Справа № 303/1115/23
8/303/4/25
про залишення заяви без руху
02 червня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2023 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження за нововиявленими обставинами суд, передусім, виходить з того, що заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 426 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви додається документ про сплату судового збору.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Одночасно разом з заявою ОСОБА_1 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Клопотання обґрунтовує тим, що він, перебуває в скрутному матеріальному становищі так як втратив роботу, на його утриманні перебуває дружина та малолітня дитина. При цьому як доказ на підтвердження свого майнового стану надає витяг з наказу № 09-ос від 30.11.2023 року про звільнення з роботи за згодою сторін.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви. Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях наведено у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
До таких категорій ОСОБА_1 не належить.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведеними положеннями Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору само по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні позовної заяви.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому особа, яка заявляє клопотання про відстрочення/розстрочення/звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як зазначено в п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відтак суд повідомляє заявника, що факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник може отримувати дохід із інших джерел, бути працевлаштованим станом на дату звернення до суду з цією заявою.
Таким чином звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, заявник не підтвердив неспроможність сплати належної суми судового збору у встановленому законом порядку. Тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів) за більш тривалий період, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 року, п. 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2005 року, п. 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2005 року, п.п. 63-64).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014 року, п. 111).
З огляду на зазначене, враховуючи положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, звертається увага на те, що ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено відстрочення або розстрочення сплати судового збору у справах де предметом позову є захист майнових прав, як про це зазначає заявник.
Таке право передбачене тільки у справах де предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 4335,44 грн.
Таким чином, заявнику із необхідно сплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», що становить 4335,44 грн.
Судовий збір сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, та долучити відповідні платіжні документи до позовної заяви.
Також звертається увага і на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 426 ЦПК України визначено, що до заяви додаються у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Заявником при подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви. При цьому заявник в заяві зазначає про те, що про обставини, які стали підставою для подання цієї заяви, він дізнався 20.05.2025 року.
Із заявою про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2023 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду 29.05.2025 року.
За наведених обставин заявнику необхідно визначитися коли стали відомі обставини, на які він посилається як на нововиявлені із відповідним доказовим підтвердженням та належним чином обґрунтувати наявність підстав для поновлення строку на подання заяви у випадку пропуску такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 427 ЦПК України протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Згідно із ч. 3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 426, 427 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний