Справа № 567/623/25
Провадження №2-а/567/12/25
02 червня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Пономаренко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 №89 за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 №89 за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 №89 у справі про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП за те, що він порушив, абз.1, абз.6 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз.4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що має бути визнання протиправною та скасованою, оскільки законодавством України не передбачено відповідальності за уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, військовозобов'язаними своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позову також зазначив, що протокол №85 від 04.02.2025, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, він не підписував, про його складання не знав, його копію не отримував, не був проінформований про час та місце розгляду протоколу, а отже був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи. Також у зв'язку з такими діями відповідача був позбавлений надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, йому не було роз'яснено його процесуальні права, що є істотним порушенням щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що уточнив свої персональні дані 14.07.2024, як це було визначено вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що підтверджується військово-обліковим документом отриманим через систему «РЕЗЕРВ +» станом на 14.07.2024.
Ухвалою суду від 22.04.2025 поновлено ОСОБА_1 строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у спрощеному порядку без виклику сторін, визначено строки для подання письмових заяв по суті справи. Зазначеною ухвалою строк для подання відзиву, з врахуванням положень ч.1 ст.286 КАС України, за якими адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, було визначено до 02.05.2025.
Також зазначеною ухвалою витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення №85 від 04.02.2025 щодо ОСОБА_1 та копію матеріалів, на підставі яких відносно ОСОБА_1 було винесено постанову №89 від 14.02.2025.
Відповідач правом подати відзив не скористався.
22.05.2025 на адресу суду на виконання ухвали суду від 22.04.2025 в частині витребування доказів від ІНФОРМАЦІЯ_1 за підписом начальника шостого відділу зазначеного центру надійшло клопотання про долучення доказів: копії протоколу №89 від 05.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_1 , повідомлень про зміну облікових даних щодо ОСОБА_1 .
Беручи до уваги те, що ухвалою суду від 22.04.2025 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення №85 від 04.02.2025, а не №89 від 05.02.2025 щодо ОСОБА_1 та копію матеріалів, на підставі яких відносно ОСОБА_1 було винесено постанову №89 від 14.02.2025, суд на підставі ст.73 КАС України виходить з того, що зазначені докази не містять інформації щодо предмета доказування, а тому вважає їх неналежними щодо цієї справи і не бере їх до розгляду у цій справі.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 №89 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 порушив, абз.1, абз.6 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз.4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З зазначеної постанови вбачається, що вона була прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 №85 від 04.02.2025.
Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.
Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, належить до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення від імені цих органів.
Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що уточнив свої персональні дані 14.07.2024, як це було визначено вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що підтверджується військово-обліковим документом отриманим через систему «РЕЗЕРВ +» та мотивувальною частиною оскаржуваної постанови, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Частиною ч.3 ст.210 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку) в особливий період.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення. Так, об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Суб'єкт правопорушення - це деліктоздатна фізична особа, яка вчинила правопорушення та відповідає вимогам до суб'єкта правопорушення, встановленим КУпАП для конкретного адміністративного правопорушення (вік, перебування на певній посаді, керування транспортним засобом тощо). Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це психічна сфера діяльності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у зв'язку з вчиненням ним суспільно небезпечного діяння. Елементи суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення можуть бути обов'язковими (вина) або факультативними (мотив, мета). Вина - це свідоме, вольове відношення суб'єкта до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і до настання його наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
За змістом ст.10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Враховуючи положення статей 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України.
Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Як вже зазначалось, відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до оскаржуваної постанови, в провину ОСОБА_1 ставиться те, що він порушив, абз.1, абз.6 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз.4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оборону Україні", громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством, а згідно ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і війську службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Частиною 10 вказаної статті визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З наданого позивачем доказу - військово-облікового документу, сформованого у застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв +» вбачається, що позивачем ОСОБА_1 було уточнено данні 14.07.2024, що відповідає вимогам закону, оскільки такі дані підлягали уточненню до 16.07.2024.
Водночас, при вирішенні справи, суд виходить з того, що відповідно до резолютивної частини оскаржуваної постанови позивачу ставиться в провину порушення правил військового обліку, в той час, як мотивувальна частина зазначеної постанови такого звинувачення не містить.
Отже, на підставі встановлених у справі фактичних обставин судом встановлено, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000).
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При вирішенні справи суд враховує, що матеріали справи свідчать про відсутність об'єктивних даних, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, і відповідачем у справі таких доказів не надано.
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні належні та допустимі докази вини позивача.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідач не довів можливості застосування щодо позивача вимог, передбачених у ч.3 ст.210 КУпАП.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.3 ст.210 КУпАП підлягає закриттю, з урахуванням приписів п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі ст.283, 284, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України
позов задоволити.
Постанову №89 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605,60 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.