Справа № 389/4217/24
2/405/1770/24
07 травня 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у системі «Електронний суд»звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 27505,00 грн. В обґрунтування зазначив, що 20.06.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1225-3507. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 1900,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 3,00%. Додатковою угодою № 1 від 23.06.2023 року надано відповідачу додаткові кошти у кредит в сумі 1000,00 грн. Також додатковою угодою № 2 від 24.06.2023 року надано відповідачу додаткові кошти у кредит в сумі 900,00 грн. Таким чином позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі та додаткових угодах до договору. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 27505,00 грн., яка складається з 3800,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 23705,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та понесені позивачем судові витрати.
Разом з позовом представником позивача подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та можливості ухвалення заочного рішення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.01.2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідач у судове засідання 07.05.2025 року за вх. № 13469 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити у стягненні безпідставно нарахованих відсотках, провести розгляд справи без її участі.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.06.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1225-3507 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5573 /а.с. 17-22/.
Пунктом 2.2. зазначеного договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 1900,00 грн.; строк кредитування 300 днів; заявлений строк 14 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка 3,00% в день.
23.06.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1225-3507, яка підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9166, за умовами якої відповідачу надані додаткові грошові кошти в сумі 1000,00 грн. /а.с. 47-48/.
24.06.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1225-3507, яка підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3432, за умовами якої відповідачу надані додаткові грошові кошти в сумі 900,00 грн. /а.с. 41-42/.
Як вбачається з довідки, наданої позивачем, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснив видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 1225-3507 від 20.06.2023 року та додатковими угодами до договору шляхом перерахування кредитних коштів ID платежем 2329257513 (видача кредиту), 2330806387 (добор до кредиту), 2331064091 (добор до кредиту) за допомогою платіжної системи LIQPAY на картковий рахунок у сумі 3800,00 грн. (а.с. 34-39, 52).
08.01.2025 року уклавши шлюб відповідач змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 95).
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону ОСОБА_1 . Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеним, що договір та додаткові угоди були підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору та додаткових угод міститься код ідентифікатор відповідача, що і є її безпосереднім підписом.
Тобто, сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору, в тому числі розміру відсотків за користування кредитним коштами.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 36574,00 грн., але враховуючи до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг та часткового списання заборгованості, нарахування становлять 27505,00 грн., яка складається з 3800,00грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 23705,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитними коштами припинено 14.04.2024 року, тобто в межах строку дії договору - 300 днів (а.с. 53-59).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов'язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення коштів, сплати відсотків, у зв'язку з чим заборгованість в сумі 27505,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім цього, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598)заборгованість за договором № 1225-3507 від 20.06.2023 року в сумі 27505,00 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького В.В. Драний