02.06.2025
Справа № 482/1310/22
Номер провадження 4-с/482/4/2025
Іменем України
02 червня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса Миколаївської області скаргу ОСОБА_1 на дії і рішення державного виконавця Новоодеського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії і рішення державного виконавця Новоодеського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій просив:
визнати неправомірними дії головного державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Котовської Надії Василівни щодо включення до доходів ОСОБА_1 грошових коштів отриманих від продажу 04 листопада 2024 року земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 для визначення розміру заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження АСВП №70723276;
скасувати постанову головного державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Котовської Надії Василівни від 01.04.2025 року про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження АСВП №70723276.
У своїй скарзі посилався на наступне.
У провадженні головного державного виконавця Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) Котовської Н.В. знаходиться виконавче провадження АСВП №70723276 (ідентифікатор доступу В127В4ГД4Е45) відкрите на виконання судового наказу №482/1310/22 виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 21 грудня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 07.12.2022 року до досягнення дітьми повноліття.
03 квітня 2025 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про внесення його до Єдиного реєстру боржників у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів станом на 01.04.2025 року за період з 01.10.2024 по 01.01.2025 в розмірі 176129,52грн.
07 квітня 2025 року йому надано копію виконавчого провадження АСВП №70723276 в ході ознайомлення з яким він дізнався, що державним виконавцем Котовською Н.В. неправомірно включено до його доходів кошти отримані від продажу 04 листопада 2024 року земельної ділянки площею 0,10га кадастровий номер 4824810100:04:102:0009, з розташованим на ній житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 в сумі 1499196,67гривень.
Внаслідок цього державним виконавцем визначено розмір доходу, з якого розраховуються аліменти в розмірі 1/3 частки, за жовтень 2024 року - 499755,33грн.; за листопад 2024 року - 499755,33грн.; за грудень - 499755,33грн. та неправомірно визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню за жовтень 2024 року - 63920,00грн., за листопад 2024року - 63920,00грн., за грудень 2024 року - 63920,00грн.
За підрахунками державного виконавця заборгованість зі сплати аліментів, з урахуванням сплачених сум, станом на 01.04.2025 року становить 176129,52грн.
Враховуючи існуючу заборгованість головним державним виконавцем Котовською Н.В. 01.04.2025 року винесено незаконно постанову про арешт коштів боржника.
ОСОБА_1 з таким розрахунком головного державного виконавця Котовської Н.В. та подальшим арештом його коштів не згоден з наступних підстав.
По-перше, продаж нерухомого майна мав місце 04 листопада 2024 року (копія договору купівлі-продажу додається), а державним виконавцем розраховано дохід отриманий від продажу майна в жовтні, листопаді та грудні 2024 року. Крім цього не зрозуміло за якими арифметичними методами проведено розрахунок.
По-друге, головним державним виконавцем Котовською Н.В. неправомірно включено отримані кошти від продажу нерухомого майна до доходів, з яких необхідно сплатити аліменти.
Законодавець розділяє поняття «визначення розміру аліментів» та «визначення суми заборгованості із сплати аліментів».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Статтею 81 СК України встановлено, що Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 26.02.1993 №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
У пп. 19 п. 1 зазначеного Переліку до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, віднесено інші види заробітку.
При цьому, у пункті 12 Переліку наведено види доходів, з яких утримання аліментів не провадиться. Даний пункт 12 не містить дохід від продажу майна.
Саме у зв'язку з відсутністю у пункті 12 Переліку посилання на те, що з доходів від продажу майна не нараховуються аліменти, державний виконавець міг включити дохід від продажу майна в дохід, з якого визначається розмір аліментів.
У той же час, у частині 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Статтею 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Системний аналіз норм Сімейного кодексу України та Постанови КМУ від 26.02.1993 №146 дає підстави для висновку, що формулювання у підпункті 19 Переліку "інші види заробітку" не є тотожним поняттю "доходу", оскільки за своєю економічною суттю дохід від продажу майна не є "заробітком", а є по суті виручкою, тобто різницею між вартістю майна при його набутті та після його продажу.
Таким чином, 1) оскільки Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, у пункті 1 прямо не передбачає, що кошти від продажу майна входять в даний перелік, 2) оскільки підпункт 19 передбачає включення до переліку видів доходів інші види заробітку, однак кошти від продажу нерухомого майна не є заробітком за економічною суттю, 3) оскільки кошти від продажу майна в розумінні ст. 195 СК України не є фактичним заробітком платника аліментів, а є майном, яке до продажу мало вираз нерухомого, а після продажу - його грошовий еквівалент (тобто не відбулося заробітку / збагачення), можна дійти висновку, що включення в дохід для визначення заборгованості по аліментам суми грошових коштів, отриманих від продажу майна, суперечить ст. 195 СК України та виходить за межі видів доходів, передбачених у п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду України від 25 січня 2021 року у справі №758/10761/13-ц.
Продане ОСОБА_1 нерухоме майно належало йому на підставі договору дарування до прийняття рішення про стягнення з мене аліментів. Тобто, на час прийняття рішення про стягнення аліментів йому вже належало на праві власності нерухоме майно. За весь час сплати ним аліментів він не збагатився, а кошти отримані від продажу нерухомості є майном, яке існувало до прийняття рішення про стягнення аліментів і змінило свій вираз з нерухомого в його грошовий еквівалент.
За таких обставин, включення до його доходів грошових коштів, отриманих від продажу нерухомого майна для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження АСВП №70723276 є протиправним, а відтак, такі дії головного державного виконавця Новоодеського ВДВС Котовської Надії Василівни слід визнати неправомірними.
Як наслідок, заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 176129,52грн. нарахована безпідставно, а відтак підстав для накладення арешту на його кошти відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було. За таких обставин, постанова головного державного виконавця Новоодеського ВДВС Котовської Н.В. від 01.04.2025 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження АСВП №70723276 є незаконною, яка підлягає скасуванню.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Дмитренко І.М. подав до суд заяву про підтримання вимог скарги та просив розглядати скаргу у їх відсутність.
Старший державний виконавець Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котовська Н.В., або будь-який інший представник Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання із розгляду скарги не з'явилися, заяв та клопотань від них не надходило.
Стягувач ОСОБА_2 до суду не з'явилася надала письмові пояснення у яких посилалася на порядок стягнення аліментів, визначення суми заборгованості за аліментами, порядок вирішення спорів пов'язаних із оскарженням дій державного виконавця, порядок оскарження постанов державного виконавця та просила у задоволенні скарги відмовити.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.
Як встановлено судом у провадженні головного державного виконавця Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) Котовської Н.В. знаходиться виконавче провадження АСВП №70723276 (ідентифікатор доступу В127В4ГД4Е45) відкрите на виконання судового наказу №482/1310/22 виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 21 грудня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 07.12.2022 року до досягнення дітьми повноліття.
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.11.2024 року ОСОБА_1 продав належні йому земельну ділянку площею 0,10га кадастровий номер 4824810100:04:102:0009, з розташованим на ній житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 , за 1499196,67 гривень.
Державний виконавець у виконавчому провадженні №70723276, отримавши від податкової служби інформацію про суму отриманого ОСОБА_1 доходу за 4 квартал 2024 року у сумі 1500123грн. (інформація надана податковим агентом ОСОБА_5 (приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу) виходячи із цієї суми доходу, визначила розмір доходу, з якого розраховуються аліменти в розмірі 1/3 частки, за жовтень 2024 року - 499755,33грн.; за листопад 2024 року - 499755,33грн.; за грудень - 499755,33грн. та нарахувала суму аліментів, яка підлягають стягненню за жовтень 2024 року - 63920,00грн., за листопад 2024року - 63920,00грн., за грудень 2024 року - 63920,00грн.
Боржником за ці періоди сплачено аліменти у сумі 5000 грн. щомісяця, таким чином державний виконавець визначила суми заборгованості ОСОБА_1 за аліментами за жовтень 2024 року - 58920грн., за листопад 2024року - 58920грн., за грудень 2024 року - 58920грн., а разом ?176760?грн.
Оскільки станом на вересень 2024 року у боржника була невелика переплата по аліментам то від вищевказаної суми заборгованості 176760?грн. віднято переплату і залишок заборгованості ОСОБА_1 станом на березень 2025 року згідно розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні №70723276 становить 176129,52 грн.
На підставі наявності у ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості станом на 01.04.2025 року відомості про нього державним виконавцем було 01.04.2025 року внесено до ЄРБ, та того ж дня винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Із досліджених судом матеріалів виконавчого провадження №70723276 видно, що вся заборгованість ОСОБА_1 у сумі 176129,52 грн. складається із заборгованості нарахованої йому за дохід від продажу нерухомого майна у 4 кварталі 2024 року, а саме 04.11.2024 року.
Надаючи оцінку правомірності включення до доходів ОСОБА_1 його доходу від продажу нерухомого майна за договором купівлі-пораджу від 04.11.2024 року, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Статтею 81 СК України встановлено, що Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 26.02.1993 №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
У пп. 19 п. 1 зазначеного Переліку до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, віднесено інші види заробітку.
При цьому, у пункті 12 Переліку наведено види доходів, з яких утримання аліментів не провадиться. Даний пункт 12 не містить дохід від продажу майна.
Саме у зв'язку з відсутністю у пункті 12 Переліку посилання на те, що з доходів від продажу майна не нараховуються аліменти, державний виконавець міг включити дохід від продажу майна в дохід, з якого визначається розмір аліментів.
У той же час, у частині 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Статтею 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Системний аналіз норм Сімейного кодексу України та Постанови КМУ від 26.02.1993 №146 дає підстави для висновку, що формулювання у підпункті 19 Переліку "інші види заробітку" не є тотожним поняттю "доходу", оскільки за своєю економічною суттю дохід від продажу майна не є "заробітком", а є по суті виручкою, тобто різницею між вартістю майна при його набутті та після його продажу.
Таким чином, 1) оскільки Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, у пункті 1 прямо не передбачає, що кошти від продажу майна входять в даний перелік, 2) оскільки підпункт 19 передбачає включення до переліку видів доходів інші види заробітку, однак кошти від продажу нерухомого майна не є заробітком за економічною суттю, 3) оскільки кошти від продажу майна в розумінні ст. 195 СК України не є фактичним заробітком платника аліментів, а є майном, яке до продажу мало вираз нерухомого, а після продажу - його грошовий еквівалент (тобто не відбулося заробітку / збагачення), можна дійти висновку, що включення в дохід для визначення заборгованості по аліментам суми грошових коштів, отриманих від продажу майна, суперечить ст. 195 СК України та виходить за межі видів доходів, передбачених у п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду України від 25 січня 2021 року у справі №758/10761/13-ц.
За таких обставин, включення до доходів ОСОБА_1 за 4 квартал 2024 року грошових коштів, отриманих від продажу нерухомого майна для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №70723276, є протиправним, а відтак, такі дії головного державного виконавця Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) Котовської Н.В. слід визнати неправомірними.
Як наслідок, заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 176129,52 грн. нарахована ОСОБА_1 безпідставно, а відтак підстав для накладення арешту на майно платника аліментів відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було. За таких обставин, постанову головного державного виконавця Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) Котовської Н.В. від 01.04.2025 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №70723276 слід скасувати.
Керуючись ст. ст. 56, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, ст. ст. 210, 258-261, 268, 383-389, 450-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на дії і рішення державного виконавця Новоодеського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Котовської Надії Василівни щодо включення до доходів ОСОБА_1 грошових коштів отриманих від продажу 04 листопада 2024 року земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 для визначення розміру заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №70723276.
Скасувати постанову головного державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Котовської Надії Василівни від 01.04.2025 року про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №70723276.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко