Справа № 185/12814/24
Провадження № 2/185/1887/25
02 червня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, -
У листопаді 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд встановити факт постійного її проживання із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з жовтня 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція позивача
В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_3 . Після смерті брата відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Позивачка вважає себе спадкоємицею за законом на вищевказане майно, так як постійно проживала з померлим з жовтня 2016 року по день його смерті. Проте, постановою приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В. від 15.11.2024 № 472/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як остання не проживала постійно зі спадкодавцем, а тому не вважається спадкоємцем, який на підставі п. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 . Тому, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С. від 06 січня 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С. від 10 березня 2025 року, за клопотанням позивачки, витребувано у приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Іщика Миколи Васильовича належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розпорядженням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183 від 03.04.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 185/12814/24 на підставі довідки головного спеціаліста з питань персоналу ОСОБА_4 від 26.03.2025 № 44 про перебування судді Зінченко А.С. у частині щорічної основної і додаткової відпустці з 17.03.2025 по 01.05.2025, рішення зборів суддів від 20.03.2025 № 6, відповідно до акту не розглянутих судових справ для проведення повторного авторозподілу, за результатами якого для розгляду вищевказаної справи визначено головуючого суддю Бондаренко В.М.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М. від 14.04.2025 прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачка не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання позивачка, представник позивачки - адвокат Кравченко Є.М. не з'явились, відповідно до поданої заяви, представник позивачки просить розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, відповідно до поданої заяви просить розгляд справи проводити за її відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог, так як спір між нею та позивачкою, яка є її рідною сестрою, з приводу спадкового майна, яке належало їх рідному брату, відсутній.
Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В у судове засідання не з'явився, відповідно до поданої заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, надавши, на вимогу суду, копію спадкової справи, заведеної 08.11.2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.12.2022 Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , яка належала померлому, відповідно до договору купівлі-продажу від 24.12.2004, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу за № 2134.
08.11.2024 приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М.В. заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Як вбачається з копії спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , із заявами про прийняття спадщини за законом звернулись: 08.11.2024 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рідна сестра померлого (позивачка по справі); ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рідна сестра померлого (відповідачка по справі).
Дійсно, в матеріалах спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , наявні: копія свідоцтва про народження померлого спадкодавця, копії свідоцтв про народження спадкоємців, копії свідоцтв про укладення шлюбів спадкоємців, які свідчать про те, що спадкодавець зі спадкоємцями перебувають у родинних відносинах, як рідний брат та рідні сестри.
Проте, постановою приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщика М.В. від 15.11.2024 № 472/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як остання не проживала постійно зі спадкодавцем, а тому не вважається спадкоємцем, який на підставі п. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , 1955 року народження, був зареєстрований, по день смерті, один за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою № 2011 від 13.11.2024, виданою Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Тоді, як вбачається зі свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер у місті Павлограді Дніпропетровської області.
Відповідно до акту про фактичне проживання, затвердженого 18.11.2024 директором ТОВ «ТПК Промліфтсервіс 2» Малковим К.А., складеного комісією при опитуванні сусідів, встановлено те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, з жовтня 2016 року до 14 грудня 2022 року, разом зі своєю сестрою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Норми права, які застосував суд та висновки
Згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщин), якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як зазначено у п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини,якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св 15 від 21 жовтня 2015 року.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця (стаття 1262 ЦК України).
Матеріалами справи суду доведено, що позивачка з померлим, як рідні брат та сестра, з жовтня 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тому, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з жовтня 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що на даний час тривають правовідносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за законом.
З приводу позовної вимоги позивачки про визнання права власності на спадкове майно слід зазначити наступне.
Підстави набуття права власності чітко визначені діючим законодавством.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст. 16 ЦК України).
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Наведе свідчить про те, що у позивачки відсутні законні підстави для визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку, так як реалізація цих прав здійснюється органами нотаріату, у передбаченому законом порядку.
З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні вимог позивачки про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
На підставі зазначеного, Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з жовтня 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Третя особа: Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 103, прим. 14-15.
Суддя В.М. Бондаренко