Справа № 308/6327/25
3/308/3417/25
02.06.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, запроваджену відділом прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2025 року ЗхРУ № 145896, 15 квітня 2025 року о 08 год. 10 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був виявлений та затриманий прикордонним нарядом "Прикордонний патруль", на відстані 5000 метрів до державного кордону, на напрямку 309 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де він здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 Закону України "Про Державний кордон України".
До розгляду справи по суті від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надійшли пояснення, в яких він повідомляє про те, що наведені у вказаному протоколі обставини не відповідають дійсності, викладене в ньому обвинувачення стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є взагалі неконкретним і некоректним навіть за наведенного обвинувачення. Також ці обставини, окрім протоколу, як акту обвинувачення, не підтверджені жодними іншими належними, допустимими і достатніми доказами. ОСОБА_1 15 квітня 2025 року приїхав в особистих справах з м. Львів до м. Ужгород залізничним сполученням поїздом о 06 год. 45 хв. та мав повернутись до м. Львів також поїздом рейсом № 029 з виїздом з м. Ужгорода о 18 год. 33 хв. (копії квитків додаються). Наміру перетнути державний кордон у жодний спосіб (пішки, чи будь-яким іншим способом, чи з допомогою будь-кого іншого) не мав. Він є молодою людиною (22 роки), яка не підлягає можливій мобілізації чи призову. На залізничному вокзалі «Ужгород» до нього підійшли люди у військовій формі спільно з поліцейськими, які вимагали в нього пред'явити свої документи та пояснити мету прибуття до м. Ужгорода. Оглянувши надані документи, вони протягом тривалого часу звинувачували його у спробі перетнути державний кордон, кудись возили та врешті склали вказаний протокол. Протокол оформлявся інспектором на комп'ютері, ним же записувались всі відповідні графи та сказав розписатись у відповідний графах.
З урахуванням наведеного просить суддю провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Складанню протоколу про адміністративне правопорушення, повинен передувати процес зібрання доказів, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, особою, яка склала відповідний протокол, надано окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення, протокол про затримання, протокол особистого огляду, рапорт, та схему затримання правопорушника.
Однак, на переконання судді, зазначені докази не свідчать «поза розумним сумнівом» про те, що ОСОБА_1 , вчинив спробу незаконного перетину кордону у складі групи осіб.
Зокрема представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності заперечив обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та пояснив, що ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції та прикордонної служби на залізничному вокзалі, наміру перетинати державний кордон він не мав.
Факт перебування особи на відстані 5000 метрів до державного кордону України з документами не свідчить про наявність умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки з об'єктивної сторони склад даного адміністративного правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України. Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення не описано, на підставі яких дій ОСОБА_1 працівники прикордонної служби дійшли висновку про його спробу чи про перетинання ним державного кордону України.
Слід зазначити, що відповідальність за даною статтею не настає у разі виявлення умислу на перетинання державного кордону України без вчинення конкретних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.
За таких обставин, у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені чіткі дії та ознаки, які вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та на підставі яких, у посадової особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення виникло переконання, що ця особа вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп2010 зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й презумпції невинуватості, закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, оцінивши належним чином всі наявні у справі докази, суддя дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, що, відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.7, 9, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 256, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Зарева