Номер провадження 1-кс/754/1875/25
Справа № 754/8517/25
Іменем України
30 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12025100030000745 від 09.03.2025 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із вищою освітою, не працює, одружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 ,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 30.05.2025 надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №12025100030000745 від 09.03.2025 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030000745 від 09.03.2025, де досудовим розслідуванням встановлено, що 08.03.2025, приблизно о 16:20 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у Деснянському районі міста Києва, неподалік зупинки громадського транспорту «бул. Леоніда Бикова», що розташована по вул. Миколи Закревського в м. Києві, познайомився з неповнолітніми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після чого, ОСОБА_4 запропонував неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вжити горілки, на що останні погодились та пішли разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить батьку ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , де в одній із кімнат вказаної квартири розпочали вживати горілку.
В цей час, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , без добровільної згоди потерпілих осіб (зґвалтування).
Так, цього ж дня, приблизно о 19:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, без добровільної згоди неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , враховуючи особистісну та вікову слухняність неповнолітнього, який незріло довіряв йому (через вікові та індивідуальні особливості), а також станом потерпілого, який від спожитого алкоголю сп'янів в результаті чого не міг чинити опір, діючи цілеспрямовано та рішуче, проти волі останнього, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним та анальним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_8 з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього.
В подальшому, цього ж дня приблизно о 20:00 год., ОСОБА_4 діючи повторно, перебуваючи за вищевказаною адресою реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, без добровільної згоди неповнолітнього ОСОБА_7 , враховуючи його особистісну та вікову слухняність, який незріло довіряв йому (через вікові та індивідуальні особливості), а також станом потерпілого, який від спожитого алкоголю сп'янів в результаті чого не міг чинити опір, діючи цілеспрямовано та рішуче, проти волі останнього, повторно вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним та анальним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_7 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілого.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ст. 152 ч. 3 КК України, тобто як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням гені талій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене повторно щодо неповнолітньої особи.
11.03.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч. 3 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- даними заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 , від 09.03.2025;
- даними заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , від 09.03.2025;
- даними показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 , від 09.03.2025;
- даними показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , від 09.03.2025;
- даними протоколу впізнання за фотознімками за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 , від 09.03.2025;
- даними протоколу впізнання за фотознімками за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , від 09.03.2025;
- даними протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , від 10.03.2025;
- даними протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , від 10.03.2025;
- даними висновку експерта № 042/1-72-2025;
- даними висновку експерта № 042/1-69-2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у всій їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.03.2025 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 08.05.2025.
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва від 05.05.2025, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025100030000745 від 09.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч. 3 КК України, продовжено до трьох місяців, тобто до 11.06.2025.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.05.2025 підозрюваному ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 30 днів, до 03.06.2025, включно.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2025, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025100030000745 від 09.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч. 3 КК України, продовжено до п'яти місяців до 11.08.2025.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 закінчується 03.06.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, у зв'язку із особливою складністю кримінального провадження, пов'язаною з необхідністю отримання наступних доказів:
- висновку комплексно амбулаторно психолого-психіатричної експертизи стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ;
- висновку комплексно амбулаторно психолого-психіатричної експертизи стосовно неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ;
- висновку комплексно амбулаторно психолого-психіатричної експертизи стосовно неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 ;
- висновку молекулярно-генетичної експертизи (призначена 17.03.2025;
- висновку молекулярно-генетичної експертизи (призначена 17.03.2025;
- висновку молекулярно-генетичної експертизи (призначена 17.03.2025;
- висновку молекулярно-генетичної експертизи (призначена 17.03.2025;
- висновку молекулярно-генетичної експертизи (призначена 17.03.2025.
Також необхідно виконати ухвали слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів, після чого планується проведення тимчасового доступу та детального аналізу отриманої інформаці, та виконати вимоги відповідно до ст. 290 КПК України та скерувати обвинувального акту до суду.
Результати вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, оскільки на підставі них буде встановлена правильна кваліфікація дій підозрюваного.
Провести вказані слідчі та процесуальні дії, у тримісячний строк не надалось можливим у зв'язку з особливою складністю кримінального провадження, пов'язаною з великим обсягом слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
У зв'язку з чим, з метою забезпечення кримінального провадження, необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання про необхідність продовження застосування запобіжного заходу слідчий посилається на ст. 12 КК України та на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3 КПК України, зокрема:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчиненні злочини;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, в якому допитано неповнолітніх потерпілих та враховуючи те, що ОСОБА_4 відомі анкетні дані неповнолітніх потерпілих, включаючи їх місця проживання, з чого випливають обґрунтовані підстави вважати, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на неповнолітніх потерпілих у даному кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань, що буде перешкоджанням здійсненню об'єктивного досудового розслідування, як цього вимагають норми кримінально процесуального законодавства України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого відносно неповнолітніх осіб.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 180 ч. 1 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, проте будь-яких осіб які могли б гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого на стадії досудового розслідування та судового розгляду в його оточенні не має.
Також до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у зв'язку з тим, що застосування даного запобіжного заходу не виключається ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду або незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні. Крім того, утримання підозрюваного у спеціальній установі забезпечить його безперешкодну доставку відповідним конвойним підрозділами до слідчого, прокурора та суду, що забезпечить дотримання розумних строків досудового розслідування, а в подальшому і судового розгляду.
Отже, виходячи з вищевикладеного, слідство на даний час не вбачає обставин, які б вказували на зменшення вище перелічених ризиків, які давали б підстави для зміни запобіжного заходу обраного щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання обґрунтувавши його, зазначивши, що ризики, які були встановленні слідчим суддею не зменшилися та не припинили існувати, а викладені у клопотання обставин перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Просила клопотання задовольнити.
Захисник заперечив з приводу задоволення клопотання, з посиланням на наступне: порушення строку звернення до слідчого судді з даним клопотанням; необгрунтованість підозри та відсутніть жодного доказу винуватості підозрюваного; недоведеність ризиків та неврахування особи підозрюваного. Просив відмовити у продовженні строку дії запобіжного заходу.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника частково. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання..
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, розгляд клопотання розпочато у строки, передбачені ст. 199 ч. 4 КПК України.
Відповідно до норм ст. 199 ч. 3 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя дослідивши клопотання слідчого прийшов до висновку, що воно відповідає нормам ст. 199 ч. 3 КПК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ст. 183 ч. 1 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу стосовно підозрюваного судом повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Нормою ст. 9 ч. 5 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 судом повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч. 3 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням гені талій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене повторно щодо неповнолітньої особи, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання до дванадцяти років позбавлення волі.
Слідчий суддя приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дають підстави для висновку, що зі сторони підозрюваного продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (ст. 177 ч. 1 п. 1 КПК України), незаконно впливати на неповнолітніх потерпілих, свідків (ст. 177 ч. 1 п. 3 КПК України).
Стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не перешкоджає перебуванню його під вартою.
Також, в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання слідчим суддею враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також, ЄСПЛ, неодноразово, у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2010).
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підстав для зміни стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу, під час судового розгляду не встановлено.
Положенням ст. 183 ч.4 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
В даному випадку підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч. 3 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням гені талій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене повторно щодо неповнолітньої особи, а тому слідчий суддя, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 183 ч.4 КПК України, не визначає розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.177-179,183,184,193,194,196,199,309,376 ч. 2 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч.3 КК України, у кримінальному провадженні №12025100030000745 від 09.03.2025, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 28 липня 2025 року, включно.
Строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів- до 28 липня 2025 року, включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошений 02.06.2025 о 09:10 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1