ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/3049/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС"
про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/3049/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС"
про стягнення 450000,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення 450000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 33/АЮ від 05.08.2015.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3049/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Господарський суд міста Києва рішенням від 19.05.2025 у справі № 910/3049/25 позов задовольнив повністю, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" 450000,00 грн заборгованості та 5400,00 грн судового збору (з урахуванням ухвали суду від 26.05.2025 про виправлення описки).
21.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, к якій позивач просить стягнути з відповідача 25500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення у справі № 910/3049/25 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи. Згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява позивача у судове засідання не призначається.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У свою чергу, вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Докази витрат на професійну правничу допомогу позивач подав 21.05.2025, тобто у строки встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору № 10-03-2025/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.03.2025, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.05.2025 на суму 25500,00 грн.
Згідно з п. 1.1 договору № 10-03-2025/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.03.2025, укладеного між позивачем, як замовником, та адвокатом Грищенко О.М., як виконавцем, виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС", які виникли у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року із врахуванням договору №07-03- 2025 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 07 березня 2025 року та акту прийому-передачі документів від 07 березня 2025 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20250220-17648 від 03 березня 2025 року, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року із врахуванням договору №07-03-2025 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 07 березня 2025 року та акту прийому-передачі документів від 07 березня 2025 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20250220-17648 від 03 березня 2025 року, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.
Згідно з п. 1.2 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1 500, 00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. договору).
Згідно з п. 3.8 договору сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні, що не перевищує 12% від ціни позову замовника до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення частини заборгованості у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року.
20.05.2025 між адвокатом та позивачем підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи та надані послуги:
- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих. №12-1/03 від 12.03.2025 ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення частини заборгованості зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року. Підготовка одо подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви вих. вих. №12-1/03 від 12.03.2025 ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення частини заборгованості зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року - 5 годин;
- додаткова оплата (гонорар "успіху") адвоката на підставі пункту 3.8. договору № 10-03-2025/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.03.2025 у зв'язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №910/3049/25 за позовом вих. их. №12-1/03 від 12.03.2025 ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення частини заборгованості зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року - 18000,00 грн (= 450000,00 грн ціна позову х 4%).
Загальна вартість вказаних послуг склала 25500,00 грн.
Судом встановлено, що Грищенко Олександр Миколайович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункт 135) зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, , з огляду на таке:
справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами;
обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;
предметом спору була лише частина суми основного боргу.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги наведенні вище критерії, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, співмірними, доцільними та такими, що відповідають критерію розумності є витрати на правову допомогу у сумі 13500,00 грн.
В іншій частині заяви про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" (03115, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 136, ідентифікаційний код 39805194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" (03187, місто Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) 13500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу -відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено: 02.06.2025.
Суддя С.О. Турчин