Справа № 541/1343/25
Провадження № 2/541/808/2025
Іменем України
29 травня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02.04.2025 через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов обґрунтували тим, що 17.09.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» була підписана оферта на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501359084, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит 18266,03 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 26,00 % річних. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику кредиту. Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 45349,52 грн. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року. У зв'язку з зазначеним позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 45349,52 грн. та понесені судові витрати в сумі сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 04.04.2025 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
21.04.2025 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила закрити провадження у справі, оскільки в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області вже перебувала справа за позовом АТ «Сенс Банк» до неї з вимогою про стягнення заборгованості за цим кредитним договором - справа №541/1872/23, провадження 2/541/601/2023, рішення по справі вже було ухвалено. Вважає звернення позивача з приводу спору з того самого предмету та з тим самих підстав зловживанням процесуальними правами. До відзиву долучила копію рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області №541/1872/23 від 31.08.2023.
02.05.2025, 23.05.2025 від представника позивача Рудницького Ю.І. надійшли заяви про розгляд справи за відсутності представника, позовні заяви просив задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
29.05.2025 ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на закритті провадження, оскільки вже є рішення, яким врегульовано даний спір.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з наступним.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Зі змісту даної норми випливає, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
У розумінні процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд перевіряє, на підставі яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761 /7978/ 15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.08.2023 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки у відповідності з платіжними інструкціями від 08 червня 2023 року № 0.0.30353766871, від 16 червня 2023 року № 0.0.3050544789.1, відповідачкою ОСОБА_1 була сплачена заборгованість за кредитним договором № 501359084 від 17 вересня 2021 року в сумі 11 945,05 грн та 2 751,69 грн відповідно. Твердження позивача про наявність у відповідачки заборгованості за угодою про надання споживчого кредиту від 17 вересня 2021 року № 501359084 в розмірі 16 522,12 грн., не було доведено та не було підтверджено належними та допустимими доказами, тому позов не було задоволено (а.с. 69-70). Рішення суду набрало законної сили 31.10.2023.
Тому, з урахуванням того, що є рішення суду, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
За таких обставин, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Дністрян