Справа № 752/11656/25
Провадження №: 3/752/4587/25
іменем України
22 травня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши об'єднані адміністративні матеріали, що надійшли з Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП,-
встановив:
12 травня 2025 року о 18 год, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_2 , в ході якої вигнав її з квартири, тим самим вчинив домашнє насильство.
Він же, порушив встановлений відносно нього терміновий заборонний припис серії АА № 440070 від 12.05.2025, яким йому заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 строком на 10 діб з 16 год 00 хв 12.05.2025 до 16 год 00 хв 22.05.2025, з'явився за місцем проживання потерпілої за адресою: АДРЕСА_1 та вчинив з нею сварку.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у спосіб, передбачений ст. 277-2 КУпАП. Причини неявки суду не повідомив, що дає підстави розглянути справу за його відсутності, вважаючи його належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи. Окрім того присутність особи, яка притягається до адміністративній відповідальності по даній категорії справ, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно із ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, передбачена ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства економічного характеру стосовно матері ОСОБА_2 та порушення термінового заборонного припису, окрім обставин зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапортів, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 .
Досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства економічного характеру стосовно матері ОСОБА_2 та ч.2 ст. 173-8 КУпАП за ознаками невиконання термінового заборонного припису.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи дані про особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1,24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 9, 33-35, 36, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко