308/6990/25
02.06.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 204-1 КУпАП, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за частиною 1 статті 204-1 КУпАП.
Із Протоколу серії ЗхРУ № 146452 від 18.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 18 траня 2025 року о 13 год. 40 хв. був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ) на напрямку 260 прикордонного знаку на відстані 2000 метрів до Державного кордону за спробу незаконного перетину державного кордону України з України в Словацьку Республіку в пішому порядку. Своїм діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. А тому суд розглядає таку за його відсутності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно норми 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 204-1 КУпАП встановлює відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146452 від 18.05.2025 не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та у протоколі не вказано, як саме посадовою особою було встановлено умисел останнього на незаконний перетин державного кордону, в той час як він був виявлений на відстані 2000 м. до лінії державного кордону України.
За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Всупереч вимог вказаної норми КУпАП складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підтверджений жодними іншими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення.
За таких умов, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вказаних обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 204-1, 247, 283-284, 287, 291, 294 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за частиною 1 статті 204-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й. Данко