Справа № 610/1805/25
Провадження № 1-в/610/89/2025
02.06.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав до затримання у АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
засудженого 06 червня 2022 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України (вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.05.2022) до 8-ми років 6-ти місяців позбавлення волі,
який відбуває покарання у Державній установі "Покровська виправна колонія (№ 17)",
Початок строку: 22.12.2021. Кінець строку: 22.06.2030, -
23 травня 2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про вирішення питання про приведення вироків Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2022 та Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.05.2022, якими він був засуджений, у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Представник ДУ "ПВК (№ 17)" в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 подала заяву, в якій зазначила, що заперечує проти задоволення клопотання засудженого, просить розглядати за її відсутності.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не доставлений, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, від проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовився.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.05.2022 ОСОБА_3 засуджено за вчинення 19 грудня 2021 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 8-ми років 6-ти місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3-х років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 2-х років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 8-ми років 6-ти місяців позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 06.06.2022.
Загальна сума завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди за цим вироком становить 4 515,50 грн.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2022 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 2-х років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року, остаточно призначено покарання у виді 8-ми років 6-ти місяців позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 06.07.2022.
Загальна сума завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди за цим вироком становить 8 172,08 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі - Закон № 3886-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку від 04.05.2022 убачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 вчинив на 19 грудня 2021 року. Загальна сума завданої матеріальної шкоди ОСОБА_3 за цим вироком становить 4 515,50 грн.
Крім того, вироком від 06.06.2022 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України за кримінальне правопорушення, яке він вчинив 05 червня 2021 року. Загальна сума завданої матеріальної шкоди ОСОБА_3 за цим вироком становить 8 172,08 грн.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1 135 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 19.12.2021 та 05.06.2021 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2 270 грн (1 135?2=2 270).
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи, що за вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.05.2022 вартість таємно викраденого ОСОБА_3 майна становила 4 515,50 грн, а за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2022 - 8 172,08 грн, тобто зазначені суми завданої шкоди перевищують розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на 01 січня 2021 року - 2 270 грн), отже за вчинення ОСОБА_3 19.12.2021 та 05.06.2021 правопорушень настає кримінальна відповідальність.
Із огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ч. 5 підрозділом 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1