Справа № 559/1889/25
Провадження № 1-кп/559/207/2025
"02" червня 2025 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, про закриття кримінального провадження № 12025186040000051 від 07 березня 2025 рокупо обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудка, Демидівського району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого.
з участю сторін: прокурора ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3
16.05.2025 у провадження суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025186040000051 від 07 березня 2025 рокупо обвинуваченню ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він на початку березня 2019 року, маючи у користуванні автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », червоного кольору, 1995 року випуску, власником якого був ОСОБА_5 , пошкодив кузов даного транспортного засобу, який мав повернути власнику, внаслідок даного пошкодження вирішив самостійно провести ремонтні роботи вказаного автомобіля.
Надалі, протягом березня 2019 року, ОСОБА_3 доставив пошкоджений автомобіль «марки «ВАЗ» моделі «21093» та придбаний раніше ним кузов від автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21093» до гаражного приміщення, яке знаходилось в районі «Механічний» у м. Дубно, Рівненської області та діючи умисно, без дозволу органів з надання сервісних послуг МВС, з мотивів безперешкодного користування транспортним засобом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у порушення п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотокалясок», в якому зазначено, що «експлуатація транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється», здійснив зміну маркувального позначення кузова автомобіля, шляхом видалення маркувальної деталі з автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21093», державний номерний знак « НОМЕР_1 » із номером « НОМЕР_2 » з подальшим її вварюванням у відповідне місце, передбачене заводом виробником до іншого кузова автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21093», переобладнавши деталі автомобіля до придбаного ним кузова.
Після умисної заміни маркувальної деталі та ремонту автомобіля ОСОБА_3 надалі використовував автомобіль «ВАЗ» моделі «21093», державний номерний знак « НОМЕР_1 », після чого повернув його власнику ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 обвинувачується у заміні без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
До початку підготовчого судового засідання від обвинуваченого надійшло письмове клопотання про закриття кримінального провадження у порядку п.1 ч.2 ст.284 КПК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ст.290 КК України відноситься до кримінального проступку, санкцією передбачене максимальне покарання у виді обмеження волі до 3 років.
З моменту події інкримінованого йому факту кримінального правопорушення минуло більше трьох років. Тож згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України строк давності становить 3 роки, що вже минув, тому справу просить закрити за строками, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав своє клопотання. Прокурор не заперечив проти закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки минули строки давності.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі .
За класифікацією ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, відноситься до кримінального проступку, санкцією передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі, строком до 3 років. Обвинуваченому інкриміновано події, що датовані березнем 2019 року.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд переконався, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 07.03.2025, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності розпочав відлік з березня 2019 року. Перебіг строку давності не переривався, оскільки ОСОБА_3 не ухилявся від органу досудового розслідування, не вчинив нового кримінального правопорушення. Суд констатує, що на час розгляду справи у суді минув трьохрічний строк давності, а до суду кримінальне провадження надійшло поза межами вказаного строку, тому згідно імперативної норми кримінального закону подальше кримінальне переслідування людини неможливе.
Судом встановлено підставу, передбачену п.1 ч.2 ст.284 КПК України. В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання та просить звільнити його від кримінальної відповідальності, розуміючи, що підставою закриття є закінчення строків, тому підстав для відмови у задоволенні клопотання немає.
Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч.2 ст. 284 цього Кодексу.
За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що оскільки строки давності закінчились, а особа просить закрити кримінальне провадження з цих підстав, тому клопотання підлягає до задоволення.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються лише з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку, а тому вартість експертизи у даному кримінальному провадженню слід віднести на рахунок держави.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Запобіжні заходи не застосовувались.
Керуючись ст.49, ст.290 КК України, ст. 284-286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд УХВАЛИВ:
клопотання задовольнити: ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ст.290 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12025186040000051 від 07 березня 2025 рокупо обвинуваченню ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України - закрити.
Арешт на майно, згідно ухвали суду від 11.03.2025 року -скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні :
-атомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », червоного кольору, 1995 року випуску, номер кухова НОМЕР_3 , що знаходиться на спеціальному майданчику в с. Городок, Рівненського району, Рівненської області та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 - повернути власнику ОСОБА_6 .
Процесуальні витрати у розмірі 5571,30 грн. віднести на рахунок держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1