"28" серпня 2006 р. Справа № 02/3820
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,
із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:
позивача: Репецький С.В. -адвокат за довіреністю, відповідача: Сахно Л.М., Кутас І.Ф. -за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Облагропромбуд"
про стягнення 21 297,60 грн.,
Заявлено позов про стягнення із відповідача 21 297 грн. 60 коп., в т.ч. 15 603 грн. 60 коп. боргу за виконані позивачем роботи та 5 694 грн. пені відповідно до договору № 11-А від 01.03.2004р., в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань. У письмовому поясненні від 10.08.2006р. уточнено, що позивач просить стягнути пеню за 12 місяців, що передували моменту подання позову. Заявою від 28.08.2006р. суду подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій представник позивача просить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача, крім заявленого боргу та пені, також 3000 грн. додаткових витрат, а саме витрат на оплату послуг адвоката.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у заявленій сумі, просив стягнути пеню, виходячи із розміру, встановленого договором № 11-А від 01.03.2004р., за 1 рік відповідно до припису статті 258 ЦК України, та відшкодувати позивачу за рахунок відповідача всі понесені позивачем судові витрати, в тому числі витрати на послуги адвоката, які підтверджені належними доказами.
Відповідач у відзиві на позов визнав позовні вимоги частково, зокрема в сумі 15604 грн. основного боргу та 1471 грн. 32 коп. пені за 6 місяців прострочення розрахунку та виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Облагропромбуд" уклали договір № 11-А від 01 березня 2004р., за умовами якого позивач, як підрядник, зобов'язався своїми силами і засобами виконати роботи по влаштуванню армованої бетонної основи, виготовленню основи під лотки, встановлення лотків із нержавіючої криці, виготовлення чорнових лотків із бетону з наступним влаштуванням полімерного покриття типу “Декор» за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, а відповідач, як замовник, зобов'язався перерахувати відповідачу аванс в межах 47, 5 % вартості передбачуваних робіт по 1-му етапу, 25% - по 2-му етапу, та по завершенню робіт провести остаточний розрахунок протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Позивач виконав, а відповідач прийняв замовлені ним роботи на загальну суму 487 128,60 грн., що підтверджується актами про приймання робіт за березень, квітень, травень, липень, серпень 2004 року, підписаними представниками та скріпленими печатками підприємств. У кожному з актів є посилання на договір №
Як вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, відповідач частково оплатив позивачу вартість виконаних робіт, перерахувавши на рахунок позивача кошти в сумі 466 525 грн. Залишок несплаченої позивачу суми боргу складає 15 603 грн. 60 коп.
Виходячи із умови пункту 7.4. договору, строк оплати відповідачем вартості виконаних робіт - не пізніше 05 вересня 2004 року.
Відповідач не спростував встановлені факти, підтвердив факт наявності боргу перед позивачем за виконані роботи.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, оскільки відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не оплатив у повній сумі виконану роботу, тому з нього підлягає стягненню на користь позивача залишок боргу в сумі 15 603 грн. 60 коп.
Суд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення пені і в цій частині в позові необхідно відмовити, виходячи із наступного.
Договір № 11-А на виконання робіт від 01.03.2004р. є господарським договором між юридичними особами -господарюючими суб'єктами, на підставі якого у відповідача (як зобов'язаної особи) виникло зобов'язання перед позивачем перерахувати останньому кошти за прийняті у нього роботи в установлений договором строк.
Відповідно до статті 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В пункті 6 статті 231 ГК України зазначається, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Разом з тим, в статті 232 ГК України визначений порядок застосування штрафних санкцій і в пункті 6 цієї статті вказано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Як встановлено судом і не спростовано сторонами, відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем за виконані ним роботи не пізніше 05.09.2004р. Отже, саме з цієї дати порушене право позивача на отримання коштів за фактично виконані ним роботи і з цієї дати починається відлік шести місяців, вказаних у ч. 6 ст. 232 ГК України. У пункті 7.6. договору вказано, що відповідач зобов'язався виплатити пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення. Однак, у договорі не вказано іншого, ніж визначено пунктом 6 статті 232 ГК України. Тобто, з 06.03.2005р. припиняється нарахування штрафних санкцій.
На застосування порядку, встановленого статтею 232 ГК України, вказує стаття 216 цього Кодексу. Тому, заперечення позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються умовою пункту 7.6. договору № 11-А.
Той факт, що остання сума 15000 грн. перерахована 14.12.2005р. не впливає на обов'язковість застосування положення частини 6 статті 232 ГК України, оскільки встановлений в цій нормі 6-місячний строк повинен застосовуватися у господарських відносинах сторін, він є пресічним, і на нього не поширюються положення ЦК України, зокрема статті 264 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в сумі 15 603 грн. 60 коп. основного боргу.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 156 грн. 04 коп., 86 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2197 грн. 80 коп. витрат на оплату послуг адвоката, як таких, що підтверджені належними доказами. Суд зазначає, що заява про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката не є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки відповідно до статті 55 ГПК України судові витрати не відносяться до ціни позову. Вказану заяву представника позивача від 28.08.2006р. суд розглядає за її змістом як заяву про відшкодування позивачу за рахунок відповідача (тобто стягнення із відповідача) фактично понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, що відповідає праву позивача, встановленому статтею 49 ГПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Облагропромбуд" (18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 266, ідентифікаційний код 30955846) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд" (02090, м. Київ, вул. Сергієнка, 2/3, ідентифікаційний код 31608875) борг в сумі 15 603 грн. 60 коп., 156 грн. 04 коп. витрат на сплату державного мита, 86 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2197 грн. 80 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Рішення підписане суддею 06.09.2006р.