Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1145/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
до Фізичної особи-підприємця Набойченко Тетяни Федорівни, м. Харків
про стягнення 23198,40 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Набойченко Тетяни Федорівни, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції у сумі - 23198,40 грн за неналежне виконання умов договору про закупівлю № 510-24 від 02.09.2024. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.04.2025 постановлено позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: розрахунку ціни позову із зазначенням усіх його складових та визначенням загального розміру суми, заявленої до стягнення. Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
08.04.2025 від позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.04.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, 11.04.2024 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.04.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка отримана відповідачем особисто відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610246410375 від 15.04.2025.
Отже, відповідач повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений судом не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
02.09.2024 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) (далі - Національна академія, Замовник, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Набойченко Тетяною Федорівною (далі - Постачальник, Відповідач) укладено договір № 510-24 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2024 році поставити "Цибуля ріпчаста" (далі-товар), а замовник - прийняти і оплатити товар, а саме цибуля ріпчаста, країна походження Україна, 19400 кг, ціна без ПДВ 10,80 грн, сума без ПДВ 209520,00 грн.
Відповідно до п.2.1. договору отримувачем продукції є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.2.4. договору відвантаження та отримання продукції проводиться з підписанням прибутково - видаткових документів (накладних тощо).
Відповідно до п.2.5. договору на кожну партію поставленого товару постачальник зобов'язаний надавати товаросупровідну документацію в порядку, що передбачено вимогами чинного законодавства України у тому числі документи, що засвідчують якість та безпечність товару та його відповідність чинному законодавству України та документи, щодо повноважень представника постачальника на підписання документів та здійснення усіх необхідних дій пов'язаних з виконання договору.
Відповідно до п.4.1. договору платником за цим договором є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Оплата за фактично переданий товар здійснюється на підставі накладної (видаткової накладної). Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором становить 209520,00 грн.
Відповідно до п. 4.2. договору ціна товару залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 4.3. договору будь яка зміна цін товару, що підлягає поставці за цим договором, можлива лише після попередньої письмової згоди сторін.
Згідно з п.4.4. договору оплата за фактично переданий товар здійснюється у безготівковій формі протягом 30 календарних днів з дати підписання представником замовника накладної (видаткової накладної), що підтверджує факт прийому товару замовником. У разі неналежного бюджетного фінансування оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання замовником бюджетних асигнувань на здійснення закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Будь-які штрафні санкції в такому випадку до замовника не застосовуються.
Згідно з п.4.4. договору постачальник не може вимагати від замовника проведення будь-яких додаткових оплат.
Відповідно до п.5.1.договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором; сплатити нараховані замовником штрафні та оперативно-господарчі санкції, згідно направленої замовником претензії за порушення, зазначені в Акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання у тридцяти денний термін з дня отримання претензії.
Відповідно до п. 5.2. договору замовник має право, зокрема, достроково розірвати договір в односторонньому порядку у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це постачальника у письмовій формі у строк не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня розірвання. При цьому, договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати зазначеної замовником у письмовому повідомлені що направляється постачальнику цінним листом з повідомленням про вручення. Часткова або повна відмова замовником від зобов'язання за договором (відповідно до ст.615 ЦКУ), та/чи дострокове розірвання договору не звільняє замовника від обов'язку по розрахунку за прийнятий товар.
Відповідно до п.6.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та договором.
Відповідно до п.6.3.3. договору при порушенні умов договору щодо строку поставки товару згідно заявки, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.
Відповідно до п.10.1. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п.10.2. договору термін поставки товару до 01.10.2024 року.
12.09.2024 відповідачем, відповідно до видаткової накладної № 01/9960 від 12.09.2024 та Товаро-транспортної накладної № П 00189 від 12.09.2024 здійснено поставку товару у кількості 1500,00 кг. на загальну суму 16200,00 грн.
10.10.2024 на адресу Національної академії надійшов лист (пропозиція про внесення змін до договору), у якій відповідач пропонував внести зміни до договору № 510-24 від 02.09.2024 шляхом збільшення ціни за одиницю та загальну кількість товару пропорційно зміни ціни в межах загальної суми договору, посилаючись на Біржову довідку від 01.10.2024 Товарної біржі "УРТБ", що додавалась до листа.
15.10.2024 листом № 06.1.2/9760-24-Вих Національною академією надано відповідь відповідачу, у якій зазначалось, що відповідно до умов договору, саме підпункту 4.2 пункту 4. ціна товару залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Враховуючи те, що договір було укладено 02.09.2024, а також, що 18.09.2024 було здійснено поставку товару за ціною яка зазначена в договорі, відповідач мав змогу поставити товар в повному обсязі до 30.09.2024 за ціною, яка була узгоджена до коливання ціни на ринку, яка проаналізована відповідно наданої біржової довідки станом на 01 жовтня 2024 року. Також відповідача було проінформовано, що відповідно до підпункт 10.2 пункту 10 зазначеного договору термін поставки товару визначений до 01 жовтня 2024 року. Окрім того, Національна академія просила виконати умови договору у повному обсязі.
Проте, відповідачем, в супереч пункту 10.2. договору вищезазначений залишок товару на загальну суму 193320,00 грн так і не було поставлено.
У зв'язку з чим 19.11.2024 року Національною академією на адресу постачальника було направлено претензію №06.1.2/10862-24-Вих, у якій зазначалось, що станом на 19.11.2024 року відповідачем було поставлено тільки частину товару, у кількості 1500,00 кг. на загальну суму 16200,00 грн.
Відповідно до пункту 6.3.3. договору, при порушенні умов договору щодо строку поставки, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.
У зв'язку з тим що зобов'язання щодо поставки товару на загальну суму 193320,00 грн так і не було виконано та враховуючи те, що відповідно до пункту 10.2.договору термін поставки товару сплив 01.10.2024 року, у відповідності до пункту 6.3.3. договору, відповідачу було нараховано:
- пеню у розмірі 9666,00 грн із розрахунку 193320,00 грн (сума недопоставленого товару за договором) х 0,001 (пеня в розмірі 0,1% від вартості товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення) х 50 (кількість днів прострочення товару);
- штраф у розмірі 13532,40 грн із розрахунку 193320,00 грн (сума недопоставленого товару за договором) х 0,07 (7% штраф за прострочення постачання).
У претензії Національною академією до ФОП Набойченко Т.Ф. були поставлені наступні вимоги: розглянути претензію у відповідності до вимог ст. 222 Господарського кодексу України. На виконання пунктів 6.3.3. договору, сплатити штраф та пеню в сумі 23208,40 грн, на рахунок НАДПСУ за наступними банківськими реквізитами: код ЄДРПОУ 14321481, р/р UA338201720343111002200016897 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172. Окрім того, відповідача було попереджено, що у разі не виконання з його боку вимог претензії або залишення її без відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) буде змушена звернутися до суду.
Також, разом із претензією на адресу відповідача було надіслано лист повідомлення № 06.1.2/10861-24-Вих, у якому останнього було повідомлено, що у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань за договором від 02.09.2024 №510-24 щодо постачання товару згідно пункту 1 договору, відповідно до пункту договору та листа від 15.10.2024 №06.1.2/9760-24, також у відповідності до пункту 5.2. договору та ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, замовник залишає за собою право на розірвання договору в односторонньому порядку. На підставі вищезазначеного Національною академією було повідомлено відповідача, що договір від 02.09.2024 №510-24 вважається розірваним в односторонньому порядку з 19.11.2024.
Вищевказана претензія була залишена без розгляду відповідачем та сума заборгованості не сплачена.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та стали підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з положеннями частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу приписів статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно з п. 10.2. договору термін поставки до 01.10.2024 року.
Водночас, відповідач не здійснив поставку товару на суму 193320,00 грн, тобто, прострочивши виконання зобов'язання щодо поставки обумовленого договором товару у встановлений договором строк на п'ятдесят днів.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки.
Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями ГК України та ЦК України.
В силу положень статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За змістом частини першої статті 546 ЦК України неустойка є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Господарське правопорушення може полягати, як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 справа № 904/4156/18.
Відповідно до п.6.3.3. договору при порушенні умов договору щодо строку поставки товару згідно заявки, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.
Згідно поданого розрахунку позивачем відповідачу нараховано:
- пеню у розмірі 9666,00 грн із розрахунку 193320,00 грн (сума недопоставленого товару за договором) х 0,001 (пеня в розмірі 0,1% від вартості товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення) х 50 (кількість днів прострочення товару);
- штраф у розмірі 13532,40 грн із розрахунку 193320, 00 грн. (сума недопоставленого товару за договором) х 0,07 (7% штраф за прострочення постачання).
Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договорів, є обґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 01.10.2024 до 19.11.2024 у сумі 9666,00 та штрафу у сумі 13532,40 грн на користь позивача підлягають до стягнення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Набойченко Тетяни Федорівни ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за договором про закупівлю № 510-24 від 02.09.2024 пеню у розмірі 9666,00 грн, штраф у розмірі 13532,40 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "02" червня 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко