Справа № 344/9436/25
Провадження № 1-кс/344/4012/25
29 травня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12023090000000455 від 16 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України,-
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУ НП України в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . 2 ст. 317, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 28 травня 2025 року дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Доводи клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023090000000455 від 16 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 317, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Проведеним розслідуванням здобуто докази про те, в листопаді 2023 року
ОСОБА_5 , з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення вирішив зайнятись на території Івано-Франківської області незаконним виготовленням та збутом психотропної речовини - амфетаміну, яка згідно ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та таблиці ІІ списку 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
З цією метою ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організував та утримував місце для незаконного виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Зокрема ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 упродовж листопада 2023 року - квітня 2024 року, маючи у користуванні гараж № НОМЕР_1 у ГБК масив №1, що в м. Калуш, по вул. Юрія Литвина, пристосував вказане приміщення для тривалого використання з метою виготовлення психотропної речовини, облаштувавши та розмістивши у ньому відповідне обладнання, зберігав у ньому придбану за невстановлених обставин та виготовлену психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та прекурсори, які використовував для виготовлення зазначеної речовини, з метою подальшого збуту.
Окрім цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за невстановлених розслідуванням обставин, у невстановлений час та у невстановленому місці, придбав не менше, ніж 357 грам прекурсору - фенілнітропропену та 50 мл прекурсору - ацетону, з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, які упродовж лютого 2024 року незаконно зберігав в гаражі № НОМЕР_1 у ГБК масив №1, що в м. Калуш, по вул. Юрія Литвина.
У подальшому, вказані прекурсори ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перевіз у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 у квітні 2024 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , з метою виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, за невстановлених обставин, у невстановлений час та у невстановленому місці, придбав, не менше, ніж 89 грам прекурсору фенілнітропропену, який перевіз та зберігав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Таблиці № IV «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, фенілнітропропен вагою 20г і більше є особливо великими розмірами.
Також ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , за невстановлених обставин, у невстановлений час та у невстановленому місці, у квітні 2024 року придбав та перевіз на берег річки Лімниця, що поблизу с. Вістова Калуського району, географічне розташування за координатами 49.0186360, 24.4342834, не менше, ніж 10 грам прекурсору фенілнітропропену та 80 мл прекурсору ацетону, які там зберігав упродовж травня 2024 року з метою використання для подальшого виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну.
Згідно Таблиці № IV «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, фенілнітропропен вагою від 2 до 20 г є великими розмірами.
Разом з цим ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , за невстановлених розслідуванням обставин, у невстановлений час та у невстановленому місці, незаконно придбав та упродовж листопада - грудня 2023 року зберігав, з метою подальшого збуту, у спеціально обладнаному для цього місці, неподалік гаража № Є-12 у ГБК масив №1, що в м. Калуш, по вул. Юрія Литвина, не менше ніж 211 грам психотропної речовину, обіг якої обмежено - амфетаміну.
Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, амфетамін, вагою понад 15 грам, є особливо великими розмірами.
Також упродовж лютого - березня 2024 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у гаражі № НОМЕР_1 , у ГБК масив № 1, в м. Калуш, по вул. Юрія Литвина, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , по відомій йому технології, використовуючи попередньо придбані ним прекурсори, виготовив не менше, ніж 5 грам психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, та зберігав її з метою подальшого збуту.
У подальшому ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перевіз попередньо виготовлену ним психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у квартиру АДРЕСА_2 , де зберігав її з метою подальшого незаконного збуту.
У квітні 2024 року, не припиняючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , перебуваючи у гаражі № НОМЕР_1 , у ГБК масив № 1, в АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , використовуючи попередньо придбані прекурсори, по відомій йому технології, виготовив, з метою подальшого збуту, не менше ніж 11 грам психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігав у квартирі по АДРЕСА_1 .
Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, амфетамін, вагою понад від 1,5 до 15 грам, є великими розмірами.
Також ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , у період з 17 по 18 березня 2024 року, використовуючи попередньо придбані прекурсори, по відомій йому технології, перебуваючи у гаражі № НОМЕР_1 , у ГБК масив № 1, в АДРЕСА_3 , виготовив, з метою подальшого збуту, не менше ніж 72 грам психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Не менше ніж 65,4 грам виготовленої психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 перевіз та зберігав, з метою подальшого збуту, в квартирі по АДРЕСА_1 . Не менше ніж 6 грам, залишив на зберіганні, з метою подальшого збуду, в спеціально приготовленому місці біля гаражу № Є-12, ГБК масив №1, в АДРЕСА_3 .
Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, амфетамін, вагою понад 15 грам, є особливо великими розмірами.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 в квітні 2024 року усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільну небезпеку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , на березі р. Лімниця поблизу с. Вістова, Калуського району, за координатами 49.0186360,24.4342834, використовуючи попередньо придбані прекурсори, по відомій йому технології, виготовив та зберігав, з метою подальшого незаконного збуту, не менше ніж 224 грам психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, який у подальшому перевіз у квартиру по АДРЕСА_1 .
Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, амфетамін, вагою понад 15 грам, є особливо великими розмірами.
01.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 317, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, та 01.04.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області обрано запобіжний захід тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 30.05.2025.Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_4 , громадянин України, українець, непрацюючий, неодружений, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, які відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках судово-хімічних та молекулярно-генетичних експертиз та сукупністю інших матеріалів кримінального провадження.
У зв'язку із особливою складністю кримінального провадження, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців до 01.07.2025.
Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_5 , відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Враховуючи великий обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно виконати з метою забезпечення повного й неупередженого розслідування та прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо.
Зазначені слідчі та процесуальні дії матимуть суттєве значення для виконання завдань кримінального провадження, повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх фактичних обставин для того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, правильної кваліфікації дій підозрюваних та закінчення розслідування, впливатимуть на повноту і неупередженість суду під час розгляду справи по суті.
Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений пункт 1 частиною першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що, в свою чергу, може зашкодити проведенню досудового розслідування;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
вчинити інше кримінальне правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Окрім того, у Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202090010001417 щодо ОСОБА_5 про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України. Вказане свідчить, що останній на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти нові злочини. ОСОБА_5 офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Позиція учасників судового провадження у судовому засіданні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини, просила клопотання задовольнити.
У судовому засіданні слідчий просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи застави
У судовому засіданні захисник підтримала думку підозрюваного, просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави.
Оцінка та висновки слідчого судді.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Положення статті 197 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 199 Кримінального процесуального кодексу України встановлює порядок продовження строку тримання під вартою.
У відповідності до статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У пункті 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» Європейський суд з прав людини вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках судово-хімічних та молекулярно-генетичних експертиз та сукупністю інших матеріалів кримінального провадження.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді дійти висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Щодо наявності ризиків.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризик переховування підозрюваного
від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності ризику, передбаченого у пункті 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконно впливати на інших підозрюваних
у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, і обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_5 відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
Також, оцінюючи можливість впливу на інших підозрюваних, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від учасників кримінального провадження, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на інших підозрюваних з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на інших підозрюваних, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Даний ризик, передбачений у пункті 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Окрім того, у Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202090010001417 щодо ОСОБА_5 про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України. Вказане свідчить, що останній на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти нові злочини. ОСОБА_5 офіційно не працює, джерело його існування невідоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.
При цьому застосування інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов'язків, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов'язки, може покинути місце свого фактичного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, та позбавляє підозрюваного можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали підозрюваному знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, а відтак слідчий суддя на даному етапі під час розгляду клопотання слідчого оцінює тільки ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які продовжують існувати та не змінилися, і вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_5 , відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
У судовому засіданні встановлено, що постановою заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури від 26 травня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 01 липня 2025 року.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, та позбавляє підозрюваного можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали підозрюваному знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, а відтак слідчий суддя на даному етапі під час розгляду клопотання слідчого оцінює тільки ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які продовжують існувати та не змінилися, і вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).
При цьому встановлений законом обов'язок слідчого судді визначити розмір застави в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою.
При цьому, згідно пункту 5 частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя вважає необхідним не визначати заставу з огляду на наведене нижче.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання сторони захисту про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави враховує в сукупності всі наявні обставини даного кримінального провадження, характер інкримінованих злочинів та їх тяжкість, те, що інкриміновані кримінальні правопорушення посягають на встановлений правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а відтак не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, які б давали підстави для обрання м'якішого запобіжного заходу підозрюваному або які б не виправдовували таке подальше тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.
Жодних даних, які б свідчили про існування на даний час підстав для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідчому судді не надано, тобто даних, які б спростовували особливості інкримінованих йому правопорушень.
Отож, доводи захисту в сукупності з іншими вищевказаними обставинами не дають достатніх підстав слідчому судді для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави слід не визначати.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити і продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваному ОСОБА_5 під вартою до 01 липня 2025 року, але виключно в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 липня 2025 року.
Строк дії ухвали до 01 липня 2025 року.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 02 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1