02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 991/14208/24
провадження № 51 - 831 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2024 року скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді.
23 травня 2025 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року.
Відповідно до ст. 426 ч. 2 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
При цьому правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення власної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Статтею 117 частиною 1 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Водночас, положення кримінального процесуального закону не передбачають права суду касаційної інстанції вирішувати питання поновлення пропущеного строку за власної ініціативи без відповідної заяви заінтересованої особи.
Оскаржувану ухвалу апеляційного суду постановлено 28 січня 2025 року і останнім днем звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою є 29 квітня 2025 року.
Проте, ОСОБА_4 звернулась із касаційною скаргою 23 травня 2025 року, тобто поза межами строку касаційного оскарження судового рішення. При цьому питання про поновлення цього строку на касаційне оскарження не порушує.
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_4 подана після закінчення тримісячного строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду від 28 січня 2025 року і відповідне клопотання про поновлення цього строку вона не заявляє.
Згідно з ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України підлягає поверненню.
Керуючись ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 рокуразом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3