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Відповідно до інформації ГВКР УСБУ в Миколаївській області, з допиту свідків та інших матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування встановлено, що на даний час ОСОБА_6 продовжує перебувати на тимчасово окупованій збройними силами рф території України, у зв'язку з чим забезпечити явку останнього для участі у слідчих діях не виявляється за можливе. Дотепер, ОСОБА_6 не з'явився за викликами та жодним чином не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що підозрюваний навмисно переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Постановою від 28.05.2025р. підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та перебуває на тимчасово окупованій території України, маючи статус підозрюваного у кримінальному провадженні №22014150000000107.
Щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
Така під озра є обґрунтованою та підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.11.14, який показав, що 28.10.14 він під час отримання консультації щодо перенесення газового лічильника познайомився з ОСОБА_6 , який від імені Головного розвідувального управління Генерального штабу Російської Федерації запропонував йому угнати літак Су-25, пілотом якого він є та доставити його на аеродром, який вкаже представник зазначеної спецслужби. За виконання даного завдання ОСОБА_6 від імені представників спецслужб РФ пообіцяв йому значну матеріальну винагороду, сприяння в отриманні громадянства, роботи та житла на території РФ. В подальшому ОСОБА_6 через Інтернет за допомогою програми «Скайп» зв'язав його з представником ГРУ ГШ РФ на ім'я ОСОБА_9 ; заявою ОСОБА_8 про те, що 28.10.14 від імені спецслужб Російської Федерації до нього звернувся ОСОБА_6 з пропозицією здійснити угон військового повітряного судна Су-25; протоколом затримання ОСОБА_6 , відповідно до якого під час особистого обшуку ОСОБА_6 виявлено та вилучено планові таблиці польотів 299 авіаційно-тактичної бригади за 24.11.14 та 21.11.14; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено зошит із рукописними записами ОСОБА_6 щодо завдань, отриманих від представників спецслужб РФ; плановими таблицями польотів 299 авіаційно-тактичної бригади за 24.11.14 та 21.11.14, виявленими та вилученими в ході особистого обшуку ОСОБА_6 ; протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 завербували пілота літака Су-25 ОСОБА_8 та поставили йому від імені спецслужб РФ завдання за матеріальну винагороду, отримання житла, роботи та громадянства РФ здійснити угон військового повітряного судна Су-25; матеріалами кримінального провадження у сукупності.
З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, характеру вчиненого кримінального правопорушення, пов'язаного із переданням представникам спецслужб рф планів польотів бригад Повітряних сил ЗС України, які задіяні в антитерористичній операції в Луганській та Донецькій областях України з метою угону одного з літаків; зважаючи на те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, де фактично вже вживає заходів, направлених на ухилення від явки до слідчого, прокурора та суду, у зв'язку з чим оголошений у розшук; зважаючи на те, що останньому відомі свідки його протиправних дій та інші фігуранти злочинної діяльності, за такого слід погодитись із доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність у якій підозрюється.
Таким чином запобігти вказаним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не вбачається за можливе.
Керуючись ст. 183, 196 КПК України, -
Щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця кримінального провадження, розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1