Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/882/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/882/25
за позовом Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 31557119, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Ковріги Микити Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, з абонентської плати за постачання теплової енергії, за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання на загальну суму 99633,92 грн,
Позивач - КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» через систему “Електронний Суд» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ФОП Ковріги Микити Володимировича, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 99 633,92 грн, з яких:
- заборгованість за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 95 118,76 грн за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року;
- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 451,36 грн за період: грудень 2021 року - вересень 2023 року;
- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 4 063,80 грн за період: липень 2022 року - вересень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії та за абонентську плату за індивідуальним (публічним) договором (набрав чинності з 01.12.2021), а також з оплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (набрав чинності з 01.07.2022).
Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2024 у справі № 922/882/25 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.
Також, вказаною ухвалою суду рекомендовано відповідачу (ФОП Ковріга Микита Володимирович) зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та повідомити про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копію в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС та отримано останнім (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України) 21.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, який знаходиться в матеріалах справи. А також копію зазначеної ухвали направлено відповідачу в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його адресу, який повернувся на адресу суду 31.03.2025 з довідкою працівника відділення поштого зв'язку про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Враховуючи приписи п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України та дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси місця реєстрації відповідача, суд дійшов висновку, що відповідач, є належно повідомленим про відкриття провадження у даній справі, оскільки ухвалу суду було направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка вказана в зазначеному Рєстрі та яка повідомлена суду позивачем у позовній заяві.
Із заявою про зміну свого місцезнаходження чи місця перебування відповідач до суду не звертався.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.
Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.
Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.
В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Водночас, враховуючи неотримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі, вказану ухвалу було направлено 14.05.2025 на електронну пошту, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості засобів для здійснення зв'язку з відповідачем - ФОП Коврігою М. В.
16.05.2024 за вх. № 11883/25 відповідач - ФОП Ковріга М.В. через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі, а також просить зменшити судові витрати та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівномірними платежами, щомісячно по 8 302 грн 83 коп, зі строком оплати до 30 числа кожного місяця. Зазначає, що заборгованність виникла через військові дії, та через те, що місто Харків фактично знаходиться у прифронтовій зоні та підпадає під постійні обстріли, внаслідок чого була повністю зупинена господарcька діяльність та відсутні будь-які грошові надходження.
Також, 16.05.2024 за вх. № 11896/25 відповідачем - ФОП Коврігою М.В. подано до суду копії банківських виписок по рахунку ФОП Ковріги Микити Володимировича в АТ «Універсал Банк» за період з 01.03.2022 по 16.05.2025.
Будь-яких інших заяв по суті справи чи заяв або клопотань з процедурних питань до суду від учасників справи не надходило.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив відповідача, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - КП «Харківські теплові мережі» на підставі відповідних розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023 років було здійснено постачання теплової енергії на потреби опалення у житловий будинок літ. «А-4», розташований за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 13, в якому знаходяться нежитлові приміщення підвалу № LІІ, LІІa, LІІІ, LІІІa, LIV, LV, LVa; 1-го поверху № 22-24, 22а, 23а, 23б, 24а, 40, 41, 42 загальною площею 165,6 кв.м. в літ. «А-4».
Вказані нежитлові приміщення належать Ковріга О.В. та Ковріга М.В. на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3428, що підтверджується наданими до позову копіями вищезазначеного договору купівлі-продажу та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 349004199 від 04.10.2023, з якої вбачається, що право власності на зазначені нежитлові приміщення зареєстроване 27.03.2019.
Факт споживання теплової енергії відповідачем - ФОП Коврігою М.В. протягом опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023 років підтверджується копіями акту про підключення споживача від 22.10.2021 № 170/14112 та акту про відключення споживача від 15.04.2022 № 170/14799; акту про підключення споживача від 30.10.2022 № 170/16079 та акту про відключення споживача від 06.04.2023 № 170/16757, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс» (балансоутримувача зазначеного житлового будинку). Згідно з Переліками споживачів, розташованих у житловому будинку, які є додатками до вищезазначених актів про підключення та про відключення, у житловому будинку за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 13/11, підключеним до єдиної системи опалення будинку є, зокрема споживач - ФОП Ковріга М.В. (підвальні приміщення), особовий рахунок НОМЕР_2 .
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 5 ст. 13 зазначеного Закону передбачено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:
такий виконавець зобов'язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;
раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч. 3 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (зі змінами) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (зі змінами), 31.10.2021 в мережі Інтернет на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" за адресою: www.hts.kharkov.ua було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір 1).
Згідно з п. 1, 3 Договору 1, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018 № 130.
Відповідно до п. 4 Договору 1, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема: надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток); сплата рахунка за надану послуги; факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Договору 1, виконавець (КП "Харківські теплові мережі") зобов'язаний надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п. 51, 52 Договору 1, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що нежитлові приміщення підвалу № LІІ, LІІa, LІІІ, LІІІa, LIV, LV, LVa; 1-го поверху № 22-24, 22а, 23а, 23б, 24а, 40, 41, 42 загальною площею 165,6 кв.м., в літ. «А-4» за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 13, які належать відповідачу ФОП Коврига М.В. на праві спільної сумісної власності, розташовані в житловому будинку, надання послуг з постачання теплової енергії у вказаний будинок, починаючи з 01.12.2021, здійснюється на підставі Договору 1.
При цьому, проведення нарахувань за надання послуг з постачання теплової енергії виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
За умовами п. 30 Договору 1, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається: з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п. 32 Договору 1, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п. 33 Договору 1, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 34 Договору 1, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як вже зазначалося раніше, позивач - КП "Харківські теплові мережі" протягом опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 роках здійснював постачання теплової енергії на потреби опалення в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 13, в тому числі в нежитлових приміщеннях відповідача - ФОП Коврига М.В., які знаходяться у вказаному житловому будинку, що підтверджується копіями акту про підключення споживача від 22.10.2021 № 170/14112 та акту про відключення споживача від 15.04.2022 № 170/14799; акту про підключення споживача від 30.10.2022 № 170/16079 та акту про відключення споживача від 06.04.2023 № 170/16757, підписаних представниками та скріплених печатками КП «Харківські теплові мережі» і КП «Жилкомсервіс» (балансоутримувача зазначеного житлового будинку).
Таким чином, з огляду на умови п. 4 Договору 1, враховуючи, що відповідач - ФОП Коврига М.В. отримував послуги з постачання теплової енергії, тим самим він приєднався до умов Договору 1, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Позивачем направлялися відповідачу рахунки-фактури на оплату за спожиту теплову енергію та абонентської плати по особовому рахунку № НОМЕР_3 .
Згідно з наданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача № 17001-8769 обліковується заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (Договором 1), а саме: 95570,12 грн , де 95118,76 грн заборгованості за спожиту теплову енергію на потреби опалення за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року та 451,36 грн заборгованості зі сплати абонентської плати за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року.
Відповідач у відзиві на позов визнає вказану заборгованість в повному обсязі.
Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем - ФОП Коврігою М.В. вищезазначеної заборгованості.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований в мережі Інтернет на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" за адресою: www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (Договір 2).
Згідно з п. 1 Договору 2, цей договір є публічним договором, який укладається з метою надання послуг з технічного (у тому числі з аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання (далі послуга), Споживачу у багатоквартирному будинку. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
За умовами п. 4 Договору 2, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, зокрема наданими позивачем копіями актів готовності до опалювального сезону 2021-2022 років № 170/6392 від 05.07.2021 та 2022-2023 років № 170/7052 від 04.07.2022, підписаними представниками та скріпленими печатками КП «Харківські теплові мережі» і КП «Жилкомсервіс» (балансоутримувача зазначеного житлового будинку).
Таким чином, з огляду на умови п. 4 Договору 2, враховуючи, що відповідач - ФОП Ковріга М.В. отримував послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, тим самим він приєднався до умов Договору 2, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Відповідно до п. 5 Договору 2, виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 6 Договору 2 передбачено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Відповідно до п. 13 Договору 2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до положень п. 30 Договору 2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Позивачем направлялися відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по особовому рахунку № 17001-8769.
Згідно з наданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача № 17001-8769 обліковується заборгованість в розмірі 4063,80 грн з оплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.
Відповідач у відзиві на позов визнає вказану заборгованість у повному обсязі.
Докази сплати відповідачем - ФОП Коврігою М.В. вказаної заборгованості на дату ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи також відсутні.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч. 4 ст. 179 ГК України).
Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст. 655 ЦК України, передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
За визначенням Закону України "Про теплопостачання", споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, укладання якого в силу ст. 24 Закону є для нього обов'язковим.
За змістом ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 Закону України Про теплопостачання).
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - КП «Харківські теплові мережі» та відповідачем - ФОП Коврігою М.В., оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи факт отриманням відповідачем послуг з постачання теплової енергії в опалювальний сезон 2021-2022 та 2022-2023 роках, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено 2 договори (а саме: Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, Договір 1, та Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022, Договір 2), які є публічними договорами приєднання, що встановлюють порядок та умови надання відповідних житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії) та пов'язаних з ними послуг з технічного обслуговування систем постачання теплової енергії, вказані договори відповідають вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначені договори є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач - КП «Харківські теплові мережі» належним чином виконав зобов'язання за вказаними Договорами 1, 2, в опалювальні сезони 2021-2022 та 2022-2023 роках надав відповідачу - ФОП Ковріга М.В., послуги з постачання теплової енергії до його нежитлових приміщень, розташованих у житловому будинку за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 13, загальною площею 165,6 кв.м., що підтверджується відповідними актами на підключення та відключення опалення, підписаними уповноваженими представниками позивача - КП «Харківські теплові мережі» й балансоутримувача вказаного житлового будинку - КП «Жилкомсервіс» та скріпленими їх печатками.
Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином обов'язку з оплати наданих позивачем послуг, виставлені позивачем рахунки на оплату за надані послуги у порядку та строки, передбачені вищезазначеними договорами, на загальну суму 99 633,92 грн (з яких: заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 95 118,76 грн за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року, заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 451,36 грн за період: грудень 2021 року - вересень 2023 року, заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 4 063,80 грн за період: липень 2022 року - вересень 2023 року) не оплатив.
Докази звернення відповідача до виконавця (позивача) щодо неналежного надання послуг позивачем в матеріалах справи відсутні.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості за Договорами 1, 2, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем - ФОП Коврігою М.В., всупереч ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем по особовому рахунку № 17001-8769 на загальну суму 99 633,92 грн (зокрема з оплати 95118,76 грн за спожиту теплову енергію на потреби опалення за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року, 451,36 грн абонентської плати за надання послуг з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року та 4063,80 грн плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по вересень 2023 року), а також враховуючи, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 99633,92 грн є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє вказані позовні вимоги в повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача у відзиві на позовну заяву про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Підставою розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, з системного аналізу ст. 331 ГПК України вбачається, що зазначеною нормою передбачене право суду розстрочити виконання боржником судового рішення за наявності конкретних обставин, які ускладнюють виконання цього рішення або роблять неможливим його виконання у строк або встановленим господарським судом способом, і таке право реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Розстрочка - це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В даному випадку, відповідач в обґрунтування поданого клопотання про розстрочення виконання рішення посилається на відсутність грошових коштів через військові дії та через те, що місто Харків фактично знаходиться у прифронтовій зоні та підпадає під постійні обстріли, внаслідок чого була повністю втрачена господарська діяльність, але, на підтвердження зазначених обставин, надав суду лише копії банківських виписок АТ «Універсал Банк» по рахунку ФОП Ковріги Микити Володимировича за період з 01.03.2022 по 16.05.2025 (вх. 11896/25 від 16.05.2025).
Будь-яких інших доказів щодо наведених у відзиві обставин відповідачем, всупереч вимог ст. 73-74 ГПК України, суду не надано. Зокрема, не надано доказів відсутності відкритих в інших банках рахунків ФОП Ковріги Микити Володимировича та відсутності на таких рахунках грошових коштів у розмірі, достатньому для погашенння заборгованості перед позивачем, а також не надано фінансову звітність як доказ скрутного становища ФОП Ковріги Микити Володимировича через неможливість здійснення господарської діяльності. Отже, відповідачем не доведено жодним належним доказом наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Окрім того, відповідачем не зазначається та не надаються будь-які докази, що у випадку надання розстрочення виконання рішення, він буде дійсно спроможним виконати рішення суду та сплатити існуючий борг на користь позивача.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про надання розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Позивачем у позовній заяві, поданій через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 99 633,92 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням подання її в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), а саме: у розмірі 2422,40 грн.
У позовній заяві позивач повідомляє суд про те, що 18.02.2025 ним направлено до Господарського суду Харківської області заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 99 633,92 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 по справі № 922/504/25 у видачі судового наказу позивачу відмовлено.
Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
До позовної заяви було додано платіжну інструкцію № 2591 від 07.02.2025, яка свідчить про сплату судового збору за заявою КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» про видачу судового наказу до ФОП Ковріги Микити Володимировича в розмірі 242,24 грн у справі 922/504/25, тобто позивачем не доплачено судовий збір в сумі 2180,16 грн.
Також, 19.03.2025 за вх. № 7060/25, до відкриття провадження у справі, позивачем подано до суду докази доплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2180,16 грн за платіжною інструкцією № 5512 від 18.03.2025. Отже, судовий збір за подання позовної заяви у справі № 922/882/25 сплачений в розмірі, визначеному законом, а саме: 2422,40 грн, що становить мінімальний розмір, встановлений ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні позову в електронній формі), який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідними Виписками про зарахування зазначеного судового збору, наявними в матеріалах справи.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, 14, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252, 331 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковріги Микити Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, р/р НОМЕР_4 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823) заборгованість на загальну суму 99 633,92 грн, з яких: заборгованість за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 95 118,76 грн за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року; заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 451,36 грн за період: грудень 2021 року - вересень 2023 року; заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 4 063,80 грн за період: липень 2022 року - вересень 2023 року; а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Ковріги Микити Володимировича про розстрочку виконання рішення суду у даній справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256,257 ГПК України.
У зв'язку з відпусткою та відрядженням судді повний текст рішення складено і підписано 02.06.2025.
Суддя Н.А. Новікова