ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/2032/22
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (Україна, 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 11; ідентифікаційний код: 24819472)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)
про стягнення 412 483,55 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення пені в розмірі 412483,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 341/2021-ЦЮ від 19.04.2021 щодо своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
21.02.2022 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке 22.02.2022 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
15.03.2022 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, яке 06.04.2022 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 було відмовлено у задоволенні клопотань Акціонерного товариства "Українська залізниця" про здійснення розгляду справи в загальному позовному провадженні та про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (далі - покупець) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 341/2021-ЦЮ (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002, ціна якого вказана відповідно до Специфікації (Додаток), яка є невід'ємною частиною договору, та надати послуги щодо організації навантаження товару у разі звернення покупця.
Згідно з п. 1.2 Договору загальна кількість товару становить 11 363,005 тон. Допустиме відхилення загальної ваги за договором у межах до мінус 5% від загальної кількості товару.
Відповідно до п. 2.4 Договору оплата вартості товару здійснюється покупцем у такому порядку:
сума попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару, яка становить 37040896,44 грн без ПДВ, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний в реквізитах для розрахунків за товар, протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору;
після здійснення відвантаження товару на 80% суми попередньої оплати відповідно до підпункту 2.4.1 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити решту 50% вартості товару, яка становить 37040896,43 грн без ПДВ на поточний рахунок продавця, вказаний в реквізитах для розрахунків за товар, протягом п'яти банківських днів з дати отримання відповідного рахунку.
Згідно з п. 3.2 Договору строк передачі товару - 90 календарних днів з дати зарахування попередньої оплати за товар відповідно до п.п. 2.4 та 2.5 цього договору на поточний рахунок продавця та отримання від покупця Листа-повідомлення за формою (Додаток 4). Датою передачі кожної відвантажувальної партії товару вважається дата підписання сторонами Акту приймання-передачі металів чорних вторинних (Додаток 2).
Відповідно до п. 3.5 Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі металів чорних вторинних (Додаток 2) на станції відправлення, оформленого на кожну відвантажувальну партію товару.
Згідно з п. 3.6 Договору продавець зобов'язується здійснити навантаження товару відповідно до Специфікацій щодо організації навантаження товару (Додаток 3), яка/які є додатком до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.7 Договору навантаження товару здійснюється продавцем власними силами на підставі Листа-повідомлення (Додаток 4), який направляється покупцем не пізніше 2 робочих днів з моменту підписання цього договору, на електрону адресу відповідальної особи zamok@usv.com.ua та повинен містити в собі кількість товару та строк початку навантаження із зазначенням бажаної години його початку. Оригінал листа-повідомлення (Додаток 4) направляється продавцю письмово на адресу, зазначену в реквізитах для листування.
Згідно з п. 3.11 Договору приймання товару за кількістю здійснюється на станції відправлення (продавця), шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі металів чорних вторинних (Додаток 2).
Відповідно до п. 5.1 Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Згідно з п. 5.3 Договору за порушення продавцем строків відвантаження товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 10% річних від вартості невідвантаженого товару за кожен день прострочки, окрім випадків коли таке порушення відбулось у зв'язку з невиконанням покупцем пунктів 2.4 та/або 2.5 цього договору.
Додатком 1 до Договору (Специфікація 1) сторони погодили поставку товару - Брухт сталевий легковагий , вид №50 ДСТУ4121-2002, 1 363,005 тон, загальною вартістю 74081792,87 грн.
На виконання умов Договору, 23.04.2021 позивач сплатив 50% вартості товару в розмірі 37 040 896,43 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 441158.
26.04.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення №2310/3-08 з проханням організувати навантаження та відправку товару з 01.05.2021.
Відповідачем було поставлено товар в повному обсязі у період з 14.05.2021 по 06.10.2021, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів приймання-передачі металів чорних вторинних.
З огляду на те, що відповідач порушив строки поставки товару, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 412483,55 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачеві попередню оплату у вигляді першого платежу (50% вартості товару) в розмірі 37040896,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 441158 від 23.04.2021.
26.04.2021 позивач направив відповідачеві лист-повідомлення №2310/3-08 з проханням організувати навантаження та відправку товару з 01.05.2021.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовами Договору сторони погодили, що строк передачі товару - 90 календарних днів з дати зарахування попередньої оплати за товар на поточний рахунок продавця та отримання від покупця Листа-повідомлення за формою (Додаток 4).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк поставки товару сплив 25.07.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в межах встановленого строку відповідачем було поставлено лише частину товару. У свою чергу, відповідачем допущено прострочення поставки товару загальною вартістю 44 452 739,63 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У Договорі сторони погодили, що за порушення строків відвантаження товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 10% річних від вартості невідвантаженого товару за кожен день прострочки, окрім випадків коли таке порушення відбулось у зв'язку з невиконанням покупцем пунктів 2.4 та/або 2.5 Договору.
Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору в частині несвоєчасної поставки товару. Водночас відповідач не надав доказів порушення позивачем пунктів 2.4 та/або 2.5 Договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування пені за порушення відповідачем строків поставки товару в розмірі 10% річних від вартості невідвантаженого товару за кожен день прострочки.
Враховуючи відсутність заперечень та контррозрахунку відповідача на розрахунок розміру пені, наданого позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (Україна, 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 11; ідентифікаційний код: 24819472) пеню в розмірі 412 483 (чотириста дванадцять тисяч чотириста вісімдесят три) 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 187 (шість тисяч сто вісімдесят сім) грн 25 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.06.2025.
Суддя О.В. Нечай