Справа 350/17/25
Номер провадження 3/350/39/2025
28 травня 2025 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Сокирко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; непрацюючого;
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209962 від 1 січня 2025 року складеного відносно ОСОБА_1 , 1 січня 2025 року о 03 год 01 хв ОСОБА_1 в селищі Перегінське по вулиці Грушевського керував транспортним засобом марки «AUDA Q7» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Алкофор 507». Відповідно до тесту № 00204 проба позитивна 0,66 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак спрямував на адресу суду письмові пояснення, у яких вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, зазначив, що, повертаючись пізно вночі додому, його зупинили працівники поліції. Керував транспортним засобом без порушень правил дорожнього руху. Причин для зупинки транспортного засобу під його керуванням не вбачалося. Після того як його зупинили працівники поліції, то відразу запропонували пройти тест на місці зупинки. На це він погодився, оскільки алкоголь не вживав, транспортним засобом керував у тверезому стані. Потім працівник поліції надав йому пристрій, про наслідки застосування якого йому не роз'яснили як і права та обов'язки. Просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Виходячи з положень статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу передбачає не тільки наявність законних підстав для застосування адміністративного стягнення, але і дотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності. У відповідності до диспозиції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність особи за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже об'єктивна сторона частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення характеризується такими діяннями: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , то йому інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до матеріалів справи, а саме до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209962 від 1 січня 2025 року (а.с. 1) долучено: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (із зазначенням виявлених ознак алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву) (а.с. 2); тест (чек) № 00204 щодо протестованої особи - ОСОБА_1 (а.с. 3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначене найменування закладу охорони здоров'я, а саме - КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» (а.с. 4); копію довідки про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с. 5); диск з відеофайлами (а.с. 7).
Згідно із вимогами статей 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а відповідно до приписів статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбаченого, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі статею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, відповідно до частини другої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Чинним законодавством регламентовано порядок проведення огляду для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння. Так, статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який у свою чергу повністю відповідає та узгоджується із Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ зазначеної Інструкції. Так, за наявності ознак алкогольного сп'яніння, що передбачені пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю у крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Вказані положення Інструкції повністю кореспондуються з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Так, із відтворених у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що поліцейським під час проведення огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу було порушено процедуру проведення такого огляду, яка чітко регламентована пунктом 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейським не було оголошено ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, не роз'яснено процедуру проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу, також поліцейський не проінформував особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу, а в разі незгоди з його результатами право на проходження такого огляду у найближчому медичному закладі, однак відразу надав ОСОБА_1 прилад вже з приєднаним до нього мундштуком, який відразу надав у користування ОСОБА_1 , роз'яснюючи при цьому як правильно «дихати». Вказане свідчить про те, що поліцейським при проведенні огляду на місці зупинки було грубо порушено порядок проведення такого огляду, закріплений в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Водночас слід звернути увагу на те, що матеріали справи не містять даних про причину зупинки в розумінні статті 35 Закону України «Про Національну поліцію України» транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Так, стаття 35 Закону України «Про національну поліцію» містить чіткий перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Тобто, першочерговою має бути причина зупинки.
Як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов'язаний був виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі висновки суду, повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 у справі №686/11314/17.
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (постанова від 23.10.2019 справа №357/10134/17).
Крім того, як видно з відеофрагментів, поліцейські не представилися. А відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про національну поліцію'звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Крім того, до матеріалів справи долучено направлення оформлене на ім'я ОСОБА_1 на проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня». Водночас слід звернути увагу на те, направлення оформлене всупереч п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), оскільки найближчий заклад охорони здоров'я знаходиться в селищі Перегінське.
Вказані вище обставини свідчать про те, що поліцейським під час складання даного протоколу не було дотримано вимог законодавства щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 . Крім того, матеріали справи не містять доказів законної зупинки водія та відсторонення його від керування транспортним засобом і передачу такого керування третім особам.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду, які б вказували про порушення особою ОСОБА_1 п. 2.9 а) Правил дорожнього руху здобуто не було та суду не надано. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведена. Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи. Відповідно до вимог частини другої статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не є достатніми для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи наведене вище, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення такого з ОСОБА_1 . Керуючись статями 1, 9, 40-1, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту першого статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення. На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Сокирко Л.М.