Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
Справа № 385/720/25
2-а/385/11/25
02.06.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Панасюка І.В.,
з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Гайвороні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 01.05.2025 року відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 15/1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу. Копію постанови отримано 15.05.2025 року.
Згідно вказаної постанови, 23.04.2025 року близько 11:20 години позивача було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин оголошення його в розшук. Під час перевірки було встановлено, що 07.01.2025 року позивачу через систему АІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою його місця реєстрації: АДРЕСА_1 , повістку №1754450 про виклик о 9 годині 17.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
17.01.2025 року позивач, будучи завчасно, належним чином оповіщений не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у встановлений термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 10 календарних днів, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, п.24. п.34 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність позивача не встановлено.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, він не був обізнаний щодо наявності повістки, та ніяким чином її не отримував, відповідно не зміг з'явитися 17.01.2025 року до відповідача.
Просить суд, поновити строк оскарження постанови № 15/1 від 01 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення через пропуск зазначеного строку з поважних причин (отримання постанови 15.05.2025 року), визнати дії полковника ОСОБА_2 щодо складання постанови № 15/1 винесену 01 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП неправомірними, скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 15/1 винесену 01 травня 2025року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 17 000,00 гривень, стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. та провадження по адміністративній справі щодо притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст.
210-1 КУпАП закрити з підстав відсутності в його діях складу
адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву з клопотанням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином. Направив до суду відзив, в якому обґрунтував правомірність своїх дій при винесенні стосовно позивача постанови № 16/1 від 01.05.2025 року, яка останнім у вказаній справі не оспорюється та, відповідно, судом не досліджується. Стосовно оскаржуваної ОСОБА_1 постанови відповідача № 15/1 від 01.05.2025 року - жодних відомостей відзив не містить.
Судом встановлено, що 01.05.2025 року відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 15/1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу (а.с. 18).
У частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Статтею 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вказане правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Суд зазначає, що момент складення протоколу про адміністративне правопорушення не є тотожним моменту виявлення правопорушення. Так, складення протоколу про адміністративне правопорушення за своєю суттю є актом фіксації правопорушення, яке вже відбулось у минулому, та одночасно є висуненням обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, з чого розпочинається процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Водночас, під виявленням правопорушенням слід розуміти наявність в уповноваженого суб'єкта достатніх відомостей про факт вчинення правопорушення, що є підставою для подальшого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У постанові Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17 зазначено, що днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Правопорушення було вчинене позивачем 17.01.2025 р., коли позивач не прибув за викликом і не повідомив про поважні причини неявки.
На переконання суду, саме 17.01.2025 р. вказане правопорушення було виявлене відповідачем, оскільки відповідачу мало бути відомо про факт неявки позивача до відповідача за складеною відповідачем повісткою, та неповідомлення про поважні причини неявки.
Відповідно до вимог статті 38 КУпАП, відповідач мав притягнути позивача до адміністративної відповідальності протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, тобто до 18.04.2025 року. Однак, постанова була винесена лише 01.05.2025 року, тобто з порушенням визначеного статтею 38 КУпАП строку, і це залишилось поза увагою відповідача.
Будь-яких доказів неможливості складення протоколу та постанови відповідачем у передбачений статтею 38 КУпАП строк, суду не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є частково обґрунтованими, накладення адміністративного стягнення на позивача мало місце поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, оскаржувану постанову - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суд приймає до уваги, що копію постанови позивач отримав 15.05.2025 року, тому позивачем своєчасно було подано до суду адміністративний позов, оскільки строк для звернення до суду ним не був пропущений.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладені обставини та керуючись ст.ст. 7, 14-1, ст. 121, 247, 258, 265, 268, 282-284, 297 КУпАП, ст.ст. 5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 15/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 01.05.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , про накладення на громадянина ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді 17000 гривень штрафу, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту проголошення рішення.
Суддя: Ігор ПАНАСЮК
Дата документа 02.06.2025