Справа № 187/852/25
2/0187/374/25
"02" червня 2025 р. селище Петриківка
Cуддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Встановив:
29.05.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитними договорами №P24.00401.004499294 від 12.11.2018 року, № C-401-006483 18-980 від 04.06.2018 року і №C-401-007660-19-980 від 18.01.2019 у сумарному розмірі 56 504,69 грн., а також судові витрати.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено наявність обставин, що слугують підставою для його повернення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить позовні вимоги, які ґрунтуються на різних кредитних договорах, а саме: кредитного договору №P24.00401.004499294 від 12.11.2018 укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , кредитного договору № C-401-006483 18-980 від 04.06.2018 укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , кредитного договору №C-401-007660-19-980 від 18.01.2019 укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Частиною 6 ст. 188 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
За змістом частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги:
- не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними);
- не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Постанова ВС від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19 містить висновок про те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
У постанові Верховний Суд погодився з висновками судів першої інстанції про те, що:
- вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;
- позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов'язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов'язаними з Банком особами окремо по кожному з дванадцяти кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами;
- сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог;
- порушення правил об'єднання та роз'єднання позовів, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
На думку суду, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами з фінансовою установою є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Право вимоги на зазначені договори були набуті позивачем на підставі договору факторингу (договорів про відступлення права вимоги), при цьому, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не є стороною жодного із договорів, за якими позивач просить стягувати заборгованість.
Кредитором за договорами є АТ «Ідея Банк». Договори характеризуються різними датами укладання, різними істотними умовами договору (розмір кредиту, строк надання кредиту, дата настання платежів, розмір відповідальності, порядок та умови пролонгації стоку дії договору тощо).
Суд також звертає увагу на те, що сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановити належність виконання кредиторами (позикодавцями) зазначених договорів, встановити обставини, що свідчать про виконання/часткове виконання/невиконання умов договору боржником, здійснити розрахунок заборгованості за договорами для перевірки правильності заявлених до стягнення сум, що значно ускладнюватиме розгляд справи, впливатиме на належність строків розгляду справи тощо.
Суд виходить з того, що положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Виходячи з наведеного, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» підлягає поверненню позивачеві на підставі пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України.
Згідно з частиною 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 185, 259, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Петриківський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя:В. О. Говоруха