Справа № 404/6623/24
Номер провадження 2/404/1825/24
29 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Солук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 у липні 2024 року звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 17.07.2024 року. В обгрунтування позову зазначила, що є матір'ю відповідача та особою з третьою групою інвалідності, щомісяця отримує пенсію в сумі 2980,00 грн. Отже, оскільки має групу інвалідності, є непрацездатною особою, отримує пенсію, яка є єдиним джерелом її доходу, а відтак потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з чим звернулась до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 серпня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.19).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 квітня 2025 року витребувано у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судове засідання відкладено (а.с.47).
На виконання вимог ухвали Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено до суду витребовувані документи (а.с.55-59).
Позивач в судове засідання не з'явилась, представником позивача подано клопотання (вх. № 12766 від 03.04.2025 року) про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, та підтриманні позовних вимог (а.с. 44-45).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 53), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві та є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку що підтверджується довідкою № 014515/1 про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 17), а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Згідно свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 від 27.06.2024 року виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 (а.с.3).
Відповідно до свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 02.11.1981 року виданого міським відділом ДРАЦС УССР місто Кіровоград, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 02 листопада 1981 року шлюб розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис № 1191. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому ОСОБА_7 , їй ОСОБА_8 (а.с.6).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (повторно) серії НОМЕР_3 від 30 березня 2009 року виданого Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Кіровоградської області, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 461 від 14 квітня 1987 року. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому ОСОБА_11 , їй ОСОБА_8 (а.с.7).
Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області 26 грудня 1987 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_13 , дружини : ОСОБА_13 . Зазначене підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050954257 від 01.05.2025 року (а.с.55-59).
Відповідно до свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 14.03.1990 року вданого Кіровським районним ДРАЦС міста Кіровограда шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 14 березня 1990 року зроблено запис за № 214. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому: ОСОБА_13 , їй: ОСОБА_13 (а.с.6 на звороті).
Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції 03 липня 2003 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 260. Прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_15 , дружини ОСОБА_15 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 03.07.2003 року (а.с.7 на звороті).
Таким чином, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААБ № 511326 від 17 грудня 2012 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, безстроково (а.с.5). Зазначене також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 (а.с.4).
Відповідно до довідки про доходи № 3869838924391872 позивач щомісяця отримала пенсію по інвалідності за період з січня 2024 року по червень 2024 року в загальній сумі 17440,00 грн, тобто в середньому за місяць позивач отримує пенсію в сумі 2906,67 грн.
ОСОБА_1 часто хворіє та перебуває на лікуванні в медичних закладах, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.04.2023 року (а.с.8), епікризом із медичної карки амбулаторного хворого від 21.02.2024 року (а.с.9), випискою лікаря кардіолога (а.с.10), консультаційним висновком вітреоретинального хірурга (а.с.11-12), випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.03.2023 року (а.с.13).
Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини першої, третьої статті 172 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи (стаття 75 Сімейного кодексу України).
Особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, про що зазначено у частині четвертій статті 75 Сімейного кодексу України.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено частиною першою статті 204 Сімейного кодексу України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Як роз'яснено в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, згідно з частиною другою статті 205 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
З огляду на зазначене вбачається, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З огляду на вищевикладене вбачається, що право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц.
Отже, судом встановлено, що позивач у зв'язку з пенсійним віком, інвалідністю, неналежним станом здоров'я, відсутністю інших доходів, крім пенсії, потребує матеріальної допомоги.
Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум для зазначеної категорії осіб, який визначається з врахуванням віку та працездатності такої особи. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому при постановлені рішення слід зважати на розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.
Положеннями стаття 205 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Позивач обґрунтовувала позовні вимоги посиланням на те, що вона є непрацездатною, отримує невелику пенсію, більшу частину з якої витрачає на придбання, зокрема ліків. Коштів, необхідних для забезпечення її життєдіяльності не вистачає, а тому зважаючи на скрутне матеріальне становище вона потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати її повнолітній син. На сьогоднішній день відповідач не допомагає їй матеріально, не забезпечує її всім необхідним для нормального проживання.
Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, зокрема, що відповідач є працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги, в розмірі, заявленому позивачем.
Оскільки статтею 205 Сімейного кодексу України не визначено, період з якого підлягають стягненню аліментів на утримання батьків, суд застосує загальні положення частини першої статті 79 Сімейного кодексу України, відповідно до якої аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до вимог частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 75, 79, 172, 202, 204, 205 Сімейного кодексу України, статтями 4, 10, 11, 76-81, 263-265,272 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 22 липня 2024 року, довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засідання було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складння повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 02.06.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка