Справа № 344/9250/25
Провадження № 1-кс/344/3932/25
27 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого у кримінальному провадженні - слідчого слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090010002219 від 19.10.2020, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
26.05.2025 слідчий ОСОБА_4 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 , звернулася із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090010002219 від 19.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного злочину на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив новий умисний злочин, зокрема, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці придбав предмет, зовні схожий на пістолет, який зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, ОСОБА_5 , не маючи наміру здати предмет, зовні схожий на пістолет до правоохоронних органів, 19.10.2020 близько 03 год 00 хв, зберігаючи при собі вказаний предмет, перебував неподалік будинку № 60, що по вул. Івасюка, в м. Івано-Франківську.
Надалі, із вказаним предметом ОСОБА_5 направився до будинку АДРЕСА_1 , де залишив предмет зовні схожий на пістолет на травянистому покритті біля тротуару неподалік вищевказаного будинку.
19 жовтня 2020 року у період часу з 05 год 00 хв по 05 год 46 хв, під час проведення огляду місця події, в ході якого було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на пістолет із маркуванням на затворі «EkolVolgaCal. 9 mm P.A.K.».
Відповідно до висновку експерта, наданий на дослідження предмет є нетиповою короткоствольною вогнепальною зброєю. Наданий на дослідження предмет є гладкоствольним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом стартово-сигнального, самозарядного пістолету марки «Ekol» моделі «Volga» № НОМЕР_1 , промислового виробництва (Туреччина). Вказаний пістолет придатний для стрільби.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного злочину на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 03 квітня 2025 року, близько 12 год 30 хв ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 на автомобілі марки «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_2 приїхали до будинку № 21 по вул. Матейки в м. Івано-Франківську, де у приміщенні кав'ярні «Burocoffee» придбали собі напої. У цей час, у приміщенні зазначеної кав'ярні також перебував ОСОБА_8 .
Надалі, отримавши замовлення, ОСОБА_5 , спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з приміщення кав'ярні на вулицю.
Перебуваючи на вулиці біля будинку АДРЕСА_2 , до ОСОБА_8 підійшли 5-6 невстановлених осіб чоловічої статі, які розпочали із останнім конфлікт.
У той час, у ОСОБА_5 виник неправомірний умисел на вчинення хуліганських дій із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, а саме - предмета, зовні схожого на пістолет.
Приводячи свій неправомірний умисел на вчинення хуліганських дій у виконання, ОСОБА_5 , використовуючи малозначний привід у вигляді конфлікту ОСОБА_8 із невідомими особами, діючи умисно та усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи вседозволеність та явну неповагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, в присутності сторонніх осіб, діючи з особливою зухвалістю, утримуючи у свої правій руці заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме - предмет, зовні схожий на пістолет та здійснив із нього два постріли у напрямку невстановлених осіб, однак, влучив у припаркований поруч автомобіль марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , чим спричинив матеріальну шкоду останньому.
Хуліганські дії ОСОБА_5 , носили явно виражений характер, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, порушували суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, безпечний громадський порядок, охорону здоров'я, честі та гідності людини.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_3 , житель АДРЕСА_4 , громадянин України, українець, не працюючий, неодружений, на утриманні дітей немає, депутатом та інвалідом не являється, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , раніше судимий 07.09.2022 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 296 КК України до покаранняу виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяча) грн.
03 квітня 2025 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 04 квітня2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення
ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме - відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_9 , показаннями свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із свідками, оглядами відеозаписів та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
05 квітня 2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 2 мільйони гривень.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020090010002219,у зв'язку із необхідністю проведення слідчих дій, постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська продовжено до 3-х місяців, а саме до 04 липня 2025 року.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років.
У даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлюючи про неминучість покарання за їх вчинення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та відомості про місце їх перебування.
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення хуліганських дій, не має міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, офіційно ніде не працевлаштований.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у ході спілкування з останніми.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов'язань про взяття обвинуваченого на поруки.
Застосування запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим, оскільки що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинений із погрозою застосування насильства.
На думку сторони обвинувачення, перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення поза розумним сумнівом дієвості зазначеного кримінального провадження і виключно цей запобіжний захід здатен запобігти описаним вище ризикам.
Прокурор просила клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні. Додала, що підозрюваний становить суспільну небезпеку враховуючи характер та обставини інкримінованого правопорушення. Такі інкриміновані дії становили небезпеку для необмеженого кола осіб. Разом з тим, враховуючи його особу, непогашену судимість, наявні ризики. Крім цього, за місцем проживання підозрюваного було знайдено зброю та достатньо велику кількість патронів. Лікування підозрюваного цілком забезпечується у ДУ « Івано-Франківська установа виконання покарань №12».
Слідчий підтримала клопотання.
Захисник у судовому засіданні заперечила щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через необгрунтованість підозри, жодного належного доказу які б свідчили про причетність підзахисного до інкримінованих дій матеріали клопотання не містять. Ні письмових, ні покази свідків не вказують на таке. Просила застосувати домашній арешт в нічний час, у випадку якщо суд прийде до переконання про продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою визначити розмір застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У поданому запереченні на клопотання вказала, що наведені у клопотанні ризики є недоведеними, ґрунтуються на припущеннях. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання. Внаслідок травмування потребує продовження лікування і постійного відвідування лікарів.
Будь -який значимий резонанс у даному випадку відсутній, всі події, які висвітлені у соціальних мережах, чи засобах інформації є викривленими.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020090010002219 від 19.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
03 квітня 2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
04 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень: передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу; ч. 4 ст. 296 КК України, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.
05 квітня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області щодо ОСОБА_5 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 01.06.2025 року включно, та визначено розмір застави в розмірі 2 000 000 грн.
23 травня 2025 року постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 04.07.2025.
Положеннями ч.3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами копіями: протоколу огляду місця події від 19.10.2020, протоколу огляду предметів від 28.10.2020, протоколу допиту свідка від 02.11.2020, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2020, протоколу огляду місця події від 03.04.2025, протоколу огляду відеозапису від 04.04.2025; протоколом допиту потерпілого 11.04.2025; протоколом огляду відеозапису від 04.03.2025 ( камер внутрішнього спостереження кав'ярні); протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.04.2025; протоколами впізнання за фотознімками від 03.04.2025; протоколом додаткового допиту свідка від 30.04.2025 ОСОБА_7 , від 10.04.2025 ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 03.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.04.2025; протоколом огляду місця подій від 14.04.2025 вул. Переяславської,10. М. Івано-Франківськ.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.
Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.
Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності на вказаній стадії кримінального процесу:
Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, з середньо освітою, не одружений ( проживає з дівчиною), середньомісячний дохід близько 30 000 грн. (зі слів). Раніше судимому, востаннє: 07.09.2022 вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становлять 68 000 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя враховує, що продовжує існувати ризик можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлюючи про неминучість покарання за їх вчинення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, необхідно отримати та проаналізувати матеріали виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги; допитати свідків та підозрюваних; у комплексі дослідити докази про склад і роль учасників організованої групи, за наявності підстав оголосити підозру особам, причетність яких вбачається з матеріалів провадження та яких на даний час до кримінальної відповідальності не притягнуто, оголосити остаточні підозри, відкрити матеріали кримінального провадження та надати підозрюваним та їхнім захисникам доступ до матеріалів, закінчити досудове розслідування шляхом звернення до суду з обвинувальним актом.
Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , фактичні обставини, які викладені у підозрі, зумовлює наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, зокрема також враховуючи воєнний стан в Україні, коли суспільство і без того піддане постійним небезпекам, випробуванням, що пов'язане, зкорема із застосування зброї агресором.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої не процесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.
Беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 01.06.2025, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.07.2025, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на вищевикладене, з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_5 , його майнового стану, обставин інкримінованого кримінального правопорушення, як вже зазначено вчиненого під час дії воєнного стану, в центральній частині міста, суспільний резонанс, слідчий суддя вважає за необхідне залишити раніше визначений розмір застави - 2 000 000 (два мільйони) гривень. Підстав для зменшення розміру застави не встановлено. Покликання сторони захисту щодо застосування застави у межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення не знаходить свого підтвердження, так як відсутність офіційно облікованих доходів, майна не завжди відображає реальний матеріальний стан, як і не сплата такої з моменту застосування відповідного запобіжного заходу ( у зв'язку з оскарженням ухвали) Крім цього, заставодавцем може бути відмінна від підозрюваного особа.
Разом з тим, у випадку сплати застави на підозрюваного, слід покласти, передбачені у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 03 липня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».
Залишити раніше визначений розмір застави - 2 000 000 (два мільйони) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки на строк до 03 липня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:
1) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали - 28 травня 2025 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1