Справа №351/1869/24
Номер провадження №2/351/182/25
20 травня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
з участю секретаря Григоращук В.І.
представника відповідача Жовтої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 12.02.2022р. між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ “Авентус Україна» було укладено електронний договір №5528339 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщених на сайті https //creditplus.ua/ru/dokuments. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 9000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка- 1,99% в день, знижена процкентна ставка 0,398% в день.
ТОВ “Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9000 грн., шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
У період з 12.02.2022р. по 24.09.2023р. відповідач здійснив оплату на рахунок Первісного кредитора в розмірі 50,00 грн., які спрямовані на оплату погашення процентів за користування грошовими коштами.
У зв'язку із введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022р. по 30.04.2022р. за всіма кредитними договорами.
У період з 01.05.2022р. по 11.11.2022р. відповідачу було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.
Проте, 05.07.2022р. за ініціативою ТОВ "Авентус Україна" в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 12286,26 грн. та надання можливості виконання боргових зобов'язань задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов'язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет споживача. Однак, наданою можливістю відповідач не скористався.
Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (12.11.2022 - 10.01.2023) в межах строку договору відповідно до наступного: 9000 грн. х 1,99% = 179,1 грн. х 60 календарних днів = 10746 грн.
25.09.2023р. між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 25-09/2023-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Отже, до ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" відповідно до укладеного договору факторингу від 25.09.2023р. перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 32053,90 грн.: 9000 грн. - тіло кредиту, 23053,90 грн. - нараховані проценти.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 9000 грн. - тіло кредиту, 23053,90 грн. - нараховані проценти та 10746, 00 грн.- нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів, а всього 42799,90 грн.
Просить стягнути з відповідача суму заборгованості в сумі 42799,90 грн., 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Снятинського районного суду від 24.09.2024р. було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також представник позивача в заяві вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи, позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов підтримала частково. Пояснила, що станом на 25.09.2023р. до позивача перейшло право вимоги від ТОВ "Авентус Україна" на загальну суму 32053,90 грн.. Однак, позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (12.11.2022 - 10.01.2023) в межах строку договору відповідно до наступного: 9000 грн.* *1,99%=179,1 грн.*60 календарних днів=10746 грн.. Відповідно до вимог ЦК України та ЦПК України відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Як зазначила, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/951/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" не набуло права нарахування процентів за користування кредитом, як новий кредитор, за умовами договору факторингу, то позовні вимоги про стягнення 10746,00 грн., нарахованих відсотків за 60 календарних днів, які не входили до обсягу предмета договору факторингу, а також, нараховані вже поза межами строку кредитування, є безпідставними та не підлягають задоволенню. Просила позов задоволити частково, в частині заборгованості за кредитним договором - 32053,90 грн., в частині судового збору, який підлягає стягненню з відповідача - 1814,38 грн.. В частині відшкодування судових витрат на правничу допомогу просила відмовити повністю, зважаючи, що вартість наданих представником позивача послуг є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом та обсягом наданих послуг, оскільки предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором і підготовка позовної заяви не потребує вивчення великої кількості нормативної бази та судової практики.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
12.02.2022р. між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ “Авентус Україна» було укладено електронний договір №5528339 про надання споживчого кредиту на суму 9000 грн., строком на 360 днів. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти (процентна ставка становить 1,99% в день) за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року, що розміщених на їх веб-сайті.
Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, після чого відповідач отримав кредит в сумі 9000 грн. на свою кредитну картку.
Згідно приписів статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Таким чином, підписання відповідачем договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором було укладено договір факторингу № 25-09/2023-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за електронним договором про надання споживчого кредиту № 5528339 від 12.02.2022.
Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором.
Як встановлено судом, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконано та надано йому кредит в сумі 9000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за кредитним договором № 5528339 від 12.02.2022.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).
При цьому право вимоги має бути дійсним та таким, що існує станом на момент такого відступлення.
Майбутня вимога (вимога, що може виникнути в майбутньому) не може бути предметом договору про відступлення права вимоги.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Як зазначила, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Ураховуючи зазначені вище вимоги закону, а також передбачений договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023р. обсяг прав нового кредитора, який обмежений виключно правом грошової вимоги у межах боргу ОСОБА_1 на загальну суму 32053,90 грн., яка складається із: тіла кредиту- 9 000,00 грн., нарахованих відсотків 23053,90 грн., що прямо передбачено у додатку №1 до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» не має права здійснювати нарахування та вимагати стягнення процентів за користування кредитом поза межами договору.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник належним чином виконував кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.
Отже, за відсутності доказів сплати заборгованості за кредитним договором як первісному, так і новому кредитору, заборгованість у сумі 32053,90 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», оскільки заміна кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Разом із цим, оскільки право нараховування процентів за користування кредитом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», як новий кредитор, за умовами договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 не набуло, позовні вимоги про стягнення 10746,00 грн., нарахованих відсотків за 60 календарних днів, які не входили до обсягу предмета договору факторингу, а також нараховані поза межами строку кредитування, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1814,38 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір про надання правової допомоги № 26/08-2024 від 26.08.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 26/08-2024 від 26.08.2024, де перелічено опис виконаних робіт, послуг, до яких входить: зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультацї та аналізу наданих документів- 1 год. - 1000 грн.; аналіз практики та правових позицій Верховного суду, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви - 1 год. - 1000 грн; оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту - 3 год. - 3000 грн.; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів - 4 год. - 4000 грн.; підготовка адвоката до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою клієнта - 1 год. - 1000 грн., загальна вартість - 10000 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також порядок розгляду справи, суд дійшов висновку, що судові витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. є завищеними. З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 4000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність вказаної справи, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, а тому складання позовної заяви протягом 3 години, збір і аналіз доказів протягом 3 годин та подання позову до суду протягом 4 годин є необ'єктивним, відсутність судових засідань за участю представника позивача, що може призвести до неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1814,38 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в розмірі 32053, 90 грн., яка складається із: тіла кредиту- 9 000,00 грн., нарахованих відсотків - 23053,90 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" 1814,38 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на правову допомогу.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Ігор СЕГІН