справа № 208/3964/25
провадження № 1-кс/208/2230/25
28 травня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, Луганської області, громадянки України, підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України у кримінальному провадженні №12025041160000367 від 15.03.2025 року,-
14.03.2025 в період часу з 10 год. 30 хв. до 11 год. 54 хв. (більш точний час в ході досудового розсування не встановлено), ОСОБА_4 , перебувала поряд із будинком №6 по вул. Мурахтова у м. Кам?янське, Дніпропетровської області, де зустріла особу похилого віку раніше знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого, при собі, в правій кишені куртки перебував гаманець чорного кольору. В ході спілкування з останнім, у ОСОБА_4 , виник прямий, протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення офіційного документа - банківської картки № НОМЕР_1 , з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій прямий протиправний злочинний умисел, утримуючи при собі, гаманець чорного кольору, відкривши який, виявила в ньому платіжну банківську картку, емітовану АТ КБ "Приват банк" № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_7 , закріплену за банківським рахунком НОМЕР_2 , та маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_4 , розуміючи, що здійснює викрадення офіційного документа - банківської картки, яка належить іншій особі, та те, що вищезазначена платіжна картка є електронним платіжним засобом у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, з корисливих мотивів, з гаманця чорного кольору викрала вказану банківську карту, фактично привласнивши вищевказаний офіційний документ - банківську картку, емітовану АТ КБ "Приват банк" № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_7 , закріплену за банківським рахунком НОМЕР_2 .
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи вказану банківську карту при собі, з метою подальшого її використання, направилась в бік будинку № 44А по пр. Свободи у м. Кам'янське, таким чином місце вчинення кримінального правопорушення залишила, в подальшому розпорядившись вказаним офіційним документом на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення, передбачені ст. 190, 185 КК України, повторно вчинила умисні кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, в період часу, з 10 год. 30 хв. 14.03.2025 по 11 год. 54 хв., 14.03.2025, ОСОБА_4 , перебувала поряд із будинком №6 по вул. Мурахтова у м. Кам?янське, Дніпропетровської області, де, у останньої виник прямий протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення, грошових коштів, належних ОСОБА_7 (особа похилого віку) із застосуванням офіційного документа - банківської картки № НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшла до банкомату CADN5351, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, буд. 44-А, де 14.03.2025, об 11 год. 54 хв., діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів та корисливої мети, розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, усвідомлюючи таємний та протиправний характер своїх дій, розуміючи при цьому, що діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (із наступними змінами) за допомогою раніше викраденої банківської картки № НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_7 , шляхом зняття грошових коштів з рахунку НОМЕР_2 відкритого в АТ КБ «Приват банк» таємно викрала належні особі похилого віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 4800 гривень 00 копійок.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишила, в подальшому розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 4800 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.
Також, 22.04.2025 о 18 год. 34 хв. ОСОБА_4 перебувала у приміщені магазину «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Тараса Шевченка, буд. 7, де зустріла раніше незнайому жінку похилого віку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якої при собі була сумка з майном. В ході спілкування з останньою у ОСОБА_4 виник прямий, протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_8 . З метою отримання можливості реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_4 продовжила спілкування з ОСОБА_8 .. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вийшли з вищевказаного магазину та сіли на бордюр, біля входу у зазначений магазин.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 22.04.2025 приблизно о 19 год. 00 хв. (більш точний час в ході досудового розсування не встановлено), знаходячись біля магазину «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Тараса Шевченка, буд. 7, ОСОБА_4 , діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів та корисливої мети, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та розуміючи що діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (із наступними змінами), а також розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, скориставшись тим, що ОСОБА_8 відволіклася, таємно викрала з сумки останньої належні потерпілій гаманець, який майнової цінності для неї не становить, в середині якого знаходилась банківська карта Райффайзен банку № НОМЕР_3 , яка майнової цінності для неї не становить, та грошові кошти у сумі 4000 гривень 00 копійок.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишила, в подальшому розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 4000 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначила, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваною своїх обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання та вказала, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки вона не вчиняла крадіжки банківської картки за епізодом від 14.03.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_7 і в її діях можливо є інший склад кримінального правопорушення, передбачений ст.190 КК України, зважаючи на те, що потерпілий сам передав підозрюваній банківську картку, щоб та допомогла зняти йому готівкові кошти у банкоматі. При цьому, раніше потерпіла вже допомогала потерпілому знімати гроші і тому їй був відомий пін-код. Крім того, на момент розгляду клопотання підозрювана повернула гроші потерпілому у повному обсязі за першим епізодом, а за другим епізодом також планує повернути. Ризики, зазначені у клопотанні не доведені прокурором, оскільки підозрювана не збирається переховуватися, впливати на потерпілих чи свідків і вчиняти нові правопорушення. В разі прийняття рішення слідчим суддею про обрання запобіжного заходу підозрюваній, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, щоб підозрювана мала можливість отримувати медичну допомогу, яка їй потрібна.
Підозрювана ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримала свого захисника заперечувала проти задоволення клопотання прокурора і просила не обирати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваної, її захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями потерпілих та свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання потерпілим та свідкам, іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваної, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
-народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Луганськ, Луганської області,
-проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-офіційно незаміжня, має на утриманні неповнолітню дитину;
-освіта середня;
-офіційно не працевлаштована,
-раніше неодноразово судима, останній раз - 16.02.2022 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.07.2021, до остаточного відбуття покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільнена з колонії по відбуттю строку покарання 09.02.2024 року
-не має відомостей про наявність у підозрюваної у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають її до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, не досить міцні соціальні зв'язки, слідчий суддя вважає, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджувалася за вчинення корисливих злочинів і звільнившись 09.02.2024 року з місць позбавлення волі, фактично через рік знов підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, офіційно не працює, немає постійного та достатнього джерела доходу та заощаджень, що свідчить, що вона має схильність до вчинення корисливих злочинів і може знов вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки підозрювана обізнана про можливі місця перебування потерпілих та свідків, а тому ОСОБА_4 має реальну можливість впливати на потерпілих та свідків з метою надання останніми більш вигідних показань для неї з метою ухилення від кримінальної відповідальності .
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваною та її захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрювана не має постійного достатнього джерела доходів, достатньо міцних соціальних зв'язків, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, раніше неодноразово засуджувалася за вчинення корисливих злочинів і має схильність до вчинення таких злочинів.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної, а також те, що остання підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, має можливість незаконного впливу на свідків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваної ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий судя
Клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходуу рамках кримінального провадження № 12025041160000367 від 15.03.2025 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП «№4» строком на 60 днів, а саме з 28.05.2025 року по 26.07.2025 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися за межі м. Кам'янського без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 29.05.2025 року о 08:00 год..
Слідчий суддя ОСОБА_1