вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/407/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 19)
до Корпорації «УКРТРАНСБУД» (07270, Київська обл., Іванківський р-н, м. Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 25А),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (14000, Чернігівська обл., м. Чернігов, вул. Єлецька (Бєлінського), буд. 11),
про стягнення 59237,36 грн. збитків,
без виклику представників сторін
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (далі - позивач, Управління ЖКГ) б/н від 30.01.2025 р. (вх. № 4677 від 30.01.2025 р.) до Корпорації «УКРТРАНСБУД» (далі - відповідач) про стягнення 59237,36 грн. збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на результати проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та зустрічної звірки Корпорації «УКРТРАНСБУД», проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за період з 01.04.2021 р. по 31.12.2023 р., про що складено акт № 06-30/01 від 19.03.2024 р. Під час ревізії та зустрічної звірки було проведено порівняння вартісних показників за одиничними ресурсними кошторисними нормами, зазначеними в акті приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в та договірній ціні, в порівнянні з одиничними ресурсними кошторисними нормами локальних кошторисів проектної документації за укладеним між Управлінням ЖКГ та Корпорацією «УКРТРАНСБУД» договором, в результаті чого встановлено, що до локальних кошторисів договірної ціни і, відповідно, до акту приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в за грудень 2023 року включено збільшену вартість робіт на загальну суму 59174,59 грн. з ПДВ в порівнянні з передбаченою вартістю цих робіт в локальних кошторисах проектної документації, яка має позитивний експертний звіт і обрахована (складена) в поточних цінах станом на 11 грудня 2023 року. Документи на підтвердження фактично понесених витрат зі збільшеною вартістю в розмірі 59174,59 грн. в ході зустрічної звірки не надавалися. Таким чином, Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (замовником) з місцевого бюджету зайво сплачено кошти на загальну суму 59174,59 грн., які позивач і просить стягнути в якості збитків з відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2025 р. було відкрито провадження у даній справі № 911/407/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.
Вказану ухвалу було отримано позивачем, відповідачем та третьою особою 06.02.2025 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
18.02.2025 р. до Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення № 262525-17/463-2025 від 11.02.2025 р. (вх. № 1294/25 від 18.02.2025 р.), за змістом яких Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зазначає, що ним було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 р. по 31.12.2023 р., якою встановлені порушення, відображені в акті ревізії від 19.03.2024 р. № 06-30/01, що підписаний із запереченнями. Заперечення Управлінням прийняті не були, висновки на заперечення направлені позивачу листом від 29.04.2024 р. № 262506-14/1542-2024 р.
24.02.2025 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 19.02.2025 р. (вх. № 1514/25 від 24.02.2025 р.), в якому останній просить у позові відмовити, адже позивач, як на підставу для стягнення коштів, посилається виключно на акт ревізії № 06-30/01 від 19.03.2024 р. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області. При цьому, у позові відсутнє посилання на норми матеріального права, які б передбачали виникнення у Корпорації «УКРТРАНСБУД» обов?язку повернення грошових коштів позивачу, що виникли внаслідок, нібито, внесення неправдивих відомостей до Акту КБ-2в за грудень 2023 року, зокрема, щодо збільшення вартості робіт, та взагалі самого факту такого порушення. Відповідач зазначає, що загальний порядок уточнення договірної ціни за укладеним сторонами договором передбачає можливість її уточнення на підставі обгрунтування генпідрядника, з укладанням відповідної додаткової угоди, у випадках та на умовах, передбачених цим договором, а також діючими нормативами, стандартами, законами. На виконання всіх вказаних вимог між замовником та генпідрядником було укладено додаткову угоду № 1 від 25.12.2023 р., в якій було остаточно погоджено ціну договору, а також ціну договору було зменшено у зв?язку із фактичним виконанням робіт. Самим позивачем визнається той факт, що відповідачем в повному обсязі надані всі необхідні розрахунки та виконано всі вимоги договору № 7310-111 від 14.12.2023 р. і законодавства.
Також відповідач зазначає, що посилання позивача на акт ревізії, як на належний і достатній доказ недобросовісного виконання відповідачем своїх зобов?язань за зазначеним вище договором та завдання позивачу шкоди, є необґрунтованими, оскільки правовідносини між сторонами спору є договірними, акт аудиторської служби не є підставою для безспірного визнання наявності порушень саме в діях відповідача щодо порушення вимог п.п. 4.13, 5.2, 5.10 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», умов договору № 7310-111, ст.ст. 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 611, 629 Цивільного кодексу України, а тому такий доказ має оцінюватись у сукупності з іншими належними доказами. Сам по собі акт ревізії, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини, вказані в такому акті ревізії, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
14.12.2023 р. Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (замовник) та Корпорація «УКРТРАНСБУД» (генпідрядник) уклали між собою договір про закупівлю, без використання електронної системи закупівель, на виконання робіт по реконструкції об'єкту: «Реконструкція водопроводу по вулиці Любецька від вул. Ріпкинська до вул. Широка в м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція) за № 7310-111 від 14.12.2023 р. (далі - договір), керуючись указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. за № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-IX (зі змінами та доповненнями), та на підставі пункту 11 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178, рішення Чернігівської міської ради від 01.12.2020 р. № 2/VIII-14 «Про комплексну цільову Програму розвитку житлово-комунального господарства на 2021-2025 роки» (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.1 договору генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений договором строк виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція водопроводу по вулиці Любецька від вул. Ріпкинська до вул. Широка в м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а замовник - прийняти і оплатити вказані роботи у порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 1.2 договору обсяги робіт, виконання яких є предметом цього договору, можуть бути зменшені замовником в односторонньому порядку, залежно від реального фінансування видатків замовника, що оформляється додатковою угодою.
Відповідно до п. 2.1 договору якість робіт, що виконуються, повинна відповідати умовам затвердженої проектної документації на об'єкт, державним нормам, технічним умовам та загальним вимогам, які пред'являються до робіт цього типу.
За умовами п. 2.2 договору генпідрядник виконує роботи, керуючись діючими на території України будівельними нормами та правилами, державними стандартами України, іншими нормативними актами у сфері будівництва.
З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник організовує здійснення технічного нагляду за виконанням робіт у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 2.4 договору).
Для здійснення технічного нагляду і контролю за виконанням робіт генпідрядник зобов'язаний на вимогу замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи (п. 2.5 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 1025849 грн. 96 коп., крім того ПДВ - 205169 грн. 99 коп., разом з ПДВ ціна договору становить 1231019 грн. 95 коп.
Договірна ціна є твердою і визначається відповідно до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.3 договору договірна ціна може бути уточнена сторонами по закінченню виконання робіт генпідрядником, для відображення фактичної вартості робіт на підставі підписаних сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Пунктом 3.6 договору визначено, що генпідрядник укладенням цього договору підтверджує, що вартість робіт економічно обґрунтована, розрахована за звичайними (ринковими) цінами та нормами витрат ресурсів, з врахуванням (в межах) усередненого рівня заробітної плати, визначеного генпідрядником для об'єкту будівництва (ремонту) за цим договором, та розрахованого відповідно до кошторисних норм України у будівництві, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (зі змінами та доповненнями), інших нормативних та законодавчих актів, встановленого на підприємстві рівня загальновиробничих, адміністративних та інших витрат, не включає витрати генпідрядника, які фінансуються (або мають бути забезпечені) за рахунок бюджетних коштів, капітальних видатків, а також витрати на товари, роботи або послуги, якими генпідрядник забезпечується на безоплатній основі.
Розрахунки за виконані роботи замовник проводить протягом 14 банківських днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок замовника коштів за проведені роботи, які є предметом даного договору (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору строки виконання робіт за договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору та встановлюється до 20 грудня 2023 року включно, з правом передчасного виконання.
Згідно з п. 5.5 договору після виконання генпідрядником робіт замовник повинен протягом 5 робочих днів прийняти виконану роботу та підписати акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Надані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в обов'язково мають бути попередньо перевірені та підписані уповноваженими на здійснення технічного нагляду особами
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором (п. 8.1 договору).
Генпідрядник несе відповідальність за дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт, за якість виконаних робіт, відповідність будівельним нормам, правилам, державним стандартам України та іншим нормативним документам, а також за своєчасність виконання робіт за договором (п. 8.2 договору).
У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 10.1 договору).
У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 10.2 договору).
Відповідно до п. 12.4 договору генпідрядник несе відповідальність за надання недостовірних даних стосовно ціни робіт, загальної ціни договору, фактичної вартості зазначеної в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, в звітних документах по обладнанню, в тому числі, якщо таке буде встановлено в ході перевірки контролюючими органами.
Додатковою угодою № 1 від 25.12.2023 р. до договору № 7310-111 від 14.12.2023 р. пункт 3.1 договору було викладено у наступній редакції: "Ціна цього договору становить 987673 грн. 34 коп., крім того ПДВ - 197534 грн. 67 коп., разом з ПДВ ціна договору становить 1185208 грн. 01 коп."
Позивач зазначає, що на момент приймання робіт за договором № 7310-111 вони були прийняті представником технічного нагляду, в Управління ЖКГ були відсутні підстави для не підписання акту № 1 за грудень 2023 року приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 20.12.2023 р. по даному договору, на підставі чого Управлінням ЖКГ були прийняті та оплачені виконані відповідачем у грудні 2023 року роботи згідно умов договору № 7310-111 на суму 1185208,01 грн.
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі - Держаудитслужба) відповідно до пункту 5.2.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року, в період з 27.12.2023 р. по 19.03.2024 р. було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління ЖКГ за період з 01.04.2021 р. по 31.12.2023 р., за результатами якої складено акт ревізії від 19.03.2024 р. № 06-30/01 (далі - акт ревізії), який підписано Управлінням ЖКГ із запереченнями.
В ході проведення ревізії, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Управління ЖКГ, проводилася зустрічна звірка у відповідача, за результатами якої Держаудитслужбою було складено довідку зустрічної звірки № 06-31/04-з від 13.02.2024 р., яка є додатком 2.9.4 до акту ревізії.
Під час проведення зустрічної звірки у відповідача за результатами дослідження договору № 7310-111, третьою особою були встановлені порушення у вигляді завищення вартості робіт, якими завдано збитків бюджету на загальну суму 59237,36 грн.
Як зазначає позивач, відповідно до пункту 42 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (далі - Порядок), Управлінням ЖКГ листом від 05.04.2024 р. № 215-вих до Держаудитслужби були направлені заперечення в яких Управління ЖКГ не погодилося з викладеним в акті ревізії, зокрема, й щодо вищевказаних порушень.
У відповідь на даний лист-заперечення, 01.05.2024 р. до Управління ЖКГ від Держаудитслжуби надійшов лист № 262506-14/1542-2024 від 29.04.2024 р. про надання висновків на заперечення, відповідно до яких надані Управлінням ЖКГ заперечення з приводу вищезазначеного акту ревізії Держаудитслужбою не прийнято.
У подальшому, до Управління ЖКГ від Держаудитслужби надійшов лист-вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 06.05.2024 р. № 262506-14/1609-2024 (вх. № 303 від 09.05.2024 р.), однією з вимог якого було забезпечення відшкодування на користь Управління ЖКГ, з подальшим спрямуванням до доходів бюджету міської територіальної громади, здійснених витрат на оплату вартості ремонтно-будівельних робіт підрядникам в завищених розмірах на суму 3914277,33 грн., у тому числі - 59237,36 грн. збільшеної вартості робіт в порівнянні з локальними кошторисами проектної документації та заготівельно-складських витрат за договором № 7310-111, відповідно до норм статей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України та статей 611, 629 Цивільного кодексу України.
За наслідками оцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову у даній справі з огляду на таке.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів є відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в установленому договором порядку та розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Як встановлено судом, на виконання укладеного 14.12.2023 р. Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та Корпорацією «УКРТРАНСБУД» договору № 7310-111 про закупівлю, без використання електронної системи закупівель, на виконання робіт по реконструкції об'єкту: «Реконструкція водопроводу по вулиці Любецька від вул. Ріпкинська до вул. Широка в м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція) відповідач виконав роботи на загальну суму 1185208 грн. 01 коп., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № КБ-2в за грудень 2023 року. Вказаний акт був підписаний та скріплений печатками сторін без заперечень та зауважень.
Проведеною Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області рівізією діяльності позивача було встановлено завищення вартості робіт за вказаним актом № 1 від 20.12.2023 р. на суму 59237,36 грн.
Слід зазначити, що згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43 (далі - Положення), основним завданням Держаудитслужби, зокрема, є: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення інспектування (ревізії); здійснює контроль за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства (п. 4 Положення).
Таким чином, Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області надане право згідно з чинним законодавством здійснювати державний фінансовий контроль у формі ревізії та вимагати від керівників підприємств, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства.
Поряд з цим, акт ревізії - офіційний документ, яким оформляються та фіксуються результати обстеження господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації, установи, який складається особами, що проводили ревізію. Акт ревізії відображає достовірні документально підтверджені дані, які характеризують виробничу і господарсько-фінансову діяльність об'єкта, що ревізується, законність і економічну ефективність матеріальних, трудових і грошових витрат. На основі акту приймається рішення про усунення порушень, відшкодування матеріальних збитків, притягнення до відповідальності винних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття робіт за спірним договором у позивача були відсутні підстави для відмови від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в № 1 за грудень 2023 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, оскільки вказані документи містили всі обов'язкові реквізити, у тому числі - підпис особи, уповноваженої на здійснення технічного нагляду, а отже, обсяги, вартість та якість робіт були перевірені та підтверджені у встановленому договором та чинним законодавством порядку.
Будь-яких заперечень замовника щодо обсягів чи вартості виконаних відповідачем робіт матеріали справи не містять.
Натомість проведеною ревізією при дослідженні акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та договірної ціни за спірним договором, як слідує з акту ревізії, встановлено, що за рядом ресурсних кошторисних норм в локальних кошторисах договірної ціни і, відповідно, до акту приймання виконаних робіт № КБ-2в за грудень 2023 року включено завищену вартість робіт на загальну суму 59174,59 грн. з ПДВ в порівнянні з передбаченою вартістю цих робіт в локальних кошторисах проектної документації, яка має позитивний експертний звіт і обрахована (складена) в поточних цінах станом на 11.12.2023 р.
Слід зазначити, що відповідно до статті 857 Цивільного Кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до статті 853 ЦК України якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто положення чинного цивільного законодавства України зобов'язують замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Разом з тим матеріали справи свідчать, що під час прийняття робіт у позивача, як замовника, не виникло будь-яких претензій щодо обсягу, вартості та якості виконаних робіт, що могло бути підставою для відмови від підписання актів. При цьому, позивач оглянув та прийняв роботи за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріплені печатками сторін.
Отже, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
Поряд з цим, як зазначалося вище, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд, перш за все, повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме - наявність правил поведінки, встановлених законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
Відповідно до частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Кошти, які позивач заявляє до стягнення з відповідача, отримані останнім як оплата за належне виконання робіт за договором підряду, а тому такі кошти набуті за наявності правової підстави - договору і їх сплата не може вважатись збитками, при тому, що позивачем роботи прийняті без застережень.
З огляду на вищевказане, позивачем у даній справі не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача при виконанні договору № 7310-111 від 14.12.2023 р.
Водночас, посилання позивача на акт ревізії його фінансово-господарської діяльності, як на підставу для стягнення зазначених коштів, судом відхиляються з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 10 цього Закону, органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ № 43 від 03.02.2016 р., визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Отже, акт ревізії (перевірки, аудиту) - це документ про результати проведеної ревізії (перевірки, аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.
Слід зауважити, що пунктом 50 вказаного Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії, у межах наданих прав, органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що на підставі здійсненої ревізії вжито будь-які з вищезазначених заходів (в тому числі - звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства).
Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто, укладання сторонами у справі договору підряду, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі - проведення відповідних робіт та їх оплата, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2018 р. у справі № 922/2310/17.
Також і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 р. у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 р. у справі № 910/7984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3816/19 від 07.12.2021 р.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що акт ревізії не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Як слідує з матеріалів справи, позивач обґрунтованість своїх позовних вимог доводить висновками акту ревізії і не вказує жодного пункту договору, який фактично порушив відповідач, як своє договірне зобов'язання.
Також позивач не надав доказів того, що відповідач порушив прийняті на себе договірні зобов'язання згідно договору, не довів, що відповідач вийшов за межі погодженої сторонами договірної ціни виконання робіт та що виконані роботи не відповідають умовам договору.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Корпорації «УКРТРАНСБУД», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, про стягнення 59237,36 грн. збитків відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписане 02.06.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна