Справа № 478/546/25 Пров.№ 1-в/478/185/2025
27 травня 2025 року . смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка Миколаївської області подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон Херсонської області мешкав за адресою: АДРЕСА_1 із професійно - технічною освітою, не одруженого, до арешту не працював. По теперішній справі засудженого: 20.11.2023 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 25.12.2023; 11.11.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2023 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до 7 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання рахувати з дати набрання вироком законної сили. В строк покарання зарахувати попереднє ув'язнення день за день в період з 14.07.2023 по 24.12.2023 включно та частково відбуте покарання за попереднім вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.29023 з 25.12.2023 до дня набрання цим вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 18.03.2025. Початок строку: 18.03.2025 ,кінець строку: 14.07.2030,
ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернулося до суду з поданням про приведення вироків у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Згідно поданої заяви просив справу розглядати без його участі, подання підтримав, просив задовольнити зазначене клопотання.
Засуджений про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву в якій просить розгляд подання установи виконання покарань розглядати без його участі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення подання , вважає що подання є не обргунтованим та задоволенню не підлягає.
Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали, які наявні в поданны та особовій справі засудженого, дійшов таких висновків.
ОСОБА_4 було засуджено відповідно до вироку від 20.11.2023 Заводського районного суду м. Миколаєва за ч. 4 ст.185 КК України за те, що він 10.06.2023 року о 15 годині 45 хвилин, скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 3600,00 грн., крім того, 10.06.2023 року приблизно о 15 годині 45 хвилин, скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 11150,00 грн. ; крім того, 10.06.2023 року приблизно о 17.00 скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 418,00 грн., що складає за двома єпізодами більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
18 липня 2024 року набрав чинності Законом України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон).
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Згідно вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до п.п.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Станом на 2023 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб,згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023», становив на час вчинення злочину 2684 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Таким чином, на засудженого не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, за вказаними вироками
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Покарання призначається за конкретною частиною та статтею КК України.
Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення подання, оскільки спричинена потерпілому матеріальна шкода складає за двома єпізодами більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України суд, -
Відмовити в задоволенні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1