Справа №613/978/25 Провадження № 2-о/613/54/25
2 червня 2025 року м.Богодухів
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богодухівська міська рада Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, за якою просить встановити факт, що договір купівлі-продажу укладений між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Селютіною Л.П. 10 березня 2005 р., зареєстрований в реєстрі за номером 159, укладений щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відтак, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту, викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20).
Разом з тим, з матеріалів заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається наявність спору про право. Спір виник з приводу майнових прав заявника на житловий будинок з службовими будівлями. Слід зазначити, що відповідно до наявних матеріалів, заявником було придбано житловий будинок з службовими будівлями, розташований за однією адресою, при цьому вона просить суд встановити факт укладання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, розташованого за іншою адресою (вказані розбіжності слугували причиною у відмові в проведенні реєстраційних дій Державним реєстратором прав на нерухоме майно).
Встановлення зазначеного факту пов'язано з подальшим вирішенням спору про право, в тому числі право на проведення державної реєстрації придбаного нерухомого майна. Відтак, заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, а тому суддя відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі ч.4 ст. 315 ЦПК України.
Заявник не позбавлений права для вирішення даного питання подати позов на загальних підставах.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до платіжної інструкції №0.0.43715131801 від 16 травня 2025 року заявником сплачено судовий збір у розмірі 605 грн., але оскільки суддя прийшов до висновку відмовити у відкритті провадження у справі, то з урахуванням вище зазначеного, сплачений заявником судовий збір підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 315 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богодухівська міська рада Харківська область про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявниці її право подати позов на загальних підставах.
Копію ухвали разом з доданими до заяви матеріалами надіслати заявнику.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений за платіжною інструкцією №0.0.43715131801 від 16 травня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя