Єд. унік. № 243/4403/25
Провадження № 3/243/2459/2025
Іменем України
02 червня 2025 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 600720 від 19.05.2025 року: «28.04.2025 року о 12-38 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання адресою: АДРЕСА_1 , словесно ображав свою дружину ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 1732 КУпАП».
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 600781 від 19.05.2025 року: «28.04.2025 року о 18-12 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилось в словесних образах, погрозах фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 1732 КУпАП».
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 600772 від 19.05.2025 року: «05.05.2025 року о 14-20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, а саме дії фізичного характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразились у тому, що ОСОБА_1 дав ляпаса неповнолітній, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 1732 КУпАП».
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що події адміністративних правопорушень мали місце 28.04.2025 та 05.05.2025, в той час як протоколи були складені 19.05.2025. Вказав, що між його підзахисним та його дружиною, з якою у нього припинені шлюбні відносини, протягом тривалого часу склалися конфліктні стосунки, що виявляється в тому, що ОСОБА_1 не має можливості потрапити до будинку, який вони з дружиною придбали під час шлюбу, не має можливості забрати свої особисті речі, оскільки жоден його візит супроводжується сварками, скандалами та образами з боку колишньої дружини, її доньки та чоловіка доньки, які мешкають у будинку подружжя ОСОБА_1 , та до теперішнього часу перешкоджають забрати ОСОБА_1 власні речі. Зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, що складають домашнє насильство, навпаки такі дії систематично вчиняються відносно нього, і включають в себе не лише словесні образи, а й заподіяння ударів, спричинення фізичного болю. Вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутні склади інкримінованих правопорушень та просив закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин та з урахуванням ч. 2 ст. 277 КУпАП відповідно до якої, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 1732 КУпАП розглядаються протягом трьох діб, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, за участю її захисника.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 3 ст. 1732 КУпАП визнається повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого) або другою (діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи) цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Домашнє насильство відповідно до п. 3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
В судовому засіданні за клопотанням захисника було допитано свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що двічі на прохання ОСОБА_1 приїжджала з ним до будинку по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 та його дружині. ОСОБА_1 припинив фактичні шлюбні відносини з дружиною у лютому 2025, але до теперішнього часу йому не надають можливість забрати його особисті речі з цього будинку. Кожного разу вона не заходила на подвір'я, а залишалась очікувати в автомобілі. Вона чула сварку, в ході якої дружина ОСОБА_1 ображала його словесно, принижувала, після чого він, так і не забравши особисті речі, виходив звідти. Вона жодного разу не чула чоловічий голос, чула лише жіночий.
Згідно з заявою та поясненнями ОСОБА_2 , що додані до протоколів, вона просить притягнути до адміністративної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 , який 28.04.2025 приблизно о 09-30 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, що виражалося в словесних образах, висловлював намір заселитися в її домівку зі своєю співмешканкою, з лютого 2025 року систематично приїздить та провокує сварку та погрожує фізичною розправою. По приїзду поліції вже покидає адресу.
Також до протоколу додані заява та пояснення ОСОБА_6 , за змістом яких її вітчим ОСОБА_1 з лютого 2025 року систематично приїздить та провокує сварки в стані алкогольного сп'яніння, погрожує фізичною розправою. Ображає її, матір та доньку.
Суддею також оцінюється надана захисником медична довідка КНП «Міська клінічна лікарня м.Слов'янськ» від 05.05.2025, за змістом якої 05.05.2025 о 14-30 год. у ОСОБА_1 було виявлено забій м'яких тканин обличчя та шиї. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 05.05.2025 о 14-20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно неповнолітньої ОСОБА_3 . Отже, після подій, що зазначені за змістом протоколу, саме у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження.
Аналізуючи наведені докази у їх сукупності, слід дійти висновку, що кожного разу по приїзду поліції Кулішова С.Є. на місці не було, відомості про вчинення ним домашнього насильства зафіксовані виключно зі слів його дружини, з якою він ще лютому 2025 припинив фактичні шлюбні відносини, та її доньки, яка мешкає разом з матір'ю. Будь-яких інших доказів, які б мали беззаперечно свідчити про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, до протоколів про адміністративні правопорушення не додано. Водночас, з огляду на показання допитаного у суді свідка та надану медичну довідку про наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, суддя приходить до висновку про наявність конфліктних стосунків між подружжям ОСОБА_7 , які носять тривалий характер та пов'язані з вирішенням цивільно-правового спору щодо поділу сумісного майна подружжя.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Таким чином, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо кваліфікації адміністративного правопорушення не підтверджуються дослідженими під час розгляду справи доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції “кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі “Малофєєва проти Росії» ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення (“проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі “Карелін проти Росії» ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1732 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протоколи про адміністративне правопорушення не можна визнати доказами вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП.
Окрім того, згідно положення ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що події інкримінованих адміністративних правопорушень мали місце 28.04.2025 та 05.05.2025, в той час як протоколи були складені 19.05.2025. ОСОБА_1 за місцем реєстрації не мешкає, по прибуттю поліції на місце був відсутній, але ОСОБА_2 надавала за змістом своїх пояснень і номер засобу зв'язку, і приблизну адресу його місцезнаходження.
Отже, склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1732 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.3 ст.1732 КУпАП, вважаю, що його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 1732 , ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, - суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Н.О. Дюміна