65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1444/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Дерік М.О.
розглянувши заяву (вх.№2-757/25 від 15.05.2025) Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича про відстрочення виконання судового рішення по справі №916/1444/24
за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1)
до відповідачів: 1. Одеської міської ради (65023, м. Одеса, площа Думська, 1); 2. Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича ( АДРЕСА_1 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85)
про визнання незаконними і скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки
за участю представників сторін:
від прокуратури: Гузь В. Г.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Пейчева С.Д. - ордер ВН №1324621 від 3.05.2024;
від третьої особи: Мельничук М.С. - самопредставництво.
У квітні 2024 року заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича (далі ФОП Альтмана Г.С.), в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 18.09.2019 № 5266-VІІ “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0580 га, за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 148, та надання її в оренду ФОП Альтману Г.С.».
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 05.12.2019 між Одеською міською радою та ФОП Альтманом Г.С., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №75 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137300:46:010:0009, площею 0,0580 га, за адресою: місто Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 148;
- зобов'язати ФОП Альтмана Г.С. повернути територіальній громаді міста Одеси вищевказану земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому підприємець одержав її в оренду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у даній справі у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 4.02.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі №916/1444/24 скасовано частково, позов задоволено частково, зобов'язано Фізичну особу-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку, площею 0,0580 га, за адресою: місто Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 148 (кадастровий номер 5110137300:46:010:0009) у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому підприємець одержав її в оренду. В решті позову відмовлено.
Вказаною постановою стягнуто з Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича на користь Одеської обласної прокуратури 3 028 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 3 633,60 грн за подання апеляційної скарги та доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
18.02.2025 судом на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 4.02.2025 видано відповідні накази.
Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2025 було відкрито касаційне провадження у справі №916/1444/24.
24.03.2025 судом було направлено справу №916/1444/24 до Верховного Суду.
15.05.2025 до суду від Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі №916/1444/24, у якій останній просить суд відстрочити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №916/1444/24 до винесення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду остаточного рішення у цій справі за касаційними скаргами ФОП Альтман Г.С., Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, але не більше ніж на один рік з дня ухвалення вказаної постанови.
Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач-2 зазначає, що 20.03.2025 головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенко Микитою Олеговичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 77582279 на підставі наказу Господарського суду Одеської області №916/1444/24 від 18.02.2025, який було видано на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025.
Водночас, як зазначає заявник, негайне виконання рішення суду щодо повернення земельної ділянки територіальній громаді м.Одеси до перегляду справи у суді касаційної інстанції впливає на права та законні інтереси не тільки ФОП Альтман Г.С., а й інших осіб, майно та об'єкти права власності (тимчасові споруди, павільйони, місця продажу) яких знаходяться наразі на даній земельній ділянці.
Більш того, у випадку підписання акта приймання-передачі спірної земельної ділянки в межах примусового виконання рішення суду у відповідача ФОП Альтмана Г.С. будуть відсутні підстави для внесення плати до бюджету за користування саме спірною земельною ділянкою у її визначених межах. При цьому, у разі задоволення касаційних скарг відповідачів та третьої особи після фактичного виконання судового рішення, постане необхідність зворотного повернення земельної ділянки у користування ФОП Альтману Г.С. із відшкодуванням понесених витрат, у випадку чого додаткові фінансові витрати понесе й територіальна громада м. Одеси.
Крім того, заявник зауважує, що вжиття заходів зі звільнення земельної ділянки від майна ФОП Альтмана Г.С. потребує додаткового часу (наприклад: припинення договорів з існуючими орендарями, постачальниками послуг, вимагає завчасного повідомлення останніх про таке розірвання, а також демонтаж комунікацій (водопостачання, електропостачання тощо), розташованих на такій земельній ділянці).
При цьому, відповідач-2 зазначає, що задоволення вказаної заяви не позбавляє боржника (ФОП Альтмана Г.С.) можливості виконати рішення суду раніше граничного строку, який буде встановлений Господарським судом Одеської області, а отже права та інтереси стягувача та держави в особі прокурора жодним чином не порушуються.
Ухвалою суду від 15.05.2025 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича про відстрочення виконання судового рішення по справі №916/1444/24 призначено на "26" травня 2025 р. о 14:00 та запропоновано прокурору, відповідачу-1 та третій особі надати пояснення стосовно заяви про відстрочення виконання рішення суду.
19.05.2025 до суду від прокуратури надійшли заперечення, у яких прокурор зазначає, що фактично жодна з обставин, передбачених ст. 331 ГПК України та ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", не зазначена ініціатором звернення в якості «обтяжуючої підстави» для невиконання судового рішення, натомість, неможливість виконання судового рішення на даний час відповідач прямо пов'язує з незгодою з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, що оскаржується, що жодним чином не свідчить про наявність обґрунтованих перепон для виконання судового рішення.
Прокурор також зазначає, що виконавче провадження № 77582279 на виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1444/24 від 18.02.2025, виданого з метою виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, відкрито 20.03.2025, тобто вже 2 місяці, водночас, протягом наведеного періоду без обґрунтованих підстав боржник ухиляється від виконання судового рішення. При цьому, прокурор звертає увагу на те, що ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2025 та 14.04.2025 відповідачу двічі відмовлялось у зупиненні виконання судового рішення.
Прокурор зауважує, що повернення територіальній громаді міста Одеси з боку ФОП Альтмана Г.С. спірної земельної ділянки жодним чином не впливає на права власників тимчасових споруд, павільйонів, місць продажу, порядок функціонування яких ніяким чином не пов'язаний з відносинами оренди, що є предметом судового розгляду справи № 916/1444/24, та діяльність яких посвідчується іншими дозвільними документами.
Наведені фактичні та законодавчі підстави свідчать, на думку прокурора, про те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язкового до виконання судового рішення. При цьому, отримавши дві відмови в зупиненні його виконання з боку суду касаційної інстанції, намагається ухилитися від його виконання за допомогою механізму відстрочки виконання судового рішення за відсутності для цього обгрунтованих підстав.
У судове засідання 26.05.2025 з'явився прокурор, відповідач-2 та третя особа.
Відповідач-2 та третя особа подану заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримали у повному обсязі, прокурор проти задоволення останньої заперечував.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частинами першої, другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч.5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі №922/2191/19.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Згідно із ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Як встановлено судом, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення, у якій відповідач просить суд відстрочити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №916/1444/24 до винесення остаточного рішення Верховним Судом, останній фактично посилається на несприятливі наслідки, які будуть понесені ним та третіми особами внаслідок виконання відповідачем судового рішення та на те, що у разі задоволення касаційних скарг відповідачів та третьої особи постане необхідність зворотного повернення земельної ділянки у користування ФОП Альтману Г.С.
При цьому, до вказаної заяви відповідачем-2 додано виключно постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77582279 від 20.03.2025 та ухвалу Верховного Суду від 29.04.2025, якою зупинено касаційне провадження у справі №916/1444/24 до розгляду Верховним Судом справи №922/511/24.
Натомість, як встановлено судом, відповідачем-2 не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Суд також бере до уваги те, що ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2025 та 14.04.2025 відповідачу було відмовлено в зупиненні виконання судового рішення. При цьому, судом касаційної інстанції було зазначено, що сама лише незгода скаржника (заявника) з судовим рішенням не є автоматичною підставою для зупинення виконання судового рішення, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними.
Відтак, суд доходить висновку про те, що подана заява про відстрочення виконання судового рішення націлена фактично на зупинення виконання судового рішення (у даному випадку постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №916/1444/24), оскільки заявник просить відстрочити виконання рішення не на термін, об'єктивно необхідний для підготовки до такого виконання, а саме до винесення остаточного рішення Верховним Судом. Натомість, зупинення виконання рішення є виключним правом суду касаційної інстанції відповідно до ст.332 ГПК України.
Враховуючи наведене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича про відстрочення виконання судового рішення по справі №916/1444/24.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви (вх.№2-757/25 від 15.05.2025) Фізичної особи-підприємця Альтмана Геннадія Семеновича про відстрочення виконання судового рішення по справі №916/1444/24 відмовити.
Ухвала набирає чинності 26.05.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Повна ухвала складена 02.06.2025 р.
Суддя Ю.М. Щавинська