Справа № 484/1771/25
Провадження № 2/484/945/25
Рішення
іменем України
(заочне)
02.06.2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив
ТОВ "Коллект центр" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договорами №102651877 від 23.10.2021 року, №77254836 від 10.10.2021 року на загальну суму 23229 грн. 94 коп. та судові витрати понесені при сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
В обгрунтування позову вказує, що 23.10.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №102651877 шляхом підписання Оферти на укладення кредитного договору, розміщеного в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства і доступний через сайт товариства та відповідний мобільний додаток, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» зобов'язався надати позичальнику суму кредиту відповідно до п. 1.2. в розмірі 3000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути в строк до 22.11.2021 року використані суми кредитних коштів та сплатити проценти за користування коштами в розмірі 5 % (стандартна (базова) процентна ставка) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6).
10.10.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, був укладений договір позики №77254836 шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно положень Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі, яка погоджена сторонами в оферті та складає 2692,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 09.11.2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,99 % за кожен день користування позикою.
10.02.2022 року було укладено договір факторингу №10-02/2022-50, за яким ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №102651877 від 23.10.2021 року.
22.02.2022 року укладено договір факторингу №22/02/2022, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №77254836 від 10.10.2021 року.
10.01.2023 року укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №102651877 від 23.10.2021 року та за договором №77254836 від 10.10.2021 року.
Враховуючи положення ст.ст.514,516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги за договором №102651877 від 23.10.2021 року та за договором №77254836 від 10.10.2021 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.04.2025 року виникла заборгованість, яка в межах вимог позивача становить: за договором №102651877 від 23.10.2021 року в сумі 14109,00 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 3000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 11109,00 грн.; за договором №77254836 від 10.10.2021 року - 9120,94 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 2692,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 6428,50 грн., нараховані 3% річних - 0,44 грн., а всього на загальну суму за двома кредитними договорами 23229,94 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.
Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення та документи відповідачу надсилалася за адресою зареєстрованого його місця проживання.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких інших клопотань від нього до суду не надходило.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
23.10.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №102651877 шляхом підписання Оферти на укладення кредитного договору, розміщеного в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства і доступний через сайт товариства та відповідний мобільний додаток, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» зобов'язався надати позичальнику суму кредиту відповідно до п. 1.2. в розмірі 3000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути в строк до 22.11.2021 року використані суми кредитних коштів та сплатити проценти за користування коштами в розмірі 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2).
10.02.2022 року було укладено договір факторингу №10-02/2022-50, за яким ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №102651877 від 23.10.2021 року.
10.01.2023 року укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитним договором, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №102651877 від 23.10.2021 року.
Станом на 01.04.2025 року за договором про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року виникла заборгованість, яка в межах вимог позивача становить 14109,00 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 3000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 11109,00 грн.
Крім того, 10.10.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, був укладений договір позики №77254836 шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно положень Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі, яка погоджена сторонами в оферті та складає 2692,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 09.11.2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,99 % за кожен день користування позикою.
22.02.2022 року укладено договір факторингу №22/02/2022, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №77254836 від 10.10.2021 року.
10.01.2023 року укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №77254836 від 10.10.2021 року.
Станом на 01.04.2025 року за договором позики №77254836 від 10.10.2021 року виникла заборгованість, яка в межах вимог позивача становить 9120,94 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 2692,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 6428,50 грн., нараховані 3% річних - 0,44 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальниці станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 23229,94 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 5692,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 29682,17 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 17537,50 грн., нараховані 3% річних - 0,44 грн.
Отже, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитних договорів, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст.11, ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України).
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту за договором про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року в розмірі 3000,00 грн. та заборгованості за тілом кредиту за договором позики №77254836 від 10.10.2021 року в розмірі 2692,00 грн., а всього 5692,00 грн., які не було повернуто у строки визначені кредитними договорами.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1.5.2 договору про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року, передбачено, що процентна ставка за користування кредитом складає 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а у разі продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах в розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6, 2.3 договору).
При цьому, як вбачається з договору про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів до 22.11.2021 року з можливістю пролонгації строку кредитування але не більше ніж на 60 днів (п. 1.3, 1.4, 2.3 договору). Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише до 22.11.2021 року, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.
Відповідно до п. 2.3 договору позики №77254836 від 10.10.2021 року передбачено, що процентна ставка за користування кредитом складає 1,99% за кожен день користування позикою.
При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів з 10.10.2021 року. Дата повернення кредиту 09.11.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише до 09.11.2021 року, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума процентів за договором про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року складає 9 грн. (3000 грн. х 0,01% х 30 днів), а за договором позики №77254836 від 10.10.2021 року - 1607,12 грн. (2692,00 х 1,99% х 30 днів), а в загальному розмірі 1616,12 грн. Отже, саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам за договором про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року після 22.11.2021 року, а за договором позики №77254836 від 10.10.2021 року після 09.11.2021 року відповідно до умов кредитних договорів відсутні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року був пролонгований кредитодавцем після 22.11.2021 року відповідно до п. 2.3 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), тому строк кредитування становив до 22.11.2021 року.
Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитних договорів є неправомірним.
В силу приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Так, згідно з розрахунком наданим позивачем за договором позики №77254836 від 10.10.2021 року підлягають стягненню з відповідача три відсотки річних в сумі 0 грн. 44 коп.
Щодо стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають задоволенню на 31,46%.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, з урахуванням розміру стягнутої суми заборгованості з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 762,09 грн. (31,46% задоволених позовних вимог).
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч.ч.1, 2, 3ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатським об'єднанням робіт.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 9000 грн. слід зменшити до 2000 грн.
Таким чином, з врахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, в сумі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,280-289 ЦПК України, суд
ухвалив
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про споживчий кредит №102651877 від 23.10.2021 року та за договором позики №77254836 від 10.10.2021 року в загальному розмірі 7308 (сім тисяч триста вісім) гривень 56 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 762 (сімсот шістдесят дві) гривні 09 копійок сплаченого судового збору, а всього 2762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) гривні 09 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відмості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 02.06.2025 року.
Суддя: