02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 752/24322/23
провадження № 61-6139ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воробей Ілля Вікторович, на постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня
2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
1. 13 травня 2025 року представник ОСОБА_1 (далі - позивачка) - адвокат Воробей І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 752/24322/23.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).
5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).
6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
7. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
8. Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції було складено 10 квітня 2025 року. Касаційну скаргу представником позивачки подано до Верховного Суду 13 травня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК.
9. Безпосередньо у касаційній скарзі представник позивачки зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції надійшла до його електронного кабінету 12 квітня 2025 року. Доказів на підтвердження вказаного до касаційної скарги не додано.
10. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
11. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку особа, яка його подає, повинна одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
12. Представник позивачки в порушення пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК не надав жодних доказів на підтвердження отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
13. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
14. Враховуючи викладені обставини, позивачка має подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
ІІ. Щодо сплати судового збору
15. Позивачка в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги не додала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
16. Натомість представник позивачки у прохальній частині касаційної скарги просить звільнити її від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у зв'язку із тим, що позивачка з 31 липня 2023 року по
15 серпня 2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні у лікарні, у зв'язку з чим змушена була купувати ліки за власні кошти, які вона отримує з пенсії. На підтвердження вказаного до касаційної скарги додана виписка з медичної карти хворого.
17. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
18. Відповідно до частини першої статті 3 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
19. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
20. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
21. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
22. У Законі від 08 липня 2011 року № 3674-VI немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
23. Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
24. Оскільки представник позивачки не надав жодних доказів, які б належно характеризували її майновий стан, свідчили б про відсутність у неї коштів для сплати судового збору і зумовлювали необхідність звільнення її від сплати цього збору, у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.
25. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).
26. У цій справі позивачка звернувся до суду у листопаді 2023 року.
27. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
28. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2023 року становив 2 684 грн.
29. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
30. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
31. З урахуванням викладеного за подання цієї касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 717,76 грн (із розрахунку 2 684 грн х 0,4 х
200% х 0,8).
32. За таких обставин позивачка має сплатити судовий збір у розмірі 1 717,76 грн та надати суду відповідний документ про його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону;
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути
33. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду:
1) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення разом з доказами на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції;
2) документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 717,76 грн, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
34. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
35. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
36. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воробей Ілля Вікторович, на постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 752/24322/23 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. Роз'яснити, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особам, яких він представляє.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особам, які її подали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко