справа № 492/494/25
Провадження № 2/492/649/25
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням
ухвали про залишення позовної заяви без руху
та повернення сплаченого судового збору
02 червня 2025 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті її батька ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, яке він їй заповів згідно заповіту, а саме: на житловий будинок що розташований в АДРЕСА_1 , що належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 12.07.2006 року та земельні ділянки площею 3,70 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю ІІІ-ОД№021234 від 24.05.2003 року; 4,00 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Р1 № 484426 від 26.03.2002 року; земельну ділянку 0,2500 га яка належала спадкодавцю згідно акту на право власності на земельну ділянку Серія №508412, свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серія ОД-02 № 000670. Позивачка зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею за заповітом на земельні ділянки, а також на житловий будинок за законом після смерті ОСОБА_2 , вони проживали разом в належному останньому будинку та вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. 25.02.2025 року вона звернулася з заявою про прийняття спадщини до Арцизької районної державної нотаріальної контори, однак державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, тому позивачка звернулася до суду з зазначеною позовною заявою.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.
Пред'явлена позовна заява в силу ст. 185 ЦПК України ухвалою судді від 24 квітня 2025 року була залишена без руху, оскільки була подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), однак позивачкою в порушення зазначених норм права не правильно було зазначено найменування відповідача, оскільки за ідентифікаційним кодом 20970077 Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України Арцизька територіальна громада не значиться, тому позивачці необхідно було зазначити повне найменування відповідача відповідно до вказаного реєстру.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК України). Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансовою довідкою юридичної особи.
Як вбачається з тексту позовної заяви позивачкою було заявлено вимогу зокрема про визнання права власності в порядку спадкування за законом, однак, позивачкою в позовній заяві взагалі не було зазначено ціну позову, у зв'язку з чим позивачці слід було визначити ціну позову, обумовлену дійсною вартістю майна на час подання позову до суду, та зазначити її в позовній заяві (в якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності). Позивачкою не було надано звітів про оцінку земельних ділянок.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак в порушення вказаних норм права позивачкою в позовній заяві не було зазначено доказів: наявності або відсутності спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом; наявності або відсутності відмови від спадщини з боку спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом; фактичного вступу позивачки до володіння спадкового майна (квитанції про сплату податків, внесків страховок, інших платежів, договір оренди тощо); наявності або відсутності відмови від спадщини з боку кого-небудь із спадкоємців; чи немає підстав для усунення позивачки від права на спадкування (ст. 1224 ЦК України); дійсної вартості майна - земельних ділянок (звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо). Разом з тим, позивачкою не було додано до позовної заяви доказів, що підтверджують реальну вартість земельних ділянок. Позивачці необхідно було надати звіти про оцінку земельних ділянок, право власності на які позивачка просить визнати за нею.
В порушення вимог п. п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачкою в позовній заяві не було зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Як роз'яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Крім того, у ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивачка просить встановити факт прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, однак, в резолютивній частині позову, позивачка просить визнати лише за нею право приватної власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок та земельні ділянки, у зв'язку з чим позивачці необхідно було уточнити позовні вимоги.
Суддя звернув увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивачка має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п/п 1 п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовною заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з копії довідки про оцінку вартості об'єкта нерухомості - житлового будинку, оціночна вартість об'єкта оцінки - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1801630,37 гривень.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка заявила одну вимогу немайнового характеру про встановлення факту прийняття спадщини та одну вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. До позовної заяви додана квитанція про сплату судового збору за позовну заяву з вимогою немайнового характеру про встановлення факту прийняття спадщини у розмірі 968,96 грн.
З викладеного вбачається, що позивачці необхідно було визначити та зазначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна на момент звернення до суду з позовною заявою, з наданням суду документів, що підтверджують сплату судового збору за вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачці виходячи з оцінки вартості житлового будинку необхідно було сплатити судовий збір згідно з вимогами наведеного законодавства України, водночас урахувати частину сплаченого судового збору.
Крім того, позивачці необхідно було надати докази на підтвердження реальної вартості спірного майна - земельних ділянок на момент пред'явлення позову та виходячи з цього сплатити судовий збір згідно з вимогами наведеного законодавства України.
Відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачці необхідно було надати суду.
Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, однак, позивачем не додано доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак таких відомостей позовна заява ОСОБА_1 не містила.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлювали вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Попереджено позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягав в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості позивачів та відповідачів та сплати судового збору.
Для усунення недоліків позовної заяви судом був установлений строк в десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення заяви без руху від 24 квітня 2025 року, та роз'яснено, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Як вбачається з поштового повідомлення 02 травня 2025 року позивачка отримала ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 24 квітня 2025 року у зв'язку з чим позивач повинна була усунути зазначені в ухвалі суду недоліки по 14 травня 2025 року включно, однак ні від позивача, ні від представника позивача заява з виправленими недоліками до канцелярії суду не надходила. Крім того, станом на 02 червня 2025 року позовна заява з виправленими недоліками до суду не надійшла.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд зазначає, що позивачкою неналежно здійснюються її процесуальні права і виконуються процесуальні обов'язки, що виражається у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, приймаючи до уваги невиконання вимог ухвали від 24.04.2025 року, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Тому, на підставі викладеного, позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, необхідно вважати неподаною і повернути позивачеві.
Разом з тим, в силу п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачці ОСОБА_1 підлягає поверненню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду, що підтверджено відповідною платіжною інструкцією.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької територіальної громади про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повідомити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 з Державного бюджету України через Казначейство України сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4317229978.1 від 17.04.2025 року сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок (надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», отримувач: ГУК в Одеській області/м. Арциз/22030101, код отримувача: 37607526) Казначейство України, рахунок отримувача UА488999980313121206000015638; призначення платежу: *;101; НОМЕР_3 ;22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), прийняття спадщини; ОСОБА_3 ).
Повернути позивачці платіжну інструкцію № 0.0.4317229978.1 від 17.04.2025 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 02.06.2025 року.
Суддя В.І. Черевата