ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/3324/25
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»
про стягнення 8 514, 36 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (надалі - відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 8 514, 36 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 27 Закону України «Про страхування», та ст. 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що позивачем у силу положень ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
26.03.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/3324/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
07.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі, з посиланням на те, що розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні в розмірі 0, 49, за мінусом облицювання переднього бампера (роботи з фарбування) в розмірі 6 480, 00 грн та матеріалів з фарбування в розмірі 4 010, 76 грн складає 34 684, 71 грн. Вказує, що відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 32 084, 71 грн (за вирахуванням франшизи 2 600, 00 грн), а тому відповідачем в повному обсязі було виконано зобов'язання перед позивачем.
09.04.2025 від МТСБУ, на виконання вимог ухвали суду, надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).
09.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві, та, зокрема, зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку страхового відшкодування враховано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 0, 49 та була вирахувана сума 6 480, 00 грн за заміну бампера. Разом з цим, сума недоотриманого страхового відшкодування складає 8 514, 36 грн.
Заперечень на відповідь на відзив матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.11.2022 між позивачем (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Платіс Україна» (надалі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 71450Га2кгв (надалі - договір), відповідно до п. 4 якого, його предметом є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «Lexus IS 300» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску (п. 5 договору).
Згідно з п. 10.2. договору, франшиза внаслідок ДТП складає 0, 00 % від страхової суми.
Пунктом 11 договору передбачено, що страхова сума складає 900 000, 00 грн.
Відповідно до п. 18 договору, він діє з 18.11.2022 по 17.11.2023.
19.06.2023 о 14:15 год, у місті Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів «Lexus IS 300» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 та «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Учасниками дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (п. 33.2. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») електронний Європротокол № 6B79A8A3633DE від 19.06.2023.
Вказана дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження, зокрема, застрахованого позивачем транспортного засобу «Lexus IS 300» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до полісу серії ЕР № 212184238 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час настання ДТП була застрахована у відповідача із встановленим розміром франшизи 2 600, 00 грн.
Згідно з рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» № CP00-044185 від 19.06.2023, ремонтної калькуляції № 1.003.23.0 від 20.06.2023 до нього на суму 20 858, 76 грн та рахунку № CP00-046663 від 19.07.2023 на суму 58 310, 42 грн загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexus IS 300» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 79 169, 18 грн.
З урахуванням актів огляду транспортного засобу № б/н від 19.06.2023 та від 19.07.2023, страховими актами позивача № ARX3704066 від 20.06.2023 на суму 20 858, 76 грн та № ARX3750536 від 24.07.2023 на суму 51 830, 42 грн (за вирахуванням 6 480, 00 грн за ремонт бампера та регулювання) вище наведену дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком, а також вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 72 689, 18 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 980971 від 21.06.2023 на суму 20 858, 76 грн та № 988261 від 26.07.2023 на суму 51 830, 42 грн позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» грошові кошти в загальному розмірі 72 689, 18 грн.
Відповідачем, у відповідь на звернення позивача про відшкодування суми страхового відшкодування в розмірі 72 689, 18 грн, листом за вих. № ДКЦВ-30275/1 від 10.11.2023 було повідомлено останнього, що з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні в розмірі 0, 49, за мінусом облицювання переднього бампера (роботи з фарбування) в розмірі 6 480, 00 грн та матеріалів з фарбування в розмірі 4 010, 76 грн складає 34 684, 71 грн.
Згідно з платіжної інструкції № 96479 від 13.11.2023 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 32 084, 71 грн (34 684, 71 грн - 2 600, 00 (франшиза).
Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що відповідачем сплачено 32 084, 71 грн, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 8 514, 36 грн (56 510, 42 грн (вартість деталей) - 0, 49 (коефіцієнт фізичного зносу) - 2 600, 00 грн (франшиза) - 6 480, 00 грн (вирахування за ремонт бампера та регулювання) + 20 858, 76 грн (вартість виконаних робіт) - 32 084, 71 грн (сплачено відповідачем).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Отже, з 19 вересня 2011 року в Україні в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 № 3045-VI запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 «Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду» (надалі - Інструкція).
Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи «Електронний Європротокол».
Суд зазначає, що згідно п. 33.2. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складення Європротоколу можливе при умовах, коли:
- відсутні травмовані (загиблі) люди,
- водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності,
- наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин,
- у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Слід зазначити, що ДТП 19.06.2023 за взаємним погодженням водіїв було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) в електронному вигляді.
При цьому, інформаційна система «Електронний Європротокол» впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.2017 № 403/2017, Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред'явлених страховику у паперовій формі.
Система «Електронний Європротокол» є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua. За допомогою інформаційної системи «Електронний Європротокол» водії можуть оформити зазначене повідомлення в електронній формі за допомогою власних технічних засобів, безпосередньо на місті ДТП.
В разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.
Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний Європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, в повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Дослідивши схему та обставини ДТП, які вказані водіями в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою в дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди в межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої в деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.
Як убачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем на підставі полісу серії ЕР № 215046028 із встановленим розміром франшизи - 2 600, 00 грн.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач у силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», з урахуванням положення п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», набув права вимоги до відповідача.
У даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності транспортного засобу «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , тобто особи, яка визнана винною в ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах страхової суми за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив суму страхового відшкодування позивачу, останній звернувся до суду з позовом про стягнення 8 514, 36 грн (56 510, 42 грн (вартість деталей) - 0, 49 (коефіцієнт фізичного зносу) - 2 600, 00 грн (франшиза) - 6 480, 00 грн (вирахування за ремонт бампера та регулювання) + 20 858, 76 грн (вартість виконаних робіт) - 32 084, 71 грн (сплачено відповідачем) суми виплаченого страхового відшкодування.
Відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні в розмірі 0, 49, за мінусом облицювання переднього бампера (роботи з фарбування) в розмірі 6 480, 00 грн і матеріалів з фарбування в розмірі 4 010, 76 грн та за вирахуванням франшизи 2 600, 00 грн складає 32 084, 71 грн. Щодо таких тверджень відповідача суд зазначає наступне.
Так, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092) (надалі - Методика).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с X (1- Е 3), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е 3 - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах № 910/3650/16, № 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 03.10.2018 № 686/17155/15-ц, від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17.
Тому, пред'явлення позивачем (особа, яка має право на отримання відшкодування замість потерпілого) до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.
Окрім того, відповідно до п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи та у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, як визначено законодавцем, за полісом серії ЕР № 212184238 відповідач повинен проводити виплати страхового відшкодування виключно за шкоду, обсяг та розмір якої повинен бути оцінений, включаючи в себе розрахунок зносу транспортного засобу «Lexus IS 300» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Разом з цим, за розрахунком відповідача значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу «Lexus IS 300» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 19.06.2023, складає 0, 49, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Згідно з пунктом 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник в разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Також згідно з пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.
Відповідно до пункту 8.3. Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Отже, суд вбачає, що застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача, є обов'язковим.
Крім цього, суд дослідивши зміст рахунку № CP00-044185 від 19.06.2023 і ремонтної калькуляції № 1.003.23.0 від 20.06.2023 до нього на суму 20 858, 76 грн та рахунку № CP00-046663 від 19.07.2023 на суму 58 310, 42 грн встановив, що до рахунку № CP00-044185 від 19.06.2023 включена вартість за ремонт бампера та регулювання з пофарбуванням у розмірі 6 480, 00 грн (6 750, 00 грн (вартість робіт) - 20 % (знижка) + 20 % (ПДВ), а також вартість лакофарбового матеріалу на фарбування бампера в розмірі 4 010, 76 грн (3 342, 30 грн (вартість матеріалу) + 20 % (ПДВ). Поряд з цим, згідно рахунку № CP00-046663 від 19.07.2023 бампер на суму 16 663, 41 грн було замінено в ході виконання робіт з відновлення транспортного засобу, а тому сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на 10 490, 76 грн (6 480, 00 грн (за ремонт бампера та регулювання з пофарбуванням) + 4 010, 76 грн (вартість лакофарбового матеріалу на фарбування бампера).
Крім цього, суд, перевіривши розрахунок суми страхового відшкодування позивача, встановив, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем невірно була визначена вартість деталей в розмірі 56 510, 42 грн, тоді як за розрахунком суму вона складає 56 150, 42 грн (58 310, 42 грн (сума рахунку № CP00-046663 від 19.07.2023) - 2 160, 00 грн (вартість робіт з ПДВ 20 % згідно вказаного рахунку), що на 360, 00 грн менше, ніж визначено позивачем.
Зробивши розрахунок за формулою, відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики, суд встановив, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу складає 4 320, 00 грн (56 150, 42 грн (вартість деталей) - 0, 49 (коефіцієнт фізичного зносу) - 2 600, 00 грн (франшиза) - 6 480, 00 грн (вирахування за ремонт бампера та регулювання з пофарбуванням) - 4 010, 76 грн (вартість лакофарбового матеріалу на фарбування бампера) + 20 858, 76 грн (вартість виконаних робіт) - 32 084, 71 грн (сплачено відповідачем).
Отже, за розрахунком суду сума недоплаченого страхового відшкодування складає 4 320, 00 грн.
Разом з тим, доказів сплати відповідачем суми страхового відшкодування позивачу в розмірі 4 320, 00 грн матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду таких доказів не надано.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 8 514, 36 грн підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 4 320, 00 грн.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Отже, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 4 320, 00 грн страхового відшкодування.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32 А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн 00 коп. страхового відшкодування та 1 536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн 34 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А. Карабань