308/6911/25
29.05.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із УПП в Закарпатській області ДПП відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №330169 від 14.05.2025, вбачається, що 14.05.2025 13:29:00 с.Барвінок, дорога М06 804 км гр. здійснював рух на Т3 та при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинене повторно протягом року чим порушив П.2.1.а. ПДР - Керування Т3 особою, яка не має права керування таким ТЗ. Відповідальність передбачена:ст. 126 ч.5 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань не подавав, про причини неявки не повідомляв. Повідомлення про його виклик у судове засівання у формі смс повідомлення направлено та доставлено на його мобільний номер телефону.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Суд, приймаючи до уваги неодноразову неявку особи, що притягається до відповідальності, яку розцінює як штучне затягування процесу, з метою уникнути відповідальність за скоєне правопорушення, враховуючи достатність зібраних матеріалів по справі, у відповідності до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності особи, участь якої відповідно до положень частини 2 зазначеної статті не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов наступного висновку:
Згідно п. 2 ч. 1ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279--1-279 -8 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу, визначено ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку; автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку…..
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Разом із тим, згідно п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно наявних у матеріалах справи довідок УПП в Закарпатській області:
Згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України
гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мепік., АДРЕСА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії не отримував;
гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк., с. Часлівці, вул. Сент-Мігалі, б.66 не є власником транспортного засобу;
відносно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк., с. Часлівці, вул. Сент-Мігалі, 6.66 було складено наступні адміністративні матеріали: 28.05.2024 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 597116 за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 грн.
Разом із тим, у судовому засіданні досліджено DVD+R, диск що міститься в матеріалах адміністративної справи.
При досліджені наявних на диску файлів, встановлено що цифровий носій містить відео з бодікамери поліцейського, з місця події, яки зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення.
На диску містять світлини посвідчення водія виданого на імя ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно якого у останнього наявне право керування транспортними засобами тип категорії В та С.1.
Згідно п.п.2,3Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511).
Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Посвідчення водія відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі, крім посвідчення водія, що видане особі вперше….
Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення в п. 6 вказується транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність) MERCEDES-BENZ 609; НОМЕР_1 . Який належить ОСОБА_2 .
Жодних інших відомостей, у тому числі про масу автомобілю, кількість сидячих місць у ньому, матеріали справи не містять.
Як встановлено, зі змісту довідки складеної старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП старший лейтенант поліції Д. Пастика від 16.05.2025 «Згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк., АДРЕСА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії не отримував», поряд із цим не вказано якої саме категорії.
Згідно вимог ст..256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вказане свідчить про неповноту викладу фабули протоколу, а саме не розкрито точно зміст правопорушення, скоєння якого ставиться у вину ОСОБА_1 .
Крім цього, зі змісту довідок УПП в Закарпатській області вказується що 28.05.2024 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 597116 за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 грн. Поряд з цим, вказаної постанови не долучено до матеріалів справи також.
Вказані недоліки унеможливлюють подальший розгляд справи, також усунути їх під час розгляду справи в суду не є можливим.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р.№14 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу, для належного оформлення.
З огляду на викладене, доходжу висновку, що адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягають поверненню УПП в Закарпатській області області для належного оформлення.
Суд зазначає, що при дооформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути вищевказані недоліки з урахуванням положеньст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 256, 278 КУпАП, суддя -
Матеріали адміністративної справи, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП, повернути до УПП в Закарпатській області ДПП , для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош