Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/802/24
Провадження № 2/945/342/25
(заочне)
13 травня 2025 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
09 квітня 2024 року ОСОБА_2 в системі “Електронний суд» сформувала до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_2 посилалася на те, що 03 квітня 2024 року з сайту “Автоматизована система виконавчого провадження» їй стало відомо про існування виконавчого провадження № 62472972, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алли Вікторівни.
Того ж дня, Адвокатським об'єднанням “Астрея - груп» на офіційну електронну адресу приватного виконавця направлено запит про надання відомостей про зазначене вище виконавче провадження.
09 квітня 2024 року на електронну адресу представника позивача від приватного виконавця надійшла відповідь на адвокатський запит від 03 квітня 2024 року, з копією постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича, з ідентифікатором доступу, про відкриття виконавчого провадження № 62472972 від 03 липня 2020 року, з виконання виконавчого напису № 7052 від 26 червня 2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за Кредитним договором № 191126-11515-1 від 26 листопада 2019 року у розмірі 18330 грн. 00 коп.
Рішенням Ради приватних виконавців України № 59 від 06 жовтня 2023 року призначено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллу Вікторівну тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця Єфіменка Дениса Олеговича.
Постановою про передачу виконавчого провадження від 20 грудня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллою Вікторівною постановлено передати виконавчий документ - виконавчий напис № 7052, вчинений 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за Кредитним договором № 191126-11515-1 від 26 листопада 2019 року у розмірі 18330 грн. 00 коп., приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллі Вікторівні.
На думку позивача, виконавчий напис № 7052, вчинений 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не враховано невідповідність стягнутої за виконавчим написом суми дійсному розміру заборгованості, а також нотаріусом не взято до уваги той факт, що боржнику взагалі не була направлена претензія кредитора.
Посилаючись на викладене вище, позивач просив суд визнати виконавчий напис № 7052, вчинений 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2024 року вказану позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче судове засідання.
До участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича; приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллу Вікторівну.
11 жовтня 2024 року ОСОБА_3 - представник позивача ОСОБА_2 , яка 05 вересня 2024 року змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , укладаючи шлюб із ОСОБА_6 , сформував в системі “Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та витягу з реєстру Ольшанської територіальної громади № 20248012077075 від 07 жовтня 2024 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , на підтвердження зміни прізвища позивачем.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2024 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/802/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та призначити справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Ільїн Олександр Валерійович не з'явилися, при цьому в матеріалах справи міститься клопотання, сформоване представником позивача в системі “Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області 11 жовтня 2024 року, у якому представник позивача, зокрема, підтримав позов у повному обсязі та просив проводити розгляд справи за їхньої з позивачем відсутності.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин; відзив не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідив матеріали справи і встановив таке:
26 червня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович вчинив виконавчий напис № 7052 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за Кредитним договором № 191126-11515-1 від 26 листопада 2019 року у розмірі 18330 грн. 00 коп. (а. с. 9)
03 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменком Денисом Олеговичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62472972, з виконання виконавчого напису № 7052 від 26 червня 2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за Кредитним договором № 191126-11515-1 від 26 листопада 2019 року у розмірі 18330 грн. 00 коп. (а. с. 14, 15).
Рішенням Ради приватних виконавців України № 59 від 06 жовтня 2023 року призначено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллу Вікторівну тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця Єфіменка Дениса Олеговича.
Постановою про передачу виконавчого провадження від 20 грудня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллою Вікторівною постановлено передати виконавчий документ - виконавчий напис № 7052, вчинений 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за Кредитним договором № 191126-11515-1 від 26 листопада 2019 року у розмірі 18330 грн. 00 коп., приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллі Вікторівні (а. с. 8 і на звороті).
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , долученої представником позивача до матеріалів справи 11 жовтня 2024 року, слідує, що 05 вересня 2024 року позивач ОСОБА_2 змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , укладаючи шлюб із ОСОБА_6 (а. с. 48).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України “Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону).
Згідно з положеннями ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Пунктом 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У свою чергу, згідно з положеннями п. 3.5. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Зазначений пункт Переліку було внесено до Постанови № 1172 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині внесення п. 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, визнано незаконною та нечинною з дня її прийняття (постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року).
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета - заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Спірний виконавчий напис № 7052, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем 26 червня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. При цьому, доказів, які підверджують, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, наданий банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, матеріали справи не містять, тому наявні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису нотаріусом відбулось з недотриманням умов його вчинення щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Крім цього, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчого напису № 7052 від 26 червня 2020 року боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, відповідач не направив позивачу претензію про сплату заборгованості за кредитним договором, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростували таку обставину.
Отже, позивач ОСОБА_1 до вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань, була позбавлена можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.
Таким чином, суд встановив фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідив докази у їх сукупності і дійшов висновку, що виконавчий напис № 7052, вчинений 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно п. 1) ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131 - 2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. п. 6. 9 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Конституційний Суд України у Рішенні № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, що сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Також у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.
У пункті 1 Резолюції (78) 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про безоплатну правову допомогу і юридичні консультації від 2 березня 1978 року зазначено, що ніхто не може бути в силу перешкод економічного характеру позбавлений можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких судах, повноважних виносити рішення по цивільних, господарських, адміністративних, соціальних чи податкових справах. З цією метою кожна особа має бути наділена правом на необхідну правову допомогу в судовому провадженні. При розгляді того, чи така допомога є необхідною, слід враховувати: а) фінансові можливості та зобов'язання відповідної особи; b) очікувані судові витрати.
Положеннями п. п. 1), 2) ч. 2 ст. ст. 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17.
Крім цього, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18, вимога щодо прайс - листа та акта виконаних робіт (послуг) є необов'язковою за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
В матеріалах справи міститься копія Договору про надання правничої допомоги від 02 квітня 2024 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням “Астрея - груп», в особі керуючого партнера Ільїна Олександра Валерійовича, що діє на підставі Статуту, відповідно до повноважень, з однієї сторони та ОСОБА_2 , з іншої сторони (далі - Договір).
Відповідно до п. п. 3.1. п. 3 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору замовник сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі, який складає - 8000 (вісім тисяч) гривень.
Згідно з п.п. 1.2. Договору Адвокатське об'єднання відповідно до узгоджених Сторонами доручень: надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів замовника перед фізичними особами, в усіх громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних адміністраціях, у відповідних місцевих радах, БТІ, в органах юстиції України, органах (відділах) реєстрації актів цивільного стану, в будь - яких територіальних органах державної реєстрації прав па нерухоме майно, перед будь - якими державними реєстраторами, органах та підрозділах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, у відповідних управліннях земельних відносин та в інших, землевпорядних та експертних організаціях, управлінні екології, природоохоронних і санітарно - епідеміологічних органах, пожежної безпеки, Єдиному дозвільному центрі, в Центрі падання адміністративних послуг, органах нотаріату, перед Державними нотаріальними конторами або приватними нотаріусами, органах прокуратури, МВС. Національної поліції, СБУ, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, державної виконавчої служби, приватними виконавцями, органах доходів і зборів, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.
Представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, боржнику, стягувану у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь - якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відзиви, відповіді, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії, сплачувати від імені замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах замовника не передбачені цим Договором (а. с. 20, 21).
Таким чином, на підставі п. 1) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 8000 грн. 00 коп., які підлягають сплаті позивачем Адвокатському об'єднанню “Астрея груп».
Також з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133, ч. ч. 1), 2) ч. 2 ст. ст. 137, ч. 1, п. 1) ч. 2, ч. 6 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7052, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за Кредитним договором № 191126-11515-1 від 26 листопада 2019 року у розмірі 18330 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4, оф. 520; ЄДРПОУ 41146462) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4, оф. 520; ЄДРПОУ 41146462) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоандріївка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; паспорт НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова