Справа № 177/231/25
Провадження № 2-о/177/30/25
Іменем України
02 червня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
Представник заявника звернулася до суду з заявою, в якій просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно як між донькою та матір'ю. Крім цього, просила встановити факт належності ОСОБА_4 , за її життя, правовстановлюючого документа - свідоцтва про право приватної спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявив вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_3 , яка доводилася донькою ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За життя ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та заявнику ОСОБА_2 , на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , про що 22.07.1998 видано свідоцтво про право власності органом приватизації ДДГ Червоний шахтар» та зареєстровано в Криворізькому БТІ.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі на частку у праві на вищевказану квартиру, у зв'язку з чим заявник звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, але постановою нотаріуса йому відмовленого у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку тим, що ним не надано документального підтвердження родинних відносин між ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , та ОСОБА_4 .
Крім цього, в свідоцтві про право власності на житло прізвище співвласника вказано як « ОСОБА_5 », в той час як у свідоцтві про смерть баби заявника її прізвище вказано як « ОСОБА_6 ».
Заявник вживав заходи для отримання документального підтвердження родинних відносин між його матір'ю та бабою, належності бабі ОСОБА_4 частки у вищевказаній квартирі, але вони виявилися марними, оскільки частина документів втрачена, залишилася на території російської федерації.
У зв'язку з чим, заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку просив задовольнити, оскільки встановлення вищевказаних фактів має для нього юридичне значення, забезпечить можливість реалізації права на спадкування.
Ухвалою суду від 03.02.2025 провадження по справі відкрито та справу призначено до судового розгляду, витребувано докази. Витребувані докази надійшли до суду.
Заявник до суду не з'явився, забезпечив участь у справі представника, яка заяву про встановлення юридичних фактів підтримала та просила задовольнити.
Заінтересована особа - територіальна громада в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області участь представника у розгляді справи не забезпечила, заяв по суті справи не надала, але надала заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, покладаючись на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника заявника, пояснення свідків, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідно копією свідоцтва про народження заявника, який народився в Приморському краю рф, де його матір'ю вказано ОСОБА_3 (а.с. 7, 10) та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 11).
25.03.1998 орган приватизації ДДГ «Червоний Шахтар» прийняв розпорядження № 108 на підставі якого 22.07.1998 видано свідоцтво про право власності на житло, а саме на трьох кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якого стали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією вказаного свідоцтва про право власності на житло, яке зареєстроване в Криворізькому БТІ за № 21пв-184 (а.с. 14-16).
Про те, що ОСОБА_3 працювала в ДДГ «Червоний Шахтар», звідки й вийшла на пенсію, підтверджується копією її трудової книжки (а.с. 17-19), про це вказувала й свідок ОСОБА_7 .
Відповідно до інформації Лозуватської сільської ради за вих. № 1551/0/2-25 від 24.04.2025, наданої на адвокатський запит, згідно погосподарської книги № 18 на 1986-1990 роки о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_9 , та теща ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 109).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, наявного в матеріалах спадкової справи ОСОБА_3 . При цьому, особою, яка займалася реєстрації її смерті була ОСОБА_3 , яка й отримувала довідку для отримання допомоги на погребіння (а.с. 60).
З довідки Лозуватської сільської ради № 183 від 10.10.2023 слідує, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 01.06.1978 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з нею за вказаною адресою, на час її смерті, були зареєстровані донька - ОСОБА_3 , онук ОСОБА_2 та онук ОСОБА_2 . Заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався (а.с. 61, 62).
Як вказували свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вони добре знали родину заявника ОСОБА_2 та їм достовірно відомо, що у вищевказану трикімнатну квартиру було заселено велику родину, яка складалася з ОСОБА_3 та її чоловіка, трьох дітей, серед яких ОСОБА_2 , а також матері та батька ОСОБА_3 . Так свідок ОСОБА_11 зазначавала, що вона в родиною ОСОБА_3 підтримувала сусідські стосунки, в ході спілкування їй стало відомо, що ОСОБА_4 , яку вони називали «баба ОСОБА_13 », доводилася матір'ю ОСОБА_3 , вони підтримували стосунки як донька та мати, називали відповідно одна одну матір'ю та донькою.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що заявник по справі ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_4 . ОСОБА_4 доводилася матір'ю ОСОБА_3 .
Свідки пояснили, що продовжували проживати по сусідству з родиною ОСОБА_14 , та їм достовірно відомо про смерть ОСОБА_15 та її чоловіка, а також про смерть батьків заявника ОСОБА_2 .
Так, згідно довідки Вільненського старостинського округу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поховані на кладовищі в с. Вільне (а.с. 23 зворот).
Заявник звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки є спадкоємцем за законом першої черги (а.с. 24).
Матеріали спадкової справи відритої після смерті ОСОБА_3 , витребувані в порядку витребування доказів по справі, свідчать про те, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом, який звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 56). Заявник - син ОСОБА_3 , був єдиним, хто був зареєстрований з ОСОБА_3 на час її смерті, що підтверджено довідкою Лозуватської сільської ради № 184 від 10.10.2023. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався (а.с. 58, 59 зворот).
Однак, постановою державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я. від 28.11.2024, заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , через відсутність у заявника документального підтвердження родинних відносин між померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як матір'ю та донькою відповідно, а також у зв'язку з тим, що спадкове майно, що складається з частки у вищевказаній квартирі належало на підставі свідоцтва про право власності ОСОБА_4 , а згідно повного витягу ДРАЦС про смерть прізвище ОСОБА_16 вказано як « ОСОБА_17 ». У зв'язку з чим заявнику рекомендовано звернулися для суду для встановлення юридичних фактів родинних відносин та належності правовстановлюючого документа (а.с. 64).
Заявником вживалися заходи для досудового врегулювання даного питання, зокрема здійснювалися запити до органів РАЦС щодо видачі повторного свідоцтва про смерть баби ОСОБА_4 (а.с. 25), в чому відмовлено через розбіжності в написанні прізвища баби; він намагався віднайти актові записи про народження його матері ОСОБА_3 , дівоче прізвище якої ОСОБА_18 та актового запису про її одруження з батьком, але встановлено, що актові записи цивільного стану (метричні записи) про народження, за місцем її народження, за період 1941 рік не збереглися, а актові записи про шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_19 , з моменту досягнення ними шлюбного віку не виявлено (а.с. 31). Відомості про народження заявника ОСОБА_2 у Державному реєстрі актів цивільного стан відсутні, оскільки він народився на території рф, що дає підстави вважати про укладення шлюбу між батьками ОСОБА_2 до його народження, на території рф (а.с. 32).
Отже, заявнику не вдалося в позасудовому порядку документально підтвердити факт родинних відносин між його бабою та матір'ю, що в свою чергу зумовлено втратою частини документів у період воєнних років, а також проведенням частини реєстраційних дій на території рф, з якою на даний час розірвано як дипломатичні, так і конвенційні зносини, враховуючи триваючу збройну агресії рф та територію України.
Разом з тим, згідно даних щодо видачі паспорта ОСОБА_3 , за відповідною формою (Ф-1), вона дійсно народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Северинівка Таращанського району Київської області, в сім'ї ОСОБА_20 та ОСОБА_15 . 17.01.1978 року вона отримувала паспорт СРСР зразка 1974 на території Алуштинського РВВС Приморського краю, а згодом 01.10.1998 замінила його на паспорт громадянина України зразка 1994 (а.с. 68-69).
Згідно змісту експертного висновку № 056/476-m Українського бюро лінгвістичних експертиз, прізвища « ОСОБА_21 » (свідоцтво про право власності на житло, технічний паспорт на квартиру, картка Ф-1, інформаційна довідка видана виконкомом Лозуватської сільської ради щодо ОСОБА_4 ) та Прензелевич (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, довідка про місце реєстрації особи з записом ОСОБА_4 ) попри розбіжності в документах, є ідентичними (а.с. 84).
На підтвердження факту родинних відносин заявник надав суду вищевказані докази, в тому числі документи померлих родичів, що наявні у нього, надав суду фотознімки (а.с. 20-21)
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Наявність у заявника відповідних документів про смерть спадкодавця ОСОБА_3 та про належність майна йому, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також реєстрація його місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в сукупності з висновками лінгвістичної експертизи, показами свідків та іншими доказами по справі, поза розумним сумнівом, підтверджують той факт, що ОСОБА_3 доводилася донькою ОСОБА_4 , яка в свою чергу була співвласницею вищевказаної квартири, поряд з донькою та онуком ОСОБА_2 . Оскільки невизнання вказаного факту порушує права заявника на спадкування, встановлення факту родинних відносин між матір'ю та бабою, а також факту належності бабі ОСОБА_4 правовстановлюючого документа на квартиру, має для заявника юридичне значення, суд вважає за необхідне заяву задовольнити, встановивши відповідні юридичні факти.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 4-5, 13, 76, 258-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя доводилася донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 відповідно доводилася матір'ю ОСОБА_3 .
Встановити юридичний факт належності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на житло від 22.07.1998, виданого Державним дослідним господарством «Червоний Шахтар» на підставі розпорядження органу приватизації ДДГ «Червоний Шахтар» № 108 від 25.03.1998, на квартиру з адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 02.06.2025.
Суддя М.В. Березюк