ЄУН 387/356/24
Номер провадження по справі 2/387/33/25
29 травня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засіданя Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідачки
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 26.03.2024 надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 90797,17 грн за кредитним договором №2001188208801 від 06.12.2018.
Свій позов АТ "ПУМБ" обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №2001188208801 від 06.12.2018, укладеного між банком та ОСОБА_1 , банк надав останній кредит у сумі 50 000,00 гривень на строк 12 місяців (з можливістю продовження) зі сплатою процентної ставки у розмірі 47,88% річних.
Однак відповідачка не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків. Станом на 01.02.2024 її заборгованість перед позивачем становить 90 797,17 грн, яку вона не бажає сплатити в добровільному порядку. Це спонукало АТ "ПУМБ" звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, належним чином. Крім того, 29.04.2024 подала до суду відзив, згідно з яким позовні вимоги не визнає, а також зазначила, що вона не заперечує факту укладення договору №2001188208801 від 06.12.2018 з позивачем, однак з її кредитного рахунку були викрадені кошти в сумі 26412,44 грн у зв'язку із чим було відкрите кримінальне провадження та вона відмовляється повертати кредитні кошти і проценти за користування ними, так як викрадені кошти вона не отримувала в порядку визначеному договором та не користувалася ними.
Крім цього, позивач не повідомив суд у позовній заяві, що відповідачка зверталася і до позивача і до правоохоронних органів, що 02 листопада 2021 року з її кредитного рахунку НОМЕР_1 було викрадено сторонніми особами кошти в сумі 26 412,44 гривень. З наданої позивачем виписки з рахунку IBAN НОМЕР_1 , спостерігається, що саме 04 листопада 2022 року було остаточно здійснено 11 трансакцій по списанню коштів на загальну суму 26 412,44 грн на покупки в «Joom.com Internet CY», чого вона не робила, в чому участі не приймала, дозволу на це нікому не надавала. Отже виявивши факт крадіжки відповідачка невідкладно повідомила самого позивача.
Про крадіжку коштів з вказаного банківського рахунку відповідачка повідомила до відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції, на підставі чого було зареєстровано кримінальне провадження №12021121220000171.
Згодом відповідачка дізналася, що це кримінальне провадження було закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.
15 квітня 2024 року я звернулася до Кіровоградської обласної прокуратури м.Кропивницький, і до начальника Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області Дегтярьова Д.В. зі скаргами щодо протиправного необґрунтованого закриття кримінального провадження № 12021121220000171.
У відповідь на моє звернення процесуальний прокурор Дегтярьов Д.В. в листі від 16.04.2024 року (копію листа додаю) повідомив, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021121220000171 продовжено.
25 квітня 2024 року відповідачка звернулася до начальника відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) з заявою щодо повідомлення мене про те, на якій стадії знаходиться кримінальне провадження № 12021121220000171, які реальні процесуальні дії мав провести і провів слідчий чи інша відповідальна особа в кримінальному провадженні №12021121220000171, спрямовані на розкриття цього злочину, встановлення викрадача кредитних коштів з мого карткового рахунку.
На дату подання цього відзиву до суду, відповіді від правоохоронного органу на звернення від 25.04.2024 відповідачці не надходило.
З огляду на вищенаведене відповідачка заперечує щодо наявності цивільного обов'язку за договором кредиту щодо сплати заборгованості в розмірі 90 797, 17 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 49 998,02 грн, і за відсотками 40 799,15 гривень.
Процесуальні дії суду
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 27.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до заяви №2001188208801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 06.12.2018 та підписаного відповідачкою паспорту споживчого кредиту банк надає позичальнику суму кредиту, яка становить 17000,00 грн на загальні споживчі цілі, зі строком кредиту 12 місяців, розміром процентної ставки - 47,88% річних.
Отже 06.12.2018 відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» у повному обсязі.
Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту до договору №2001188208801 від 06.12.2018, кредитний ліміт збільшено до 50000,00 гривень.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2001188208801 від 06.12.2018 станом на 01.02.2024 становить 90797 гривень 17 копійок та складається із: заборгованості по сумі кредиту - 49998 гривні 02 копійки; заборгованості по процентам - 40799 гривень 15 копійок.
Відповідачці 01.02.2024 позивачем направлено письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, однак дана вимога залишена відповідачкою без задоволення.
За даними виписки по особовому рахунку з 06.12.2018 по 01.02.2024, виданої на ОСОБА_1 , підтверджується факт користування кредитними коштами відповідачем.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу .
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Разом з тим щодо поданого відповідачкою відзиву, а також здійснення 11 трансакцій по списанню коштів на загальну суму 26 412,44 грн на покупки в «Joom.com Internet CY» 04 листопада 2024 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом.
Частина 3 ст.12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зазначено, що платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев'яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення) (чинне на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Суд встановив, що кілька трансакцій із списання грошових коштів із банківського рахунку були здійснені одночасно - 02.11.2021. ОСОБА_1 відразу звернулася до відділення поліції 02.11.2021 та було зареєстроване кримінальне провадження №12021121220000171 щодо факту крадіжки 30 000 гривень. В подальшому кримінальне провадження було закрите.
З огляду на вказане, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені трансакції зі списання коштів були здійснені всупереч волі відповідачки, а також відсутнє підтвердження того, що такі дії мав характер крадіжки або шахрайства. Крім того, не доведено, що вона своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу третій особі провести платіжні операції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачкою належними та допустимими доказами не доведено факту крадіжки або шахрайства, а також її причетність до втрати або незаконного використання ПІН-коду чи іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування коштів з її рахунку.
Також встановлено, що позивач не довів вчинення будь-яких дій або бездіяльності, сприяючих втраті або незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від імені відповідача.
Крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи для створення можливості відповідачці зібрати та надати додаткові докази, зокрема інформацію про хід розслідування кримінальної справи за фактом зняття коштів з карткового рахунку відповідача на рахунок «Joom.com Internet CY», а також проведення службового розслідування ПАТ "ПУМБ" за цими фактами.
Суд звертає увагу, що саме клієнт зобов'язаний контролювати рух коштів на своєму рахунку та негайно повідомляти банк про операції, які не виконувалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність за всі операції повністю лежить на клієнті. Суд зазначає, що зняття коштів у відповідачки на користь «Joom.com Internet CY» почалося з 02 листопада 2021 року, проте у матеріалах справи відсутні докази того, що вона відразу звернулася до ПАТ "ПУМБ". Також відсутні докази проведення будь-якого службового розслідування банком.
Вказані обставини в сукупності свідчать про недоведеність наявного порушення прав позивачки ОСОБА_1 з боку відповідача ПАТ "ПУМБ" при здійсненні платіжних операцій і, відповідно, відсутність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, з урахуванням наявності в матеріалах справи заяви №2001188208801 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 02.07.2021, у якій зазначено реальну річну процентну ставку 47,88%, а також паспорта споживчого кредиту, підписаних відповідачкою, суд доходить до висновку про її обізнаність з умовами кредитування.
Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного цивільного законодавства та укладеному кредитному договорі. А тому ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, якщо позов задоволено судовий збір покладається на відповідача.
Отже з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 2422 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, ст. ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись, ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором №2001188208801 від 06.12.2018 у розмірі 90797 (дев'яносто тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" ( 04070, місто Київ, вулиця Андріївська,4, код ЄДРПОУ 14282829);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.