Справа № 392/871/20
Номер провадження 2/392/6/25
11 квітня 2025 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючої - судді Кавун Т.В.,
секретар Стець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
22.04.2024 в провадження судді надійшли матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
26.04.2024 ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено судове засідання.
11.04.2025 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , на підставі довідки № 113 від 19.03.2025.
Сторони в судове засідання не прибули.
Дослідивши подане клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 252 ЦПК України зупинення провадження у справі є правом суду, а не обов'язком.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено: «Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Згідно довідки т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 , т.в.о. начальника групи персоналу (S-1) штабу в/ч НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 19.03.2025 за № 113, вбачається, що ОСОБА_1 у період з 29.08.2022 по 11.12.2022 з 14.12.2022 по 29.01.2023 з 09.02.2023 по 24.02.2023 з 08.03.2023 по 16.07.2023 з 30.08.2023 по 07.09.2023 з 12.11.2023 по 27.12.2023 з 07.01.2024 по 22.01.2024 з 27.01.2024 по 09.02.2024 з 14.02.2024 по 16.02.2024 з 21.02.2024 по 21.02.2024 з 21.03.2024 по 10.04.2024 з 09.05.2024 по 01.10.2024 з 17.10.2024 по 23.01.2024 з 28.01.2025 по 01.02.2025 з 16.02.2025 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, Криворізький район, Звенигородська ТГ, с. Велика Костромка Херсонська область, Бериславський район, Новоолександрівська СГ, с. Біляївка Херсонська область, Бериславський район, Милівська СГ, с. Дудчани. Підстава наказ КОУВ «Кривий Ріг» від 27.10.2022 № 21; журнал бойових дій в/ч НОМЕР_1 , том 1 інв. № 9 т/бу з 03.08.2022, том 2 інв. № 8 т/бу від 17.01.2023, том 3 інв № 22 т/бу від 15.06.2023, том 4 інв. № 36 т/бувід 11.10.2023, том 5 інв. № 24 т/бу від 24.02.2024, том 6 інв. №66 з 09.06.2024, том 7 інв. № 108 т/бу з 29.08.2024, наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 294 від 11.12.2022, № 303 від 20.12.2022, № 29 від 29.01.2023, № 41 від 09.02.2023, № 41 від 09.02.2023, № 57 від 25.02.2023, № 69 від09.03.2023, № 199 від 16.07.2023, № 245 від 30.08.2023, № 245 від 07.09.2023, № 325 від 13.11.2023, № 373 від 27.12.2023, № 08 від 08.01.2024, № 23 від 23.01.2024, № 28 від 28.01.2024, № 41 від 10.02.2024, № 46 від 15.02.2024, № 47 від 16.02.2024, № 52 від 21.02.2024, № 82 від 22.03.2024, № 102 від 11.04.2024, № 132 від 09.05.2024, № 279 від 01.10.2024, № 296 від 18.10.2024, № 23 від 23.01.2025, № 28 від 28.01.2025, № 32 від 01.02.2025, № 47 від 16.02.2025. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю в наслідок війни).
Отже, інформація, що міститься в даній довідці вказує на те, що відповідач безпосередньо приймає періодично участь в бойових діях та підтверджує те, що ОСОБА_1 в певні періоди, зокрема з 16.02.2025 і 19.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ.
Однак, суд вирішуючи питання доцільності зупинення провадження у справі враховує, що справа перебуває в провадженні з 17.07.2020 року, інтереси відповідача представляє представник-адвокат Багрій В.А., відповідач періодично виконує бойові завдання, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та зупиненя провадження у справі.
Крім того, відповідач не позбавлений права самостійно подати до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, з підстав проходження військовї служби та подати письмові доводи на обгрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 251, 252, 260 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Багрія В'ячеслава Анатолійовича про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Кавун