02 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7673/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,
за заявою Фізичної особи-підприємця Зарочинцева Сергія Сергійовича (далі - Підприємця)
про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/7673/24
за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - Підприємство)
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025
за позовом Підприємця
до Підприємства
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Підприємець подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначав про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 17 500 грн, які просив стягнути з Підприємства за наслідками касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд ухвалою від 08.05.2025 клопотання Підприємства про відмову від касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у цій справі задовольнив; закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №910/7673/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Водночас у вказаній ухвалі від 08.05.2025 Суд зазначив, що викладена у відзиві заява Підприємця про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції буде розглянута Судом за наслідками подання Підприємцем доказів відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 ГПК України).
Поряд з цим згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому у разі неподання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, з огляду на імперативні приписи абзацу третього частини восьмої статті 129 ГПК України, заява залишається без розгляду.
У зв'язку з викладеним, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням (викликом) учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення (касаційним судом).
Як було вже зазначено, Підприємець у відзиві на касаційну скаргу заявив, що останній очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 17 500 грн.
Ухвала у цій справі постановлена Верховним Судом 08.05.2025 у судовому засіданні.
Водночас протягом п'яти днів після ухвалення рішення касаційним судом (ухвала Верховного Суду від 08.05.2025) Підприємець не подав до Верховного Суду доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у встановленому законом порядку. Відсутні ці докази і в матеріалах справи.
Отже, оскільки Підприємцем протягом встановленого законом процесуального строку не подано доказів понесених ним таких витрат, Суд дійшов висновку про залишення без розгляду його заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу на підставі абзацу третього частини восьмої статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Зарочинцева Сергія Сергійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/7673/24 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя І. Колос