Справа № 569/336/25
02 червня 2025 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.,
при секретарі - Білецькій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення на проживання дитини з матір'ю,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення на проживання дитини з матір'ю звернулась ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала та уточнила. Суду пояснила, що з відповідачем по справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 жовтня 2006 року, від якого мають двох дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який на даний час є повнолітнім) та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Понад рік, на момент подачі позову до суду, вони з відповідачем не підтримують подружніх стосунків, хоча і проживають разом. За час їх спільного проживання вона переконалася, що у них немає спільних інтересів, вони не бажають бути разом, вони живуть кожен своїм життям і не намагаються перейнятися проблемами один одного. Наданий судом термін для примирення позитивних наслідків не приніс. Вони не ведуть спільного господарства, припинили шлюбно-сімейні відносини і поновлювати їх вона не бажає. Збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їх неповнолітнього сина. Щодо місця проживання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то на даний час він проживає з ними разом і спір з даного приводу між ними відсутній. В подальшому, у разі їх окремого з відповідачем проживання, син ОСОБА_4 буде проживати разом з нею, адже буде потребувати її догляду зважаючи на малолітній вік.
Тому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, а також залишити проживати з нею неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні відповідач погодився на надання судом терміну для примирення, який був наданий за клопотанням позивачки. Однак, в подальшому в судове засідання потворно не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив. Дані обставини розцінюються судом, як фактичне визнання відповідачем заявлених позивачкою позовних вимог.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 жовтня 2006 року.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 виданим 11 травня 2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 07 жовтня 2006 року, про що складено відповідний актовий запис № 1799. Прізвище після державно реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 .
Від даного шлюбу сторони мають двох дітей - синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який на даний час є повнолітнім) та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 02 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Рівне Рівненська область Україна, про що зроблено відповідний актовий запис за №2226. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі хоча і проживають разом, однак не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, наданий судом сторонам термін для примирення тривалістю у два місяці позитивних наслідків не приніс, натомість позивачка наполягає на задоволенні вимоги про розірвання шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечитиме її інтересам, що має істотне значення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають до повного задоволення.
З матеріалів справи спору щодо місяця проживання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 між сторонами не вбачається, оскільки як зазначила позивачка, на даний час вони з відповідачем проживають разом, і відповідно їх неповнолітній син ОСОБА_4 , також проживає з ними; спір щодо місця проживання дитини між нею та відповідачем відсутній.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.
Під час вирішення питання про призначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
У даному випадку питання про визначення місця проживання неповнолітнього сина сторін не вирішується. Натомість як зазначено самою позивачкою та було встановлено в судовому засіданні, між сторонами відсутній спір щодо місця проживання їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і такий позов (як первинний позивачка, так і зустрічний відповідач) не пред'являли.
Залишення неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати разом із матір'ю не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини, оскільки у даному випадку лише констатував з ким залишається проживати неповнолітній син сторін після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому його місце проживання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача в частині залишення неповнолітнього сина сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на проживанні з матір'ю є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення на проживання дитини з матір'ю - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 жовтня 2006 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, актовий запис №1799 - розірвати.
Залишити неповнолітнього сина сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на проживанні з матір'ю ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов