Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/810/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, ідентифікаційний код 30885376)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" (69008, вул. Південне шосе, 62, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 41610613)
про стягнення 680 784,17 грн
за участю представників сторін:
позивача - Рязанцева В.О. (самопредставництво)
відповідача - не з'явився
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" (відповідач) про стягнення невикористаної попередньої оплати (аванс) у розмірі 502 825,00 грн, 59 089,44 грн (інфляційне збільшення) та 118 869,73 грн (штрафні санкції).
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8 169,41 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання договору №Т-223-РП/23 від 27.12.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача згідно платіжної інструкції № 9 від 22.01.2024 попередню оплату у розмірі 502 825,00 грн, яку відповідно до умов п. 1.1. додаткової угоди від 22.01.2024 № 1 до договору надано на строк не більше трьох місяців, тобто до 22.04.2024 для погашення виконаних відповідачем робіт на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін. Враховуючи, що Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-3) мали ряд недоліків та не були прийняті, та підписані сторонами, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн на підставі п. 1.1. Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору та ст. 1212 ЦК України, а також інфляційного збільшення у розмірі 59 089,44 грн та 118 869,73 грн пені за несвоєчасне повернення невикористаного авансу на підставі п. 7.7. Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/810/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31 березня 2025 року о 09:30. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Звернуто увагу відповідача на те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 ГПК України).
В судовому засіданні 31.03.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 05 травня 2025 року о(б) 09:30 год.
В судовому засіданні 05.05.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12 травня 2025 року о 14:00 год.
В судовому засіданні 12.05.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 26 травня 2025 року о(б) 11:30 год.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлений належним ухвалою суду від 12.05.2025 в порядку ст.120-121 ГПК України, яку було надіслано судом за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69008, вул. Південне шосе, 62, м. Запоріжжя, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0610252575289) її не було отримано відповідачем та 22.05.2025 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не було виконано вимог законодавства в частині обов'язкової реєстрації у ЄСІТС.
Разом з тим, копію ухвали про відкриття провадження у цій справі від 13.03.2025 отримано відповідачем 31.03.2025, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що вказані вище ухвали суду у справі оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладено договір № Т223-РП/23 від 27.12.2023 (далі - Договір).
Відповідно до преамбули вказаного Договору цей Договір укладено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (надалі - Особливості).
Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з поточного ремонту (аварійно-відновлювальні роботи, включно відновлення водопостачання та водовідведення) приміщень, за адресою 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації.
Згідно з п. 1.2. Договору Предмет Договору - Поточний ремонт (аварійно-відновлювальні роботи, включно відновлення водопостачання та водовідведення) приміщень (ДК 021:2015 - 45454100-5 Відновлювальні роботи).
Згідно з п. 1.3. Договору кількість: 1 послуга.
Відповідно до п. 1.4. Договору термін надання послуг: до 30.06.2024.
Згідно з п. 1.5. Договору місце надання послуг: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, санвузол 2 поверху, каб. № 501-503.
Згідно з п. 4.1. Договору Замовник здійснює проміжні розрахунки з Підрядником за надані послуги протягом 30 (тридцяти) робочих днів на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-3) за рахунок власних коштів Замовника. Підрядник надає для перевірки накладні на придбані матеріали, конструкції, вироби, розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, та інших документів, які підтверджують витрати та документи передбачені цим Договором, а у випадку залучення субпідрядників - з виділенням послуг наданих субпідрядниками.
Згідно з п. 4.2. Договору "Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-3) готує Підрядник і разом з представником Замовника протягом 3 (трьох) днів перевіряє акти з фактично наданими послугами.
Згідно з пунктом 4.9. Договору Замовник може прийняти рішення щодо надання попередньої оплати (авансу) у розмірі до 30 відсотків від суми Договору на строк не більше 3 (трьох) календарних місяців на закупівлю матеріалів і виробів, необхідних для надання послуг, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання заявки.
Разом з тим, Додатковою угодою від 22.01.2024 № 1 до Договору сторони доповнили п.4.9 Договору наступним змістом: "1.1. "Сума попередньої оплати складає 502 825,00 грн. (п'ятсот дві тисячі вісімсот двадцять п'ять грн 00 коп.), без ПДВ на строк не більше трьох місяців. Використаний аванс погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням індексу інфляції".
Окрім того, Додатковою угодою від 22.01.2024 № 1 до Договору сторони доповнили розділ "VII. Відповідальність сторін" п.7.7. Договору наступного змісту: "7.7. У разі невиконання Підрядником зобов'язань щодо повернення або погашення авансу, Підрядник повинен повернути невикористану частину авансу з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити пеню в розмірі, який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ за несвоєчасне повернення невикористаного авансу".
На виконання п. 1.1. Додаткової угоди від 22.01.2024 № 1 до Договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у сумі 502 825,00 грн платіжною інструкцією №9 від 22.01.2024.
Отже відповідач повинен був повернути невикористану частину авансу у строк не пізніше 22.04.2024.
Згідно з п. 13.1. Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 3.5.3. Договору продовження строку дії Договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо надання послуг, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю.
Між сторонам укладено Додаткові угоди від 28.06.2024 №2, від 29.08.2024 № 3, від 27.09.2024 № 4, від 30.12.2024 № 5, від 30.01.2025 №6, якими відповідно до підпункту 4 пункту 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, на підставі п.3.5.3. Договору, Сторони продовжували термін надання послуг за Договором.
Згідно з п. 13.1. останньої Додаткової угоди від 30.01.2025 № 6 до Договору строк дії Договору було продовжено до 28.02.2025.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 1 676 084,08 грн (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч вісімдесят чотири грн 08 коп.), без ПДВ, відповідно до перерахунку ціни в бік зменшення без зменшення обсягів закупівлі, на підставі абз.3 п. 18 Особливостей.
Згідно з п. 3.2 Договору ціна Договору є динамічною протягом строку Договору та визначається відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва Кошторисних норм України (далі - Настанова).
Так, відповідно до п. 4.41 Настанови кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися з моменту складання інвесторської кошторисної документації.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у локальних кошторисах (кошторисних розрахунках), та прогнозного зростання їх вартості, яке визначається на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розрахований розмір цих коштів за узгодженням із замовником включається до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 5.33 Настанови до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні), та на підставі на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, відповідно п. 6.4 вказаної Настанови вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості.
За твердженням позивача, станом на 28.02.2025 роботи за Договором виконувались, проте не були прийняті позивачем у зв'язку із ненаданням відповідачем належних підтверджуючих документів (обов'язкових сертифікатів, що засвідчують їх якість, накладні на придбані матеріали, конструкції, вироби, фактичні витрати по експлуатації машин та механізмів, тощо) до Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) у зв'язку з чим неможливо точно визначити суму виконаних робіт за Договором.
Також, за твердженням позивача, за динамічною договірною ціною відповідач не обґрунтував та не підтвердив фактичну вартість матеріальних ресурсів відповідними документами, як при збільшенні вартості матеріалів, так і зменшенні вартості матеріалів порівняно з договірної ціною. Надані позивачу Акти виконаних робіт мали ряд недоліків, про які позивач повідомив відповідача листами від 27.12.2024 № 2986ВС/19 та від 31.01.2025 № 251ВС/19.
Позивач вважає, що враховуючи те, що Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-3) мали ряд недоліків та не були прийняті, та підписані сторонами, тому у відповідача виникло зобов'язання з повернення невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн у визначений Договором термін (до 22.04.2024 включно).
Однак відповідач невикористану попередню оплату (аванс) у розмірі 502 825,00 грн позивачу не повернув, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору та ст. 1212 ЦК України, а також інфляційного збільшення у розмірі 59 089,44 грн та 118 869,73 грн пені за несвоєчасне повернення невикористаного авансу на підставі п. 7.7. Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, позовні вимоги позивача не спростував.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав відповідний аванс на підставі Договору та Договір передбачає обов'язок повернення авансу у разі невикористання протягом трьох місяців.
Відтак положення ст. 1212 ЦК до спірних правовідносин не підлягає застосуванню, а відповідна сума авансу підлягає поверненню в силу положень ЦК, що регулюють відносини підряду та самого Договору.
Подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 (п.6.9).
Судом встановлено, що за умовами Договору розрахунки з позивачем за надані послуги здійснюються на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), які, за твердженням позивача, мали ряд недоліків та не були підписані сторонами, а тому у відповідача виникло зобов'язання з повернення невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн у визначений Договором термін (до 22.04.2024 включно).
Однак відповідач невикористану попередню оплату (аванс) у розмірі 502 825,00 грн позивачу не повернув, внаслідок чого зобов'язання відповідача з повернення невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн є простроченим з 23.04.2024, що не спростовано відповідачем.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 59 089,44 грн інфляційного збільшення та 118 869,73 грн пені за несвоєчасне повернення невикористаного авансу на підставі п. 7.7. Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами п. 7.7. Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору у разі невиконання Підрядником зобов'язань щодо повернення або погашення авансу, Підрядник повинен повернути невикористану частину авансу з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити пеню в розмірі, який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ за несвоєчасне повернення невикористаного авансу.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з того, що договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування пені за несвоєчасне повернення невикористаного авансу, у даному випадку застосовуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Окрім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як встановлено судом вище, прострочення з повернення відповідачем невикористаного авансу виникло з 23.04.2024.
Відтак, пеня за прострочення з повернення відповідачем невикористаного авансу може бути нарахована починаючи з 23.04.2024 по 23.10.2024.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга Закон" власний розрахунок пені за період з 23.04.2024 по 23.10.2024, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково у сумі 66 521,27 грн.
Отже в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 52 348,46 грн суд вважає за необхідне відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Водночас, здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга Закон" власний розрахунок інфляційного збільшення, розрахованих станом на 10.03.2025, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення у сумі 59 089,44 грн обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ураховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 7 541,23 грн, решта суми судового збору у сумі 628,18 грн покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129, 131-2 Конституції України, ст. 6, 11, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 599, 625, 627-629, 854, 875 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково у розмірі 628 435,71 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" (69008, вул. Південне шосе, 62, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 41610613) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, ідентифікаційний код 30885376) невикористану попередню оплату (аванс) у розмірі 502 825,00 грн, 59 089,44 грн (інфляційне збільшення) та 66 521,27 грн (штрафні санкції), а також судовий збір у розмірі 7 541,23 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "02" червня 2025 р.
Суддя І.О. Чистякова