28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 361/8962/19
провадження № 61-5732св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, державне підприємство «Сетам»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича,
в інтересах якого діє адвокат Вітко Олександр Юрійович, про ухвалення додаткового судового рішення,
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі - приватного виконавця) Іванова А. В., державного підприємства (далі - ДП) «Сетам» про визнання недійсними результатів електронних торгів та відшкодування збитків.
2. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 04 липня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги, що відбулися 27 серпня 2019 року з примусової реалізації в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 земельної ділянки, площею 0,1009 га, кадастровий номер 3221287201:05:002:0175, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, лот № 36800. Стягнуто з приватного виконавця Іванова А. В. на користь ОСОБА_1 понесені збитки у розмірі 913 940 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця Іванова А. В. задоволено, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові. Вирішено питання розподілу судових витрат.
4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника приватного виконавця
Іванова А. В. - адвоката Заверухи І. Л. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.
5. Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 та приватного виконавця Іванова А. В., в інтересах якого діяв адвокат Заверуха І. Л., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року залишено без змін.
6. У травні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява приватного виконавця Іванова А. В., в інтересах якого діє адвокат Вітко О. Ю., про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.
7. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, Верховний Суд дійшов таких висновків.
8. Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
9. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
10. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
11. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
12. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
13. Відповідно до частини першої статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
14. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
15. У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі
№ 757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п'ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».
16. У розглядуваній справі постанова Верховного Суду по суті спору була ухвалена 30 квітня 2025 року і доставлена до електронних кабінетів приватного виконавця Іванова А. В. та його представника 08 травня
2025 року.
17. Із заявою про ухвалення додаткового судового рішення заявник звернувся до Верховного Суду 13 травня 2025 року, в якій, серед іншого, просив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат на правничу допомогу та поновити пропущений з поважних причин строк на подання вказаних доказів.
18. Заява обґрунтована тим, що приватним виконавцем Івановим А. В. були понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн у зв'язку з поданням відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 та цієї заяви про ухвалення додаткового рішення, а у відзиві зроблено заяву про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Поважність неподання цих доказів до закінчення судових дебатів заявник обумовлює тим, що справа розглядалась Верховним Судом без виклику учасників справи і йому не було відомо коли мають бути судові дебати у справі в суді касаційної інстанції. Крім того, такі докази як звіт про надані послуги та акт приймання-передачі послуг від 12 травня 2025 року були оформлені після прийняття Верховний Судом судового рішення за наслідками розгляду касаційних скарг. Крім того поважність пропуску строку подання доказів судових витрат, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, обумовлена тим, що заявнику про прийняття Верховним Судом постанови від 30 квітня 2025 року стало відомо тільки 08 травня 2025 року.
19. Колегія суддів зауважує, що аналіз наданих доказів свідчить про обізнаність заявника щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу до прийняття Верховим Судом постанови від 30 квітня 2025 року.
20. Зокрема, до заяви долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 27-11/2023 від 27 листопада 2023 року, яким визначено гонорар в сумі 25 000 грн за надання послуг правової (правничої) допомоги під час розгляду справи в суді однієї (першої або апеляційної, або касаційної) інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції. Крім того, надано копії платіжних інструкцій № 4473 від 12 червня 2024 року, № 4689 від 22 серпня 2024 року про сплату коштів у загальному розмірі 25 000 грн.
21. Відзив на касаційну скаргу було подано у червні 2024 року.
22. Ухвала Верховного Суду від 17 квітня 2025 року про призначення справи № 361/8962/19 до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, була доставлена до електронних кабінетів приватного виконавця Іванова А. В. та його представника 22 квітня 2025 року.
23. За таких обставин, Верховним Судом не встановлено поважних причин неподання доказів на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, до закінчення перегляду справи у суді касаційної інстанції, а тому в прийнятті додаткового рішення за заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу належить відмовити.
Керуючись статтями 141, 246, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, в інтересах якого діє адвокат Вітко Олександр Юрійович, про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович